Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1433/25
Провадження № 3/499/660/25
Іменем України
27 листопада 2025 року селище Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І. В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
До Іванівського районного суду Одеської області від Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За протоколом про адміністративне правопорушення від 18 листопада 2025 року, ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за місцем несення служби на території ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 (більш точне місцерозташування військової частини вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, не здійснив в повній мірі контроль за виконанням особовим складом 8-ї групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.09.2025 №456, що виразилось у доставлені громадянина ОСОБА_2 , який перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 , зняття з обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 та поставленні на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-він же, в період 20.09.2025 по 24.10.2025 ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за місцем несення служби на території ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 (більш точне місцерозташування військової частини вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, не здійснив заходів збереження відеоматеріалів оповіщення громадянина ОСОБА_2 посадовими особами 8-ї групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , всупереч п. 4 Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 №532 що унеможливило встановлення об'єктивних обставин оповіщення громадянина ОСОБА_2 ;
-він же, в період 12.09.2025 по 15.09.2025 ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за місцем несення служби на території ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 (більш точне місцерозташування військової частини вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, не проконтролював особовий склад в частині повноти перевірки наявності підстав для відстрочки від мобілізації під час дії воєнного стану у громадянина ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про мобілізації та мобілізаційну підготовку» та абз. 4 ст. 58-1 Постанови КМУ від 16.05.2024 №560 «Про питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»;
-чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, що утворює собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав письмові заперечення, в яких просив закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, тому провадження у справі слід закрити, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
З об'єктивної сторони правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.
Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою, службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
З наведеного вбачається, що для встановлення факту недбалого ставлення до військової служби є необхідним встановити не тільки факт невиконання військовослужбовцем певного обов'язку, але й те, що він мав місце саме внаслідок недбалості, тобто у зв'язку із тим, що особа за наявності реальної можливості виконання своїх обов'язків проявила до них байдужість та несумлінність.
Між вказаними протиправними діями та наслідками має бути наявний причинний зв'язок, який за своїм змістом може бути прямим або опосередкованим.
Таким чином, правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення від 18 листопада 2025 року, окрім такого, додано:
- посвідчення офіцера ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 ;
- витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 № 48 від 20.02.2024 року, за яким ОСОБА_1 прийняв посаду та приступив до виконання службових обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
- заяву ОСОБА_3 , адресовану органу прокуратури та зареєстрованої 15.09.2025 року, в якій просить притягнути керівника ІНФОРМАЦІЯ_8 до адміністративної відповідальності;
- лист Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 18.09.2025 року за вих. № 38-5-6-9002, що адресований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_9 з метою направлення за належністю заяви ОСОБА_3 до розгляду.
- лист ІНФОРМАЦІЯ_2 за вих. № 3865 від 20.09.2025, адресованого прокуратурі та в якому зазначено, що в результаті проведеної перевірки причин для притягнення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності не встановлено;
- лист ІНФОРМАЦІЯ_2 за вих. № 3868 від 25.09.2025 року, адресованого ОСОБА_3 , з аналогічним змістом листу № 3865 від 20.09.2025 року;
- пояснення ОСОБА_3 від 13.10.2025 року, в яких остання вказує, що її співмешканця ОСОБА_2 незаконно позбавили волі, застосовуючи фізичне та психологічне насилля, працівники ІНФОРМАЦІЯ_8 , незважаючи на наявність відстрочки від призову на військову службу у ОСОБА_2 , а проведена перевірка є неналежною, проведеною без дослідження відеозапису з боді камер працівників РТЦК та СП;
- медичний висновок ЛКК № 122/218 від 15.04.2025 року, за яким ОСОБА_4 потребує постійного догляду;
- акт проведення обстеження сім'ї № 397 від 28.03.2024 року;
- лист Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 17.10.2025 року за вих. № 15/2-6562ВИХ-25, що адресований т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 , в якому зауважено, що під час перевірки, зокрема, не були оглянуті відеозаписи з процесу пред'явлення та перевірки документів ОСОБА_2
- лист ІНФОРМАЦІЯ_10 від 24.10.2025 року № 8526, адресованого Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону, відповідно до якого начальником адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_10 було проведено службову перевірку в межах Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608 зі змінами, та не встановлено підстав для адміністративної відповідальності начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , а перевірка проведена належним чином, оскільки , зокрема, були досліджені відеозаписи, результати яких були зафіксовані у доповідній записці, та не встановлено фактів застосування насильства;
- витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 № 456 від 11.09.2025 року, яким 8 групу оповіщення направлено до м. Одеси для здійснення оповіщення в адміністративних межах Березівського району Одеської області та осіб, що перебувають на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 , але зареєстрували або задекларували фактичне місце проживання в межах Одеської області;
- функціональні обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- доповідну записку начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо перевірки фатів, наведених у зверненні громадянки ОСОБА_3 , в якій, зокрема, зауважено, що заходи оповіщення здійснюються ІНФОРМАЦІЯ_8 із суворим дотриманням норм чинного законодавства, в діях ОСОБА_1 не встановлено ознак правопорушення.
Заперечуючи проти протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 надав на адресу суду:
- наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 № 456 від 11.09.2025 року, яким наказано 12.09.2025 року організувати роботу 10 (десяти) груп оповіщення на території Березівського району та м. Одеси;
- службові посвідчення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були у складі 8-ї групи оповіщення, на право вручення повісток громадянам на території Одеської області, видані головою (начальником) Одеської облсної державної адміністрації 11.09.2025 року.
- відомості з АІТС «Оберіг», в яких відсутні відомості про наявність у ОСОБА_2 матері, що потребує постійного догляду.
Проаналізувавши вищенаведені докази у своїй сукупності, суддя констатує, що не видається можливим встановити ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, зокрема, вчинення ОСОБА_1 дій, що становлять об'єктивну сторону вказаного.
В своїх запереченнях ОСОБА_1 зазначає, що члени 8-ї групи оповіщення, яка проводила заходи оповіщення 12.09.2025 року в м. Одеса були уповноваженими вручати повістки та мали службові посвідчення, видані виконуючим обов'язки голови (начальника) Одеської обласної державної (військової) адміністрації, засвідчені його особистим підписом та скріплені гербовою печаткою, що свідчить про те, що вони мали законне право вручати повістки на території Одеської області (відповідний запис міститься і в самому посвідченні), в тому числі, на території Пересипського району м. Одеси.
Так, з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 11.09.2025 № 456 «Про організацію та проведення оповіщення громадян України, про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 » вбачається, що 12.09.2025 року було організовано роботу 10 (десяти) груп оповіщення на території Березівського району та м. Одеси. Підпунктом 4.8 зазначеного наказу визначено склад 8-ї групи оповіщення. Згідно пункту 5 цього ж наказу, маршрутом оповіщення (місця де здійснюватиметься оповіщення) 8-ї групи оповіщення визначено м. Одеса.
Абзацом 7 пункту 31 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі також - Порядок № 560), передбачено, що призначення представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, уповноважених вручати повістки, здійснюється наказом відповідного керівника, який є підставою для видачі службового посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки. Відповідно до пункту 32 Порядку, службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, видається на підставі наказу відповідного керівника, визначеного в абзаці сьомому пункту 31 Порядку, головою (начальником) обласної. Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), засвідчується його особистим підписом та скріплюється гербовою печаткою. Таке посвідчення дійсне на території адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюється юрисдикція відповідної місцевої держадміністрації (військової адміністрації), головою (начальником) якої видано посвідчення, у разі пред'явлення паспорта громадянина України (посвідчення офіцера, військового квитка).
Особи, яким видано посвідчення головою (начальником) обласної. Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації), мають право здійснювати заходи оповіщення на території області.
Таким чином, члени 8-ї групи оповіщення, яка проводила заходи оповіщення 12.09.2025 року в м. Одеса були уповноваженими вручати повістки.
Відповідно до пункту 3 Порядок № 560, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Абзацом 9 пункту 81 Порядку № 560 передбачено, що у разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Відтак, суддя констатує, що прийняття на військовий облік ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не було порушенням порядку обліку військовозобов'язаних, а відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Щодо не здійснення заходів збереження відеоматеріалів оповіщення всупереч п. 4 Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 №532 (далі також - Інструкція № 532), суддя зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції № 532 застосування уповноваженими представниками ТЦК та СП технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; 2) фіксації дій уповноважених представників.
Пунктом 2 розділу IV Інструкції № 532 встановлено, що строк зберігання на сервері фото- та відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 днів з дати завантаження відповідної інформації.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Інструкції № 532, строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника ТЦК та СП може бути збільшено у разі: 1) використання їх у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення як джерел доказів; 2) під час розгляду скарг на дії чи бездіяльність уповноважених представників під час здійснення їх повноважень; 3) під час надання інформації на адвокатський запит або запит правоохоронного органу; 4) фіксації надзвичайних подій за участю особового складу ТЦК та СП; 5) інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності ТЦК та СП, під час проведення службових розслідувань.
З аналізу пункту 3 розділу IV Інструкції № 532 вбачається, що продовження строків зберігання відеоматеріалів є правом, а не обов'язком керівника ТЦК та СП.
За матеріалами справи запит Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо надання відеозаписів з технічних засобів групи оповіщення надійшов до ІНФОРМАЦІЯ_10 18.10.2025 року, при цьому, заходи з оповіщення здійснювались 12.09.2025 року, а 20.09.2025 року була закінчена службова перевірка, про що свідчить лист ІНФОРМАЦІЯ_2 за вих. № 3865 від 20.09.2025 року, за результатами якої не було встановлено ознак правопорушення у діях керівника ТЦК та СП.
Відомостей щодо інших відкритих проваджень за обставинами 12.08.2025 року суду не надано.
Таким чином, суддею не вбачаються ознаки порушення п.4 розділу IV Інструкції № 532, оскільки станом на 18 жовтня 2025 року відеозаписи у відповідності до п.2 розділу IV Інструкції № 532 були знищені у зв'язку з закінченням строку зберігання (30 днів).
У вину ОСОБА_1 інкриміновано також те, що не було проконтрольовано особовий склад в частині повноти перевірки наявності підстав для відстрочки від мобілізації під час дії воєнного стану у громадянина ОСОБА_2 .
Так, статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено підстави, за якими військовозобов'язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
За приписами ч.7 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 58 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації», на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов'язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
У суду відсутні будь-які належні та допустимі підтвердження того, що ОСОБА_2 звертався із заявою до територіального центру комплектування або центру надання адміністративних послуг з метою отримання відстрочки від призову на військову службу, долучаючи увесь необхідний пакет документів, передбачений додатком 5 до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації», на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.
До того ж, відповідно до абзацу 15 пункту 60 Порядку № 560, перевірка підстав у військовозобов'язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до їх функціональних обов'язків за допомогою Сдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.
З заперечень ОСОБА_1 , підтверджених відомостями з АІТС « ІНФОРМАЦІЯ_12 », вбачається, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 були здійснені заходи для перевірки наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу ОСОБА_2 та інформація в розділі «Відстрочки» була відсутня. Інформація про наявність у ОСОБА_2 матері, яка потребує постійного догляду, не підтвердилася шляхом електронної інформаційної взаємодії, також така інформація не була внесена до АІТС «Оберіг» органом ведення Реєстру за попереднім місцем перебування на військовому обліку ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ).
Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, а саме, Правил військового обліку (додаток 2), військовозобов'язаний повинен у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до РТЦК та СП чи його відділу. Відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відносяться до таких персональних даних.
Суддя зауважує, що не може перебирати на себе повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та перевіряти підстави щодо надання відстрочки військовозобов'язаним в рамках провадження у справі про адміністративне правопорушення. При цьому, матеріали справи не містять жодних документів, які б у відповідності до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації», на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, підтверджували у ОСОБА_2 наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
З наведеного вище слідує, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 були здійснені заходи для перевірки наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу ОСОБА_2 , за результатами яких було встановлено, що право на відстрочку від призову на військову службу у ОСОБА_2 на момент призову було відсутнє.
Відтак, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення від 18.11.2025 року не містить даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП, зокрема не зазначено обставин, які б свідчили про його службову недбалість, які він зобов'язаний був вчинити та у який спосіб, невиконання яких ставиться йому у провину.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини», «Леванте проти Латвії» неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Окрім того, суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, а саме, що відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме наявності в його діях недбалого ставлення до військової служби.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги через Іванівський районний суд Одеської області
Суддя:Ігор ПОГОРЄЛОВ