Справа № 991/11704/25
Провадження №11-сс/991/774/25
01 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2025 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2025 року ОСОБА_5 відмовлено у задоволені вищевказаної скарги. Висновки щодо відмови у задоволенні скарги мотивовані тим, що слідчим суддею не встановлено будь-яких об'єктивних та суб'єктивних ознак складу кримінальних корупційних чи інших кримінальних правопорушень, тому скаржником не доведено обов'язок посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) відомості про вчинення кримінальних правопорушень, а отже бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяви про кримінальні правопорушення, відсутня.
Не погоджуючись з вказаним рішенням скаржник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити скаргу на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В обґрунтування ОСОБА_5 зазначив невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам справи, та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Заперечив висновок слідчого судді про відсутність в його заяві до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури даних для внесення відомостей до ЄРДР.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися, подали клопотання про розгляд апеляційної скарги без їх участі, що, згідно ст.405 КПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду.
За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів провадження вбачається, що 12 листопада 2025 року ОСОБА_5 звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з заявою, в якій зазначив обставини про ймовірне вчинення вищими посадовими особами Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань та Міністерства оборони України (в особі посадових осіб ВЧ НОМЕР_1 ) кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 396 КК України.
У заяві зазначалося, що протягом 2025 року посадові особи ВЧ НОМЕР_1 , з метою уникнення виконання рішення адміністративного суду, вчинили фальсифікацію та подали завідомо неправдиве повідомлення про нібито його злочин (СЗЧ), ініціювавши кримінальне переслідування. Для приховання цих дій посадові особи Територіального управління ДБР у м. Полтава умисно не виконують щонайменше 4 ухвали слідчих суддів та апеляційного суду, що є злочином за ст. 382 КК України. Про вказані злочини, а також про ознаки службової недбалості (ст. 367 КК України) з боку Центрального апарату Державного бюро розслідувань, заявник повідомляв у заявах від 24 жовтня 2025 року та 31 жовтня 2025 року Офісу Генерального прокурора, однак станом на 04 листопада 2025 року посадовими особами відомості за цими заявами до ЄРДР не внесені. Листом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури № 07/3-7352ВИХ-25 від 12 листопада 2025 року у внесені відомостей до ЄРДР ОСОБА_5 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні поданої скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що з інформації, яка міститься у заяві ОСОБА_5 , не вбачається наявності обов'язкових ознак (зокрема, об'єктивної сторони) кримінальних правопорушень, а тому не викликає в слідчого/прокурора обов'язку вносити відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочинати досудове розслідування. Отже, бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, в даному випадку не встановлена.
Колегія суддів з такими висновками слідчого судді погоджується в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник має зазначити у повідомленні конкретні, відомі йому обставини такого злочину. Дійсно, у особи, яка подає заяву, відсутній обов'язок наводити в ній всі ознаки певного злочину. Забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі доведення обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження. Водночас, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення.
Як вбачається з правового висновку, викладеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що мають свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зі скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 396 КК України вбачається, що в останній не наведено об'єктивних даних про вчинення кримінальних правопорушень.
Положення ч.1 ст. 214 КПК України щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст.2 КК України, згідно якої підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і тому саме фактичні данні, які вказують на наявність ознак складу кримінального правопорушення є критерієм внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, під час розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо невнесення відомостей за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань, надаючи оцінку її доводам, слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх необґрунтованість.
Доводи скаржника щодо порушення слідчим суддею під час розгляду його скарги принципу змагальності сторін, оскільки йому не було надано часу для ознайомлення з письмовими запереченнями прокурора, колегія суддів відхиляє, як необґрунтовані. Відповідно до норм КПК України сторони реалізують надані їм процесуальні права на власний розсуд, зокрема, і щодо ознайомлення з матеріалами, що перебувають на розгляді суду. До розгляду слідчим суддею скарги ОСОБА_5 по суті, останнім подано клопотання про розгляд вказаної скарги без його участі. Жодних звернень ОСОБА_5 з клопотаннями про надання часу для ознайомлення з письмовими запереченнями прокурора, а також відмов у реалізації такого права слідчим суддею матеріали справи не містять. Окрім того, скаржник зареєстрований у підсистемі ЄСІТС, що давало йому можливість як користувачу реалізовувати своє право на ознайомлення з наявними у справі письмовими документами та подавати заперечення на них.
Істотних порушень вимог КПК України, які б могли вплинути на правильність прийнятого слідчим суддею рішення та бути підставами для його скасування, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин колегія дійшла висновку, що ухвала слідчого судді від 20 листопада 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2025 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3