Справа № 553/1606/25
Провадження № 2/553/1017/2025
Іменем України
01.12.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді Москаленко В.В.,
за участю: секретаря судового засідання Сіомашко В.Р.
без участі сторін ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
21.04.2025 представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача кредитну заборгованість за кредитним договором від 04 липня 2021 року № 4011710 в сумі 29414,99 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4487,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 24927,99 грн та заборгованість за комісією - 0,00 грн. Також, просив стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04 липня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4011710.
За умовами договору сума кредиту (загальний розмір) складає 5000,00 грн, проценти за користування кредитом 15,0 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом .
Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору.
29 листопада 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 29-11-102, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 4011710 від 04 липня 2021 року.
У свою чергу, 10 березня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 4011710 від 04 липня 2021 року.
Станом на сьогоднішній день, відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 29414,99 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4487,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 24927,99 грн та заборгованість за комісією - 0,00 грн.
Також ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просило стягнути на їх користь судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.
Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 20.05.2025 справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи.
12.08.2025 представником відповідача поданий відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідач не погоджується з існуванням заборгованості за відсотками в заявленому позивачем розмірі, оскільки заявлена сума не вмотивована та не обґрунтована належним чином. Вказує, що проценти за кредитом повинні нараховуватися в межах строку договору, тобто в
межах 30 днів. Доказів на підтвердження того, що договор був автоматично пролонгований та строк договору був продовжений немає , а несплата або несвоєчасна сплата позичальником кредитних платежів не може слугувати належною підставою для продовження строку користування кредитом без наявності волевиявлення сторін, зокрема вчинення відповідних дій. Вказав, що розмір процентів за договором за його розрахунком за період з 04.07.2021 по 03.08.2021 включно (30 днів), становить 7500 грн (250 грн х 30). Встановлений у договорі розмір відсотків є завищеним не відповідає положенням ЗУ «Про захист прав споживачів» та є несправедливим. Надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитами є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми заборгованості. Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно з нормами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (кредитора), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Позивач надав розрахунки, в яких загальна сума до стягнення становить 29414.99 грн. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не може слугувати належною підставою до стягнення. Фактично незрозуміло звідки взялася сума у розмірі 29414.99 грн, адже не було надано жодних розрахунків, які б відображали порядок нарахування відсотків у період перебування права грошової вимоги у первинних кредиторів. Отже, вимоги щодо стягнення заборгованості у зазначеному розмірі не підлягають частковому задоволенню
До матеріалів справи не надано підтвердження перерахування коштів за договором про надання правової допомоги! Таким чином, враховуючи недоведеність понесених витрат на правничу допомогу, підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відсутні. Звертаю увагу суду, що обсяг виконаної адвокатами АО "ЛІГАЛ АССІСТАНС" у цивільній справі, яка за своєю категорією в розумінні п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, неспіврозмірний із розміром оплати послуг, які просить стягнути позивач. Зазначена справа для адвоката є шаблонною, тому не потребує значної витрати часу адвоката. Просив позовні вимоги у цивільній справі №: 553/1606/25 за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором кредитним договором, договором задовольнити частково, а саме:стягнути з ОСОБА_1 суму основного боргу, проценти за користування кредитом за період з 04.07.2021 по 03.08.2021 року в сумі 12500 грн. в решті позовних вимог - відмовити
19.08.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача, з огляду на таке. Вказав, що ані первісний кредитор, ані позивач не є банками та на них не розповсюджується дія ЗУ «Про банки та банківську діяльність». Разом з тим, Кредитор є небанківською фінансовою установою, діяльність яких регулюється спеціальним законодавством для осіб, які надають небанківські фінансові послуги. Зокрема, небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів. Отже, твердження відповідача щодо цього, не заслуговують на увагу. Сторонами погоджено, строк користування кредитом, який продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, продовження не потребує додаткових дій ні від Кредитора, ні від Позичальника. Сторони Договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач тривалий час продовжував строк кредитування на підставі п. 2.3.2 а) Договору шляхом сплати відповідних с?м, а також, що строк кредитування автоматично продовжувався у зв'язку із наявною заборгованістю на підставі п. 2.3.2 б) Договору. Отже, з даних умов договору вбачається, що прострочення зобов'язання та відповідальність за таке прострочення виникають у позичальника після дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування. При цьому, протягом періоду, на який пролонговано договір, позичальник має правомірно не сплачувати кредитору борг та таке користування коштами не вважається простроченням. Щодо порушення вимог ст. 18 ЗУ «Про споживче кредитування», вказав що вказана норма застосовується щодо нарахування штрафних санкцій за порушення виконання умов договору,
зокрема неустойки (штрафу та пені), а не відсотків за користування кредитом або відсотків річних. У справі, що розглядається, заборгованість складається із: заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками. Позивач не нараховував пеню, неустойку та/або інші штрафні санкції за невиконання умов договору, а лише відсотки, у розмірі та строк, погоджений сторонами. Враховуючи, що відсотки не є пенею, їх зменшення чинним законодавством не передбачено. Розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Щодо витрат на правову допомогу, вказав, що відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. При цьому, сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, такі твердження є припущеннями. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в судове засідання не з'явився, в поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з'явились, заяв або клопотань не надали.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04 липня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 4011710, який було підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора W11943, який згідно довідки про ідентифікацію, був надісланий відповідачу на номер +380936752142.
Згідно п. 1.2. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 5000,00 грн.
Відповідно до п. 1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів з 04 липня 2021 року по 03 серпня 2021 року, як зазначено в п. 1.4 Договору.
Пунктами 1.5.1-1.7 зазначається, що комісія за надання кредиту складає 0,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,00% від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом 15,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тип процентної ставки фіксована.
Відповідно п. 2.2.1. позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1.-1.5.2 договору в термін (дату) вказаний в п. 1.4. у випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний п. 1.3. Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною в п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною в п. 1.6. Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3. Договору.
Згідно п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Пункт 6.3 Договору передбачає, що приймаючи пропозицію ТОВ «МІЛОАН» про укладення цього кредитного договору, позичальник погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у тому числі Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому.
ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконало та надало останньому кредит в сумі 5000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів 04 липня 2021 року на його кредитну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 34).
29 листопада 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 29-11-102, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 4011710 від 04 липня 2021 року.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 29-11-102 від 29 листопада 2021 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 9896,54 грн, з яких: 4487,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 5409,54 грн заборгованість за відсотками та 0,00 грн заборгованість за комісією.
10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передає (відступає) ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» приймає належні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 29414,99 грн, з яких: 4487,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 24927,99 грн заборгованість за відсотками та 0,00 грн заборгованість за комісією.
Також, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4011710 від 04 липня 2021 року, наданим ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», станом на 02 січня 2025 року сума заборгованості за вищезазначеним договором складає 29414,99 грн, з яких: 4487,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 24927,99 грн заборгованість за відсотками та 0,00 грн заборгованість за комісією.
Проте, суд зауважує, що відповідно до таблиці розрахунку заборгованості за кредитним договором від 04 липня 2021 року № 4011710, кінцева сума сплати кредитних коштів з урахуванням 60 днів для можливого нарахування процентів за користування коштами, становить 9896,00 грн. Окрім того, позивачем не було надано доказів належності нарахування процентів після укладення договору факторингу між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» від 10 січня 2023 року № 10-01/2023, а тому вважає недоведеною вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування зазначеним кредитним договором в розмірі 24927,99 гривень.
Що стосується доводів представника відповідача про безпідставність нарахування позивачем відсотків та комісії після закінчення передбаченого у договорі строку кредитування у 30 днів, суд зазначає наступне.
Згідно з умовами договору кредиту від 04 липня 2021 року, зазначено строк надання кредиту у 30 днів та дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 03.08.2021. ( п. 1.3. та п. 1.4 Договору).
Відповідно до п 2.2.1. Договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1.-1.5.2 договору в термін (дату) вказаний в п. 1.4. у випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в. 1.3. Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною в п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною в п. 1.6. Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3. Договору.
Умовами договору кредиту передбачено можливість пролонгації строку кредитування на пільгових або стандартних (базових) умовах (п. 2.3. Договору)
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позичальник ОСОБА_1 до вказаної в договорі дати повернення кредиту (03.08.2021), кредит не погасив, тобто він продовжував користуватись кредитними коштами.
Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення наданої ТОВ «МІЛОАН», позичальник ОСОБА_1 сплатив 03 серпня 2021 року 250,00 грн на погашення тіла кредиту, 250,00 грн комісії за пролонгацію та 15,00 грн процентів. Після чого проценти нараховувались на залишок тіла кредиту на пільгових умовах за ставкою 0,01 відсотків з 04 серпня 2021 року по 10 серпня 2021 року. В подальшому з 11 серпня 2021 року по 30 серпня 2021 року нарахування відсотків здійснювалось за стандартною процентною ставкою у 5,00 відсотків.
31 серпня 2021 року позичальник ОСОБА_1 сплатив 263,00 грн на погашення тіла кредиту, 100,00 грн комісії за пролонгацію та 198,00 грн процентів. Після чого проценти нараховувались на залишок тіла кредиту на пільгових умовах за ставкою 0,01 відсотків з 01 вересня 2021 року по 15 вересня 2021 року.
В подальшому з 16 вересня 2021 року нарахування відсотків здійснювалось за стандартною процентною ставкою у 5,00 відсотків, оскільки позичальник до вказаної дати не погасив кредит і надалі не продовжив строк кредитування на пільгових умовах, в зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість на загальну суму 9896,54 грн, що складається з заборгованості в сумі: 4487,00 грн за тілом кредиту, 5409,54 грн процентів, 0,00 грн комісії.
Вищенаведене підтверджує, що позичальник 03 серпня 2021 року та 31 серпня 2021 продовжував строк кредитування на пільгових умовах, що цілком узгоджується з п 2.2.1. Договору, з яким позичальник був ознайомлений та погодився.
Таким чином, кредитодавцем ТОВ «МІЛОАН» вірно нараховано заборгованість за наданим кредитом, що відповідало умовам договору кредитування з врахуванням суми погашення здійсненого позичальником.
Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного
кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, враховуючи, що позивач не надав суду доказів належності збільшення процентів за користування кредитом, беручи до уваги пояснення представника відповідача, суд вважає за необхідне позов (в межах заявлених позовних вимог) задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 04 липня 2021 року № 4011710 в сумі 9896,54 грн, з яких: 4487,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 9896,54 грн заборгованість за відсотками та 0,00 грн заборгованість за комісією.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд, задовольняючи позовні вимоги, покладає судові витрати на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позов заявлено з ціною 29414,99 грн, а задоволено на суму 9896,54 грн, тобто на 33,64%.
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 814,89 грн. сплаченого судового збору сплата яких належним чином підтверджується платіжною інструкцією від 16 квітня 2025 року № 051459002.
Однак що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то суд виходить з наступного.
Крім того, згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи
викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано Договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; Заявку на надання юридичної допомоги №328 від 01.03.2025 року; Витяг з Акту № 6 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року, відповідно до якого вартість наданих послуг з надання усної консультації та вивчення документів становить 4000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду становить 9000 грн.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи наведені вище принципи розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, приймаючи до уваги , що у даній категорії справ вже сформувалася стала судова практика, що в свою чергу, не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі; відсутність судових засідань за участю сторін, суд доходить висновку, що витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн є завищеними, у зв'язку з чим, вважає за необхідне зменшити їх розмір до 6 000,00 грн.
Що стосується заперечень представника відповідача в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з ненаданням стороною позивача квитанції про оплату наданих послуг, слід зазначити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Така правова позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду (у справах №922/445/19; № 923/560/17; № 329/766/18; № /78/1522/18).
Тому зазначені заперечення суд також відхиляє.
З урахуванням викладеного,суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими,що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором від 04 липня 2021 року № 4011710 в сумі 9896 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 54 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору в розмірі 814 (вісімсот чотирнадцять) грн. 89 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 44276926), юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко