Дата документу 01.12.2025
Справа № 334/7594/25
Провадження № 3/334/2694/25
01 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Новікова Наталія Валеріївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інваліда 2 групи, адреса зазначена в протоколі: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.130 КУпАП, -
за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Шубіна О.П.,
встановив:
03.09.2025 року о 10 год. 17 хв. в м. Запоріжжі, вул.. Узбекістанська, 4 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Civic державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло; вираження тремтіння пальців рук; неприродна блідість обличчя. Відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря - нарколога, що підтверджено висновком № 6489 від 03.09.2025, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений, про повторність попереджений.
В судовому засіданні адвокат просив провадження відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення та порушення процедури як зупинки тз так і проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння і не запропонування ОСОБА_1 здати на аналіз слину або кров. До клопотання захисником надані медичні документи ОСОБА_1 ..
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить наступних висновків.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.
Згідно п. 2, п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) ; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, викладені поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло; вираження тремтіння пальців рук; неприродна блідість обличчя.
Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.4 розділу І Інструкції ознак наркотичного сп'яніння.
Крім того, дії щодо неправомірності зупинки працівниками поліції тз можуть бути оскаржені окремо і не впливають на кваліфікацію дій правопорушника за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 4423338 від 03.09.2025 року, в ньому зафіксовано, що 03.09.2025 року о 10 год. 17 хв. в м. Запоріжжі, вул.. Узбекістанська, 4 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Civic державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло; вираження тремтіння пальців рук; неприродна блідість обличчя. Відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря - нарколога, що підтверджено висновком № 6489 від 03.09.2025, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений, про повторність попереджений.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства; складений з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП, містить всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вказаними статтями. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає.
Порушень з боку поліцейських при оформленні вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення стороною захисту не зазначено та судом не встановлено.
Крім протоколу, матеріали справи містять:
рапорт поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП;
направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОКЗзНПД» ЗОР від 03.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 , направляється на огляд до закладу охорони здоров'я у зв'язку виявленими ознаками сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло; вираження тремтіння пальців рук; неприродна блідість обличчя;
висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.09.2025 № 6489, відповідно до якого ОСОБА_1 не пройшов повний медичний огляд, не надав необхідну кількість біоматеріалу за наданий час 2 години;
довідку згідно бази даних «Адмінпрактика», а саме інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», згідно якої, громадянин ОСОБА_1 повторності за ст. 130 не має та має посвідчення водія НОМЕР_2 від 15.07.2015.
В судовому засіданні були досліджені відеоматеріали, а саме записи нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано рух транспортного засобу, його зупинку (з повідомленням причини зупинки, що водій або пасажири можуть були причетними до вчинення кримінального або адміністративного правопорушення), спілкування ОСОБА_1 зі співробітниками поліції, повідомлення водію працівниками поліції причини зупинки; наявні ознаки наркотичного сп'яніння, пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, роз'яснення прав особи, перебування в медичному закладі; складання протоколу про адміністративне правопорушення.
З диску вбачається, що прибувши до закладу охорони здоров'я, після проведення лікарем зовнішнього огляду водію ОСОБА_1 було запропоновано здати сечу та була надана ємність для збору сечі. Проте, перевіривши наданий останнім біологічний матеріал, медична сестра встановила невідповідність температури сечі температурі тіла людини, так при замірі температури медична сестра повідомила, що сеча біла, а «на термометрі було 20 градусів і температура падає» - було зафіксована температура сечі 15 градусів, в наслідок чого, йому було запропоновано повторно здати біологічний матеріал протягом двох години. Однак, протягом 2 годин намагався здати, ще 3 рази проте не було достатньої кількості матеріалу. На підставі чого лікарем був складений медичний висновок, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовилася від повного медичного обстеження, а працівниками поліції складений протокол (з 11-09 по 12-40 год. на відео).
Доводи сторони захисту стосовно того, що ОСОБА_1 , не було запропоновано здати біоматеріал у вигляді крові чи слини є необгрунтованими з огляду на наступне.
Так, відповідно п. 1.1 розділу І методичних рекомендацій «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджених Міністерством охорони здоров'я України (2011р.), конкретизовано, який саме біоматеріал використовується для проведення тих чи інших лабораторних досліджень а саме, визначено, що «матеріалом для дослідження виявлення та визначення наркотичних речовин є сеча». Методиками дослідження сечі на вміст наркотиків, дозволеними Міністерством охорони здоров'я України, є імунохроматографічне дослідження швидкими тестами та тонкошарова хроматографія. Методики для дослідження крові на вміст наркотиків не застосовуються у зв'язку з відсутністю в закладах охорони здоров'я необхідного для цього лабораторного обладнання. Згідно з вимогами розділу 1.1.3 зазначених методичних рекомендацій, обстежувана особа при неможливості здати достатній об'єм сечі для лабораторного дослідження повинна випити приблизно 1 літр води і протягом трьох годин забезпечити здачу необхідного обсягу.
Поведінка ОСОБА_1 в медичному закладі (намагання підмінити зразки сечі - здача сечі білого кольору та 15 градусів), вказує, що він не мав на меті пройти огляд на стан сп'яніння, а навпаки здійснювала активні, свідомі та вольові дії, щоб ухилитись від проходження медичного огляду у повному обсязі, та, як наслідок, уникнути відповідальності.
При цьому суд бере до уваги і фізіологічні потреби людини через призму достатньої тривалості часу, що були надані йому для здачі біоматеріалу.
Вищевказаний медичний висновок № 6489 від 30.09.2025 складений за формою, яка передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
У вказаному висновку встановлено, що ОСОБА_2 не пройшов повного медичного обстеження, що підтверджується як матеріалами справи так і відеозаписом події.
Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази (протокол, рапорт, направлення, відеозапис), приходить до висновку про доведеність «поза розумним сумнівом» наявності в діях ОСОБА_1 , події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Вчинення дій передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, наявність хворої дружини - інваліда ІА групи.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
З урахуванням наведеного та з метою невідворотності відповідальності, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» від слати судового збору в усіх інстанціях звільняються інваліди 2 групи. Враховуючи наявність підтверджуючих документів, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, з нього не стягується судовий збір.
Керуючись ст.ст. 33-35,130 ч.2, 283-285 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до вимог ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: