Справа № 481/1711/25
Провадж.№ 1-кс/481/548/2025
28.11.2025 м. Новий Буг
Слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника заявника, адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника заявника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області,
25.11.2025 року від представника скаржника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_3 до Новобузького районного суду Миколаївської області надійшла скарга, в якій останній просив: поновити право на звернення до суду; визнати неправомірною бездіяльністю начальника СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення ним інформації в термін 24 години після отримання заяви про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно вчиненої крадіжки ОСОБА_5 разом зі своїм сином ОСОБА_6 на суму більше 100000 гривень майна батька ОСОБА_7 - ОСОБА_8 із будинку за АДРЕСА_1 ; зобов'язати начальника СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по факту викрадення ОСОБА_5 разом зі своїм сином ОСОБА_6 на суму більше 100000 гривень майна батька ОСОБА_7 - ОСОБА_8 із будинку за АДРЕСА_1 .
В обґрунтування доводів скарги представник скаржника зазначив, що 11.10.2025 року ОСОБА_7 звернулась до ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області із заявою про вчинене ОСОБА_5 та її сином ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, по факту викрадення останніми на суму більше 100000 гривень майна батька ОСОБА_7 - ОСОБА_8 із будинку за АДРЕСА_1 , однак, станом на 20.10.2025 року відомості до ЄРДР внесені не були.
Представник скаржника ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні просив задовольнити скаргу, посилаючись на обставини, зазначені у ній.
Представник суб'єкта оскарження в судове засідання не з'явився, не повідомив причину свого неприбуття, проте надав матеріали за заявою ОСОБА_7 від 11.10.2025.
Заслухавши пояснення представника заявниці ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_3 , вивчивши матеріали скарги та матеріали за заявою від 11.10.2025, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вбачається із змісту скарги, оскаржується бездіяльність СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення.
Заява ОСОБА_7 про вчинення ОСОБА_5 та її сином ОСОБА_6 кримінального правопорушення була подана до СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області 05.05.2025, 27.08.2025 так 11.10.2025 року.
20.10.2025 року вказана скарга надійшла до слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області, яка ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 03.11.2025 року була залишено без розгляду.
Як вбачається з матеріалів скарги, вказану ухвалу слідчого судді ОСОБА_7 отримала лише 15.11.2025 року, тому ухвалою судді від 27.11.2025 поновлено заявниці строк для звернення до слідчого судді зі скаргою, як пропущений з поважної причини.
Порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України (ч. 1 ст.1 КПК України). Згідно із приписами ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 303 КПК України закріплений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена така бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Зокрема, у відповідності до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно п.2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 11 КК України встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Таким чином, аналіз положень ст. 214 КПК України, ст.ст.2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року, у п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Крім того, у своїй постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Крім того, відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 08 лютого 2019 року № 100, особу, яка заявляє або повідомляє про кримінальне правопорушення, уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський попереджає про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 КК України.
Здійснюючи детальний аналіз обставинам, що зазначені у заяві поданій ОСОБА_7 до ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області від 11.10.2025 про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що у ній не наведено конкретних відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, також не зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке могло бути вчинене на думку заявниці.
Водночас, зі змісту вищевказаної заяви про вчинення кримінального правопорушення, вбачається, що між сторонами існують цивільно-правові відносини, які виникли між спадкоємцями , рідними сестрами, після смерті матері - ОСОБА_9 .
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив: ...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про відсутність відомостей про те, що у заяві скаржника зазначаються обставини, які б вказували або могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення, з чим закон пов'язує внесення відомостей до ЄРДР.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, оскільки у заяві ОСОБА_7 від 11.10.2025 року не зазначено правову кваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення, із заяви вбачаються цивільно-правові відносини між спадкоємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_7 після смерті матері - ОСОБА_9 , слідчий суддя дійшов висновку, що невнесення відомостей посадовою особою СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області за заявою ОСОБА_7 від 11.10.2025 року не є протиправним, а тому у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303, ст. 304-307 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду в п'ятиденний строк з моменту її проголошення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.376 КПК України повний текст ухвали проголошений о 10:15 год. 01.12.2025 р. в залі судових засідань в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1