Рішення від 01.12.2025 по справі 277/1181/25

Справа № 277/1181/25

Номер рядка звіту 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"01" грудня 2025 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Заполовського В.В.

за участю секретаря с/з Лук'янчук Т.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №987287370 в сумі 11679,67 грн., яка складається з: 6100 грн. - заборгованості за основною сумою боргу; 5579,67 грн. - суми заборгованості за відсотками, та судові витрати.

Вимоги мотивує тим, що 21.03.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №987287370, відповідно до умов якого останній надано кредит у сумі 6100 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Реєстру боржників №251 від 26.09.2023 року до договору факторингу №28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №987287370.

27.02.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/0225-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 27.02.2025 року до договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11679,67 грн., з яких: 6100 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 5579,67 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконала свого зобов'язання, не здійснивши жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.

19.09.2025 року по справі було відкрито провадження та розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу у його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином через оголошення на офіційному сайті судової влади України, причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв, клопотань, відзиву на позов суду не надіслала.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 21.03.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір №987287370, відповідно до п.1.1 якого товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 6100 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов зазначених у цьому договорі.

Згідно п. п. 1.2, 1.3 договору строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 29 днів; кредит надається строком на 29 днів.

Заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 21.03.2019 року стверджується, що ОСОБА_1 надала свої персональні дані та зазначила номер банківської карти - НОМЕР_1 хх-хххх-9311.

Зарахування кредитних коштів у сумі 6100 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням від 21.03.2019 року.

П. 1.4 договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,63 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту.

З врахуванням положень 1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 594,95 відсотків річних (п.1.5 договору).

Згідно п.1.6 договору розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до Графіку розрахунків сторони погодили, що сукупна вартість кредиту складає 147,27% від суми кредиту або 8983 грн. 47 коп. та включає в себе: проценти за користування кредитом 47,27% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 2883 грн. 47 коп. (у грошовому виразі); суму кредиту 6100 грн.

Позичальник зобов'язаний вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку визначеному цим договором (пп.2.2.2.1 договору).

П.4.1 договору передбачено, що невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт».

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 має заборгованість по кредитному договору №987287370 від 21.03.2019 року в сумі 12041,40 грн., яка складається з: 6100 грн. - тіла кредиту; 5941,40 грн. - процентів (нараховані в період з 21.03.2019 року по 19.04.2019 року в розмірі по 99,43 грн. за один день, тобто в сумі 2883,47 грн., 23.04.2019 року в сумі 776,53 грн., в період з 24.04.2019 року по 15.05.2019 року в розмірі по 103,70 грн. за один день, тобто в сумі 2281,40 грн.).

Згідно п.4.4 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Судом встановлено, що вказаний вище кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (надалі Закону).

Статтею 3 Закону передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

За правилами частини 5 статті 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 ст.11 Закону).

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

31.12.2020 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

27.02.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) було укладено договір факторингу №27/0225-01, відповідно до п.2.1 якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №2 від 27.02.2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №987287370 від 21.03.2019 року в сумі 11679,67 грн.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором та договорами факторингу.

Як встановлено судом, відповідач неналежним чином виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, допустивши заборгованість.

За умовами кредитного договору №987287370 від 21.03.2019 року сторони погодили сплату відсотків за користування кредитом, який наданий на 29 днів - з 21.03.2019 року до 19.04.2019 року включно.

Таким чином, у межах строку кредитування за кредитним договором №987287370 від 21.03.2019 року відповідач мала, зокрема, повертати позивачу кредит і сплачувати проценти періодичними платежами. Починаючи з вказаних вище дат, відповідач мала обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У постанові від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що загальна вартість кредиту за кредитним договором №987287370 від 21.03.2019 року на час закінчення строку дії кредиту становить 8983,47 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем за кредитним договором №987287370 від 21.03.2019 року нарахована заборгованість по процентах після спливу визначеного договором строку кредитування, а тому наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача суми непогашеного тіла кредиту та заборгованості по процентах, нарахованих в період дії строку кредитування.

Як встановлено судом, відповідач не належним чином виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, допустивши заборгованість. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит, і суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, про стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості у сумі 8983,47 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог згідно ст.141 ЦПК України. Позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» суд задовольняє на 76,91%.

Враховуючи наведене, сума судового збору, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача становить 2328,83 грн. (3028 х 76,91% = 2328,83 грн.).

На підставі ст.ст.11, 212, 509, 525, 526, 626, 628, 633, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, постанови Верховного Суду України від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15, та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №987287370 від 21.03.2019 року в сумі 8983 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 47 коп., яка складається з: 6100 грн. - тіла кредиту, 2883,47 грн. - нарахованих процентів, та сплачений при подачі позовної заяви судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 83 коп., а всього кошти в сумі 11312 (одинадцять тисяч триста дванадцять) грн. 30 коп., відмовивши в решті позовних вимог за безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. В. Заполовський

Попередній документ
132186263
Наступний документ
132186265
Інформація про рішення:
№ рішення: 132186264
№ справи: 277/1181/25
Дата рішення: 01.12.2025
Дата публікації: 02.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ємільчинський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (01.12.2025)
Дата надходження: 09.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
06.10.2025 11:40 Ємільчинський районний суд Житомирської області
31.10.2025 10:40 Ємільчинський районний суд Житомирської області
21.11.2025 11:00 Ємільчинський районний суд Житомирської області