1 УХВАЛАСправа № 335/11645/25 2/335/4721/2025
про відкриття провадження у справі
01 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Мінаєв М.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
26.11.2025 позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить розірвати між ними шлюб, зареєстрований 03.07.2021 року Хамовничеським відділом ЗАЦС Управління ЗАГС м. Москви, Російська Федерація, актовий запис № 120219770002800902004. В обґрунтування позову зазначає, що від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають, шлюбні відносини не склалися через відсутність взаєморозуміння та різні характери, спору про розподіл спільного майна не мають.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суддя виходить з такого.
З матеріалів позовної заяви випливає, що відповідач є громадянином Російської Федерації, який станом на час подання позову не має в Україні місця проживання або перебування.
У позовній заяві місцем перебування відповідача зазначено останнє відоме місце його перебування в Україні, яке збігається з зареєстрованим місцем проживання позивача, і яке належить до територіальної підсудності Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.
Відповідно до ст. 496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року “Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який діє до тепер.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Законом України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року» від 01.12.2022, який набрав чинності 23.12.2022, було визначено:
керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", - зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст.162);
керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", - вийти з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162).
Таким чином, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 слід керуватись виключно правом України і, зокрема, нормами ЦПК України.
З матеріалів справи випливає, що позивач мешкає на території України у м. Запоріжжя та є громадянкою України, а відповідач є громадянином Російської Федерації, мешкає, ймовірно, на її території.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства “Укрпошта», у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ “Укрпошта» припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Разом з тим, у зв'язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряду інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.
Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Отже подальше застосування відповідного алгоритму з отримання згоди Російської Федерації на відмову від судового імунітету, а також подача будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію РФ проти України.
З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з Російською Федерацією унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення.
Наведені обставини вочевидь з поважних причин унеможливлюють для позивача звернення до суду за місцем проживання відповідача, а тому цю справу слід вважати підсудною Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя на підставі ч. 2 ст. 28 ЦПК України, якою передбачено, зокрема, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Також суддя виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
За змістом ст. 63 вказаного Закону, припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Слід враховувати до станом на час укладення сторонами шлюбу Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчинена від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року (надалі - Мінська конвенція), була чинною для України у відносинах з Російською Федерацією.
Статтею 13 вказаної Конвенції було встановлено, що документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін і доказовою силою офіційних документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про міжнародні договори України», припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов'язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов'язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.
Отже, шлюб, укладений між громадянином України і громадянином Російської Федерації на території останньої до виходу України з Мінської конвенції, визнається Україною, а відповідне свідоцтво про укладення шлюбу не підлягає обов'язковій легалізації.
Таким чином, позовна заява подана з дотриманням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України, справа підсудна Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя, підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Дана справа є малозначною, а тому підлягає до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, враховуючи неможливість через наведені вище обставини виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у справі дипломатичними каналами, повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи слід здійснювати шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 28, ст. 176, ст. 187, 274-279 ЦПК України, суддя
Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, та відкрити провадження у справі за вказаною позовною заявою.
Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Судове засідання з розгляду справи призначити на 04.01.2026 о 10 год. 00 хв.
Викликати в судове засідання відповідача шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
Встановити відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву та письмових доказів за підтвердження викладених у відзиві обставин з дотриманням вимог ст. ст. 83, 95, 178, 191 ЦПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Встановити позивачу строк для подання письмової відповіді на відзив, а відповідачу строк для подання письмових заперечень, - протягом трьох днів з дня вручення, відповідно, відзиву відповідача або відповіді позивача на відзив.
Попередити учасників справи та їх представників, що право на подання доказів, відзиву, заперечень та інших письмових заяв, а також письмових доказів, є їх правом, але у разі їх неподання справа буде розглянута судом за наявними у ній матеріалами.
Попередити сторони, що у разі невиконання ними вимог ст. ст. 178-180 ЦПК України в частині надання копій заяв по суті справи (відзиву на позов, пояснень тощо) іншим учасникам справи суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у розмірі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Повідомити учасникам справи, що інформацію щодо цієї справи вони можуть отримати в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://og.zp.court.gov.ua/sud0818/gromadyanam/csz/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Мінаєв