01 грудня 2025 року м. Харків Справа №905/564/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» (вх.№1852Д від 25.08.2025) на рішення Господарського суду Донецької області від 05.08.2025 у справі №905/564/25 (м. Харків, суддя Чернова О.В., повне рішення складено 05.08.2025),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро,
до Підприємства об'єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», м. Краматорськ Донецької області,
про стягнення 98317,87 грн, з яких 87902,73 грн основний борг, 2040,82 грн - 3% річних, 8374,32 грн - інфляційні втрати, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Підприємства об'єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», м.Краматорськ Донецької області про стягнення 98317,87грн, з яких 87902,73грн - основний борг, 2040,82грн - 3% річних, 8374,32грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №88 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу з оплати послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 87902,73грн, що стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.08.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро до Підприємства об'єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», м. Краматорськ Донецької області про стягнення 98317,87грн, з яких 87902,73грн основний борг, 2040,82грн - 3% річних, 8374,32грн - інфляційні втрати задоволено. Стягнуто з Підприємства об'єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», м. Краматорськ Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро основний борг у розмірі 87902,73грн, 3% річних у розмірі 2040,82грн, інфляційні втрати у розмірі 8374,32грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40грн.
Підприємство об'єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 5 серпня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.
Апелянт вважає рішення незаконним, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, не врахувавши, що відповідач до лютого 2022 року здійснював розрахунки належним чином, а після початку повномасштабного вторгнення та обов'язкової евакуації був позбавлений доступу до приміщень, які розташовані в зоні активних бойових дій і фактично використовувалися військовою частиною, що і споживала електричну енергію; відповідач не мав можливості контролювати споживання та виконувати договірні зобов'язання, а платіж у сумі 77 243,66 грн був здійснений військовою частиною, проте помилково на інший рахунок; суд не врахував наявність форс-мажорних обставин, підтверджених ТПП України, які об'єктивно унеможливили належне виконання договору, що відповідно до ст. 617 ЦК України звільняє від відповідальності за порушення зобов'язань, тому вимоги про стягнення боргу, інфляційних втрат і 3% річних є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 для розгляду справи №905/564/25 визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2025 апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» (вх.№1852Д від 25.08.2025) на рішення Господарського суду Донецької області від 05.08.2025 у справі №905/564/25 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Повідомлено апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України
Підставою залишення апеляційної скарги без руху стала відсутність доказів сплати судового збору.
В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№10644 від 05.09.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 29.08.2025. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2025 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Россолова В.В. для розгляду справи №905/564/25 визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства об'єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» (вх.№1852Д від 25.08.2025) на рішення Господарського суду Донецької області від 05.08.2025 у справі №905/564/25. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/564/25. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11431 від 26.09.2025), в якому просить апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих» на рішення Господарського суду Донецької області від 05.08.2025 у справі №905/564/25 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 05.08.2025 у справі №905/564/25 залишити без змін.
У відзиві зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною, оскільки відповідач не надав жодних доказів припинення користування електроенергією, зміни власника чи звільнення приміщення, як того вимагає п. 4.27 ПРРЕЕ, а наявні офіційні дані оператора системи підтверджують фактичне споживання електроенергії у спірний період. Посилання відповідача на форс-мажор є необґрунтованими, оскільки відсутній сертифікат ТПП, а загальний лист ТПП не підтверджує неможливість виконання саме цього договору. Крім того, позивач звертає увагу суду, що надана відповідачем платіжна інструкція №1479 від 25.06.2025 на суму 77243,66 грн не має жодного відношення до предмета спору у справі №905/564/25 та не може бути врахована як належний доказ виконання зобов'язань. У призначенні платежу зазначено: «сплата згідно рах. №000003967582/04/К01/69893 від 31.03.2025 р. за електроенергію за 01- 03.2025 р.», а отримувачем коштів є ДПЗД «Укрінтеренерго», а не ТОВ «Донецькі енергетичні послуги». Крім того, зі сторони відповідача не надходило жодних платежів у рахунок погашення заборгованості за спірний період (червень-липень 2024 року). Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що зазначений платіж не підтверджує виконання зобов'язань відповідачем у межах спірних правовідносин.
Суд зазначає, що враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглянута за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Матеріалами справи, даними електронної системи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку, передбаченому ч.10 ст.270 ГПК України.
Заперечень проти розгляду апеляційної скарги в даному порядку від сторін не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (позивач, постачальник) та Підприємством об'єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» (відповідач, споживач), шляхом оплати споживачем рахунку, було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №88 (договір), відповідно до п. 1.1 якого цей договір про постачання електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору.
За п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п. 5.2 договору).
Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.п. 5.4, 5.5 договору).
За змістом п. 5.7 договору оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
У разі виникнення спірних питань між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку (оператором системи розподілу) щодо повноти/достовірності показів розрахункових засобів обліку, постачальник може надавати споживачу консультації та іншу допомогу щодо врегулювання спірних питань. У будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи розподілу) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим договором. Наявність заперечень з боку споживача або спорів щодо показів засобів обліку не підставою для затримки та/або не повної оплати коштів, згідно виставлених постачальником рахунків (п. 5.9 договору).
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Цей договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань (п. 13.1 договору).
Відповідач приєднався до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» для малих не побутових споживачів.
Відповідно до абз.3 п.10 цієї комерційної пропозиції для споживачів, за об'єктами з договірною потужністю 50 кВт і більше, постачання електричної енергії з першого числа розрахункового періоду січень 2021 року здійснюється на умовах договору про постачання електричної енергії споживачу та комерційної пропозиції «Надійна-Донецьк» у разі, якщо на цю дату споживач не обрав іншої комерційної пропозиції і не розірвав договір про постачання електричної енергії та/або не обрав іншого електропостачальника та/або за об'єктом споживача не було здійснено заходів з припинення/обмеження електропостачання.
Як вказує позивач, з 01.01.2021 постачання електричної енергії за договором здійснювалось на умовах комерційної пропозиції постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» «Надійна-Донецьк» (далі - комерційна пропозиція).
Відповідно до пункту 4.1 комерційної пропозиції оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
За п. 5.1 комерційної пропозиції 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
Згідно з п.5.4 комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.
Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет». (п.5.5 комерційної пропозиції).
За змістом п.п. 5.6-5.7 комерційної пропозиції рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора системи розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
Відповідно до п. 10.4 комерційної пропозиції договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або розірвання.
У разі суперечностей (невідповідності) будь-якої з умов договору умовам, викладеним в цій комерційній пропозиції, застосовуються умови цієї комерційної пропозиції (п.12.11 комерційної пропозиції).
Факт укладення відповідачем договору та комерційної пропозиції шляхом оплати рахунку підтверджуються наданими позивачем банківськими виписками по рахунку від 10.01.2019 та 13.01.2021, відповідно до якого відповідач здійснив оплату за постачання електричної енергії в розмірі 3500,00грн та 4000,00грн відповідно.
На виконання умов договору позивач склав акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 30.06.2024 за червень 2024 року в обсязі 18692кВТ*год. на суму 173850,41грн та від 31.07.2024 за липень 2024 року в обсязі 481кВТ*год. на суму 4904,36грн.
Також позивач виписав рахунки №88 від 03.07.2024 за червень 2024 року на суму 173850,41грн та від 02.08.2024 за липень 2024 року на суму 4904,36грн.
До матеріалів справи надані докази направлення актів та рахунків на електронну пошту відповідача, яка зазначена останнім у листі №14/7-21 від 14.01.2021.
Відповідно до листа АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» №64/2239-вих. від 25.02.2025 за інформацією щодо об'єктів, зокрема, виробничий цех - Донецька область, м. Краматорськ, вул. Адміністративна, буд. 2, EIC код точки обліку: 62Z2968245041459, дозволена/приєднана потужність Р-80,0кВт, обсяги розподіленої електричної енергії за точкою комерційного обліку за червень 2024 року становлять 18692кВт*год. та за липень 2024 року - 481кВт*год.
Відповідно до виписки по особовому рахунку позивача від 31.07.2024 відповідач здійснив оплату за електроенергію на суму 90852,04грн, що зараховано позивачем в погашення заборгованості за червень 2024 року, внаслідок чого розмір невиконаного зобов'язання у червні 2024 року становить 82998,37грн та у липні 2024 року - 4904,36грн.
Позивач також направив відповідачу претензію №24/15915 від 17.09.2024, однак відповідач відповіді на претензію не надав.
Оплату спожитої електричної енергії за період червень-липень 2024 року у загальному розмірі 87902,73грн відповідач не здійснив.
Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань з повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, звернувся до суду з відповідним позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 87902,73 грн. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що розрахунки є арифметично та методологічно правильним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Отже, укладений між позивачем та відповідачем договір №88 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов'язків.
Як зазначає позивач, відповідач приєднався до договору на умовах комерційної пропозиції «Універсальна», але з 01.01.2021 умови постачання електричної енергії відповідачу були змінені на умови комерційної пропозиції «Надійна-Донецьк».
Таким чином, у період червня-липня 2024 року постачання електричної енергії споживачу здійснювалось на умовах комерційної пропозиції «Надійна-Донецьк», відповідач наведені обставини не заперечує та не спростовує.
Відповідно до п.п. 4.21, 4.29 Правил роздрібного ринку електричної енергії оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).
Пунктом 2.3.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.
Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п.4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Судом правомірно встановлено, що відповідно до листа АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» №64/2239-вих від 25.02.2025 обсяги розподіленої електричної енергії по відповідачу за червень 2024 року становлять 18692кВт*год. та за липень 2024 року - 481кВт*год.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач склав акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 30.06.2024 за червень 2024 року в обсязі 18692кВТ*год. на суму 173850,41грн та від 31.07.2024 за липень 2024 року в обсязі 481кВТ*год. на суму 4904,36грн.
Обсяги фактичного споживання відповідачем електричної енергії у червні-липні 2024 року підтверджується належними доказами, відповідач не заперечує та не спростовує вказані в актах прийняття-передавання обсяги споживання, а також вартість спожитої електричної енергії.
Позивач виписав рахунки №88 від 03.07.2024 за червень 2024 року на суму 173850,41грн та від 02.08.2024 за липень 2024 року на суму 4904,36грн.
Акти та рахунки позивач направив на електронну пошту відповідача.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 5.4 комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.
Таким чином, строк оплати за спожиту електричну енергію є таким, що настав.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до виписки по особовому рахунку позивача від 31.07.2024 відповідач здійснив оплату за електроенергію на суму 90852,04грн, що зараховано позивачем в погашення заборгованості за червень 2024 року, внаслідок чого розмір невиконаного зобов'язання у червні 2024 року становить 82998,37грн та у липні 2024 року - 4904,36грн.
Приймаючи до уваги, що відповідач не оплатив вартість спожитої електричної енергії в повному обсязі у спірний період, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо стягнення з останнього на користь позивача боргу в розмірі 87902,73 грн.
Щодо посилань відповідача на погашення боргу у розмірі 77243,66 грн, колегія суддів зазначає таке.
На підтвердження оплати заборгованості відповідач надає виписку по особовому рахунку за 24.06.2025 та платіжну інструкцію №1479 від 25.06.2025 на суму 77243,66грн.
У розділі платіжної інструкції «Призначення платежу» зазначено «сплата згідно рах№000003967582/04/К01/69893 від 31.03.2025р за електроенергію за 01-03.2025р», отримувач ДПЗД «Укрінтеренерго».
Тобто, платіжна інструкція не містить відомостей, що платіж було зроблено відповідачем, на рахунок позивача. Також документ не містить інформації про оплату за спожиту електроенергію за спірним договором, укладеним між сторонами.
Отже, вказана платіжна інструкція правомірно не врахована судом першої інстанції.
У зв'язку з простроченням відповідача в частині оплати основного боргу за спірним договором, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у загальному розмірі 2040,82грн, які нараховані на зобов'язання червня 2024 року за період прострочення з 11.07.2024 по 31.03.2025 та на зобов'язання липня 2024 року за період прострочення з 10.08.2024 по 31.03.2025, а також інфляційні втрати у загальному розмірі 8374,32грн, які нараховані на зобов'язання червня 2024 року за період прострочення з 01.08.2024 по 28.02.2025 та на зобов'язання липня 2024 року за період прострочення з 01.09.2024 по 28.02.2025.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Враховуючи наведене, з огляду на умови договору, положення діючого законодавства та факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного розрахунку за спожиту електричну енергію, перевіривши розрахунок, колегія суддів апеляційного суду зазначає про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2040,82 грн, інфляційних втрат у розмірі 8374,32 грн.
Доводи відповідача щодо дії непереборної сили, спричиненою військовою агресією рф проти України та введення військового стану також не спростовують вищевикладеного, зважаючи на наступне.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Торгово-промислова палата України 28 лютого 2022 року повідомила, що на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.1997 №671/97-ВР та інших документів вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05:30 ранку 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 викладено наступні висновки:
- Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);
- вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні;
- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчує наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов'язань за Договором. Відтак, твердження відповідача про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з причин настання форс-мажорних обставин, а саме, з початком військової агресії рф проти України та введенням військового стану, є необґрунтованим.
Крім того, апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про те, що військова агресія рф проти України унеможливлює виконання відповідачем обов'язку зі сплати заборгованості за поставлену електричну енергію.
Також скаржник вказує, що електроенергію фактично споживала військова частина, яка користувалась його майном на безоплатній основі. Стосовно вказаних доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно пункту 4.27. Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта.
Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта.
У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
Отже, з огляду на викладене колегія суддів зазначає, що відповідно до положень п. 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), у разі припинення використання електроенергії або передачі об'єкта іншій особі споживач зобов'язаний повідомити про це електропостачальника та ініціювати припинення договору або зміну споживача. Таких дій відповідач не вчинив. Жодних доказів, що позивач був належним чином повідомлений про передачу приміщення у користування військовій частині чи про зміну кінцевого споживача, до матеріалів справи надано не було. Відтак, відповідно до договору, саме відповідач залишався стороною зобов'язань щодо споживання та оплати електроенергії. Крім того, позивач обґрунтовано зазначив, що не отримував повідомлень про зміну користувача об'єкта, тому не мав правових підстав перереєстровувати договір або зупинити постачання. Також, матеріали справи не містять будь-яких інших доказів, які б підтверджували посилання відповідача та те, що він позбавлений можливості використовувати дане приміщення.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано поклав обов'язок з оплати спожитої електроенергії на відповідача як сторону діючого договору, оскільки він не довів зміну статусу користувача в установленому законом порядку, не повідомив постачальника та не ініціював зміну умов договору. Доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного провадження апелянтом не наведено обставин, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.
Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 03.02.2026 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 №4643-IX).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 05.08.2025 у справі №905/564/25 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 01.12.2025.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук
Суддя В.С. Хачатрян