01.12.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1390/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Концерну “Міські теплові мережі»
на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 (суддя Давиденко І.В., повний текст рішення підписано 12.12.2024) у справі
за позовом Концерну “Міські теплові мережі», м. Запоріжжя
до відповідача Приватного малого підприємства “Аріадна-2» , м. Запоріжжя
про стягнення 131 974,51 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
Концерн “Міські теплові мережі» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного малого підприємства “Аріадна-2" 131 974,51 грн. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Позов мотивовано неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань у частині оплати послуг з теплопостачання, у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного малого підприємства “Аріадна-2» на користь Концерну “Міські теплові мережі» 105 313 грн. 82 коп. заборгованості та 1 932 грн. 72 коп. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Концерн “Міські теплові мережі» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог у розмірі 26 660,69 грн. та стягнути з Відповідача на користь Позивача вказану суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та судові витрати.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії Відповідачу у період 01.11.2021 - 30.11.2023 на загальну суму 131974,51грн., що підтверджується розрахунком суми грошової заборгованості, детальним розрахунком здійснених нарахувань за спірний період, сформованими та наданими споживачу рахунками на оплату спожитої послуги. Між тим, Відповідач не виконав свої обов'язки згідно Договору по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії.
При цьому Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невірний порядок нарахування, тим самим постановивши незаконне рішення у частині відмови у стягненні з Відповідача на користь Позивача суми у розмірі 26660,69 грн.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відповідач у відзиві вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та зазначає, що за показниками лічильників у спірні періоди загальний обсяг Гкал за адресами м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12 та 12а дорівнює нулю, що виключає нарахування теплових втрат. Крім того, відсутність опалення у даних приміщеннях зафіксовані та підтверджується актом обстеження системи теплоспоживання.
Також, Відповідач зауважує, що у зв'язку із відсутністю опалення, Позивачем було зроблено перерахунок та скасована сума боргу по першій ставці (умовно-змінні витрати) за період з листопада 2022 року по березень 2023 року у розмірі 9137,66 грн. Проте, нарахована сума боргу по цій ставці за період з лютого 2022 року по березень 2022 року у розмірі 5157,21 грн. скасована не була.
За доводами Відповідача, Позивачем була безпідставно нарахована заборгованість за житлово-комунальні послуги по нежитлових будівлях за адресами: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12 та 12а по першій ставці (умовно-змінні витрати) на загальну суму 26 660,70 грн.
Відповідач стверджує, що з наданого Позивачем розрахунку заборгованості по другій ставці (умовно-постійні витрати) не зрозуміло, яким чином розрахований загальний обсяг Гкал та навантаження Гкал на годину. На думку Відповідача, заборгованість за надані житлово-комунальні послуги опалення нежитлових будівель Відповідача за вказаними адресами, нарахована Позивачем за другою ставкою (умовно-постійні витрати) не вірно, оскільки останнім було застосовано неправильне теплове навантаження Гкал/годину.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/1390/24.
Матеріали справи № 908/1390/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2025р. апеляційну скаргу Концерну “Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024р. у справі № 908/1390/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання суду доказів доплати судового збору у розмірі 0,60 грн..
Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У даному випадку, предметом позову є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи
Приватному малому підприємству “Аріадна-2» на праві власності належить нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 02.03.2004.
На адресу Відповідача Позивач надсилав додаткову угоду про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії у гарячій води № 200137 від 01.11.2010, разом якою Відповідачу було надіслано Договір з власником будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 82001371 від 27.12.2021, що підтверджується фіскальним чеком від 11.02.2022.
Позивач надавав послугу з постачання теплової енергії Відповідачу до нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська буд. 12, вул. Брянська буд. 12 А.
Позивач стверджує, що ним було надано послугу з постачання теплової енергії Відповідачу за період з 01.11.2021 по 30.11.2023 на загальну суму 131 974,51 грн, що підтверджується розрахунком суми грошової заборгованості та детальним розрахунком здійснених нарахувань за спірний період.
Також Позивачем виписано Відповідачу рахунки за надані послуги за договором за період з листопада 2021 по листопад 2024 на загальну суму 131 974,51 грн., на яких міститься зазначення щодо типу приладу комерційного обліку: Ultraheat 2 WR5 та його заводський номер: 65642407 та SHARKY 775, та його заводський номер: 69321415 з зазначенням показів приладу комерційного обліку, показань приладів обліку та зазначені адреси надання послуги, та опалювальні площі.
На підтвердження надсилання Відповідачу рахунків на оплату, Позивачем надано список згрупованої кореспонденції та фіскальні чеки від 09.04.2024.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що відповідно до акту обстеження системи теплоспоживання від 11.01.2022, складеного Концерном "Міські теплові мережі" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12, будівля на момент обстеження не опалюється, споживач не відкрив запірну арматуру, споживач написав лист від 18.12.2021 про від'єднання системи опалення від центрального опалення видимим розривом.
Згідно з актом обстеження системи теплоспоживання від 21.01.2022, складеним Позивачем за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12а , будівля на момент обстеження не опалюється, споживач не відкрив запірну арматуру, споживач написав лист від 18.12.2021 про від'єднання системи опалення від центрального опалення видимим розривом.
31.08.2022 було проведено відключення системи опалення по вул. Брянській, 12, про що свідчить акт Концерну «Міські теплові мережі» про припинення подачі теплової енергії від 02.09.2023, а також по вул. Брянській, 12, про що свідчить відповідний акт Концерну від 02.09.2023.
Відповідно до акту Концерну «Міські теплові мережі» про припинення подачі теплової енергії від 15.05.2023 по вул. Брянська, 12а проведено відключення системи опалення 11.05.2023.
Позивач посилається на те, що за надану Відповідачу послугу з постачання теплової енергії за загальний період з листопада 2021 по листопад 2023 на суму 131 974,51 грн., останній не розрахувався.
Викладені обставини стали підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі.
За результатами розгляду поданого Позивачем позову місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог, яке обґрунтовано тим, що Договір про надання послуг з постачання теплової енергії № 82001371 від 27.12.2021 є укладеним, обставини щодо поставки тепла у приміщення Відповідача доведені. Суд зазначив, що Позивачем при здійснені розрахунку за другою ставкою (умовно-постійні витрати) вірно визначено теплове навантаження, тому заявлена ним сума такої ставки у загальній сумі 82528,63 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Разом з тим, частково відмовляючи у позові , суд послався на невірні розрахунки Позивачем теплових втрат за змінною ставкою.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Оскільки предметом апеляційного оскарження у даному випадку є відмова у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 26660,69грн, то відповідно до приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, у межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одночасно, за приписами ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Щодо досліджуваної справи, то у даному випадку, сторонами укладено договір про надання послуг з постачання теплової енергії № 82001371 від 27.12.2021. Вказані обставини не спростовані Відповідачем та не заперечуються у суді апеляційної інстанції.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії за адресою м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12 та 12а, підтверджується рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального періоду, які надані до матеріалів справи та розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Запорізької міської ради, та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.
Надання Позивачем послуги з теплопостачання до спірних приміщень Відповідачем не заперечувалось.
У рахунках на оплату спожитої послуги та на сайті Концерну “МТМ», у відповідності до вимог законодавства, міститься інформація щодо встановленого приладу комерційного обліку (за яким відбуваються нарахування на будинок/будівлю).
Між тим, Відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за послуги з постачання теплової енергії у спірний період не здійснив, доказів, які б спростовували таке порушення не надав.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача заборгованості за неоплату послуг з постачання теплової енергії.
При цьому суд враховує, що обсяг спожитої споживачем послуги з постачання теплової енергії визначається згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 про затвердження "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг".
Відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженим постановою КМУ від 01.06.11 № 869 Концерном "МТМ" для застосування протягом опалювального періоду 2021-2022 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.10.21 № 374.
Собівартість виробництва, транспортування та постачання теплової енергії складається, по-перше, з вартості палива, електроенергії, покупної теплової енергії та, по-друге, витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані.
Перший вид витрат називається умовно-змінними, тобто такими, розмір яких залежить від обсягів теплової енергії, що вироблена та надана споживачам.
Другий вид витрат не залежить від обсягів теплової енергії, що вироблена та надана споживачам, тому називається умовно-постійними.
Проте, обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, яке виробляє та транспортує теплову енергію споживачам.
У періоді застосування сезонного тарифу на теплову енергію, до 01.10.2021, тобто до введення двоставкового формату тарифу, як умовно-постійні, так і умовно-змінні витрати в тарифі враховувались разом, і споживач, сплачуючи за теплову енергію, компенсував теплопостачальному підприємству одночасно дві частини витрат у складі однієї сплати.
Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо. Тобто двома ставками.
Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.
Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов'язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину). Тобто, споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження, сплачує всі витрати, пов'язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, крім енергоносіїв.
У даному випадку, Позивачем за другою ставкою (умовно-постійні витрати) нараховано до стягнення з Відповідача за адресою: вул. Брянська, 12 за період з листопада 2021 по серпень 2022 суму 37 916,37 грн, за адресою вул. Брянська, 12а за період з листопада 2021 по березень 2023 в сумі 44 612,26 грн.
Місцевий господарський суд встановив, що Позивачем при здійснені розрахунку за другою ставкою (умовно-постійні витрати) вірно визначено теплове навантаження та обґрунтовано заявлено до стягнення 82 528,63 грн за такою ставкою.
Одночасно колегія судів апеляційного суду враховує, що у цій частині рішення суду не оскаржується.
Стосовно умовно-змінної частини тарифу, то колегія апеляційного господарського суду погоджується з відмовою місцевим господарським судом у задоволенні позову у частині стягнення з Відповідача 26660,69грн такого тарифу з огляду на наступне.
Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача умовно-змінну частину тарифу:
за адресою вул. Брянська, 12 за постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по грудень 2021 - 4 324,50 грн; за теплові втрати (змінна ставка) за період з листопада 2021 по березень 2022 у сумі 31 075,01 грн.;
за адресою вул. Брянська, 12а за постачання теплової енергії (змінна ставка) за період з листопада 2021 по січень 2022 у сумі 2 948,88 грн; за теплові втрати (змінна ставка) за період з листопада 2021 по березень 2023 (з перерахунком) в сумі 11 097,50 грн.
Відповідно до абз.1 п.19 Правил надання послуги з постачання теплової енергії облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки .
Як правильно встановлено місцевим господарським судом та свідчать матеріали справи , за показниками лічильників у період з січня 2022 по березень 2022 загальний обсяг Гкал дорівнює нулю, що виключає нарахування теплових втрат за цей період, отже Позивачем безпідставно було нараховано по першій ставці (умовно-змінні втрати) 21 503,49 грн. по нежитловій будівлі Відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12.
Щодо нарахування теплових втрат (змінна ставка) за адресою м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12а за період з листопада 2021 по квітень 2023 у сумі 11 097,50 грн, судом було встановлено, що Позивачем самостійно здійснено перерахунок та зменшено суму на 9 137,66 грн, нараховану за період з листопада 2021 по березень 2023, разом з тим, останнім заявлено суму у розмірі 11 097,50 грн за період з листопада 2021 по березень 2022 ( тобто без урахування перерахунку). Крім того, за показниками лічильників у період з лютого 2022 по березень 2022 загальний обсяг Гкал дорівнює нулю, що виключає нарахування теплових втрат за цей період, отже Позивачем безпідставно було нараховано по першій ставці (умовно-змінні втрати) 5157,21 грн за надані житлово-комунальні послуги за вказаною вище адресою.
Доводів у спростування цих обставин Скаржником не наведено.
Таким чином, Позивачем не доведено постачання теплової енергії за умовно-змінною частиною тарифу на загальну суму 26660,69грн, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення цієї суми з Відповідача, тому судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволені позовних вимог у цій частині.
При цьому наведені у скарзі аргументи зводяться до непогодження з висновками суду, викладеними в оскаржуваному рішенні, між тим, сама лише така незгода та цитування Скаржником норм права, без належного мотивування допущених судом порушень, не свідчить про незаконність судового рішення.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У даному випадку, на переконання колегії суддів, приймаючи оскаржуване рішення, в оскаржуваній частині, господарським судом були оцінені усі обставини справи та докази в їх сукупності.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, Скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування або зміни прийнятого у справі рішення в оскаржуваній частині.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Концерну “Міські теплові мережі» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 у справі №908/1390/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О.Дармін