пр. № 1-кс/759/7510/25
ун. № 759/28050/25
27 листопада 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України у кримінальному провадженні № 12025000000000977 від 04.04.2025 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-
До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Вказане клопотання обґрунтовується тим, що ГСУ НП України проводиться досудове розслідування за № 12025000000000977 від 04.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 307 КК України.
17.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за змістом якої у ОСОБА_4 , не пізніше 16.10.2025, виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїн в особливо великих розмірах, з метою отримання незаконного прибутку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїн, у невстановлений досудовим розслідуванням час (однак не пізніше 16.10.2025) та місці, за невстановлених обставин, незаконно придбав з метою збуту вказаний наркотичний засіб у вигляді пакунку із вмістом спресованої порошкоподібної речовини білого кольору з відтиском «G63».
Після цього, ОСОБА_4 , продовжуючи вчиняти дії спрямовані на доведення свого злочинного умислу до кінця, за невідомих обставин та у невстановлений проміжок часу, однак не пізніше 16.10.2025, невстановленим способом перемістив вказаний наркотичний засіб у вигляді спресованої речовини до салону свого автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», д.н.з. НОМЕР_1 та почав незаконного зберігати з метою збуту.
У подальшому, в період часу з 00 год 46 хв до 01 год 14 хв 17.10.2025 у ході проведення огляду автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», д.н.з. НОМЕР_1 , що був припаркований на узбіччі дороги навпроти будинку № 4, за адресою: м. Київ, вул. Андрія Аболмасова, за участі ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено пакунок із вмістом спресованої порошкоподібної речовини білого кольору з відтиском «G63», зразок якої відповідно висновку експерта № СЕ-19-25/57087-НЗПРАП від 17.10.2025 містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, масою 46,8350 г, що являється особливо великим розміром
18.10.2025 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_4 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 15.12.2025.
Разом з тим, захисник вважає, що на даний час відпала потреба у застосуванні саме такого запобіжного заходу, оскільки, підозрюваний під час затримання та отримання підозри, не чинив опору, одразу почав працювати зі слідством та надавати викривальні покази.
Жодний ризик передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений. Підозрюваному ОСОБА_4 не має сенсу переховуватись від органів досудового розслідування. Також підозрюваний розуміє, що при переховуванні він сам собі нашкодить, що може в подальшому призвести до отримання санкції у вигляді позбавлення волі. Підозрюваний має активний соціальний статус, що підтверджується додатками до даного клопотання, має велику сім'ю, а отже перебування під гратами не дозволить підозрюваному виконувати роль батька, та друга, а також унеможливить просування його соціальних проектів для дітей.
Крім того, адвокат просив звернути увагу на те, що ОСОБА_4 працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, де працював офіційно має на утриманні трьох малолітніх дітей, які потребують догляду, має постійне місце проживання, раніше не судимий, що зменшує ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
У судому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , позицію якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4 , клопотання підтримав та просив задовольнити.
У судовому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення клопотання захисника та зазначив, що на момент обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 існували ряд ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не перестали існувати. На даний час ОСОБА_4 допитаний в якості підозрюваного, ним надані покази, які підтверджують вчинення ним кримінального правопорушення, а також розкривають та підтверджують ролі інших осіб в даному кримінальному правопорушенні, що підтверджує співпрацю з органом досудового розслідування.
Вислухавши думку сторони захисту та сторони обвинувачення, дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Як встановлено в судовому засіданні, запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою обраний слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва ухвалою від 18.10.2025 з урахуванням того, що ОСОБА_4 висунута обґрунтована підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а також з урахуванням наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Харченко проти України», за якою встановлено порушення вимог п.3 ст. 5 Конвенції щодо надмірного тривалого тримання особи під вартою, а також те, що національні суди не розглядали жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.
Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «І.А. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).
При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства ( суду ) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів ( рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
В рішенні «Тодоров проти України» ЄСПЛ зазначив, що для продовження тримання особи під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
Також слідчий суддя приймає до уваги, що підозрюваний перебуває під вартою з 17.10.2025 та на даний час допитаний в якості підозрюваного, співпрацює з органом досудового розслідування, надає викривальні покази, має на утриманні трьох малолітніх дітей, постійне місце проживання, наявність міцних соціальних зв'язків, раніше не судимий.
Крім того на даний час не надано жодних належних та допустимих доказів, що у випадку зміни запобіжного заходу підозрюваний дійсно буде переховуватися.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Враховуючи вище наведене зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт зможе забезпечити йому належну процесуальну поведінку та зможе запобігти зазначеним ризикам, а тому клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Зазначене відповідає і практиці Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у рішенні від 10.03.2009 року у справі «Биков проти Росії», заява № 4378/02, п. 64, Суд зазначив, що тягар доказування при вирішенні питань щодо продовжуваного позбавлення особи волі не повинен перекладатися на затриману особу, щоб вона доводила б наявність причин, які б виправдовували її звільнення з-під варти (див. постанову Європейського Суду з прав людини від 26.07.2001 року у справі «Ілійков проти Болгарії», заява № 33977/96, § 85).
Відповідно до статті 5 § 3 Конвенції кожному, кого заарештовано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, …має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Особа, яка обвинувачується у вчиненні злочину, завжди повинна бути звільнена з-під варти до суду, якщо тільки держава не може довести, що «є відповідні і достатні» причини, щоб виправдати триваюче тримання під вартою (див. справи Wemhoff v. Germany, рішення від 27 червня 1968 р., Series A № 7, стор. 24-25, п. 12; Yagci and Sargin v. Turkey, рішення від 8 червня 1995 р., Series A № 319-A, п. 52).
По справі «Хайрединов проти України» (38717/04, рішення від 1410.2010 року) Європейський суд по правам людини визнав порушення § 1 ст. 5 Конвенції у зв'язку з обставинами, коли національні органи не надали достатніх підстав для взяття під варту заявника, а суди не розглядали можливість застосування альтернативного запобіжного заходу.
В абз. абз. 2,5 п. 17 Інформаційного листа № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернув увагу судів першої та апеляційної інстанції на те, що суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою. Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі «Харченко проти України», згідно з якою «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Згідно ч. 5 ст. 202 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 201, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України у кримінальному провадженні № 12025000000000977 від 04.04.2025 ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з тримання під вартою, на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.12.2025.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- знаходитись цілодобово за місцем свого постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або перебування в укритті під час оголошення повітряної тривоги по м. Києву;
- уникати спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді діє в межах строку досудового розслідування, до 17.12.2025 включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1