Справа № 183/3764/25
№ 2/183/3391/25
25 листопада 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про:
- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованості за Договором № 4202885 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 грудня 2023 року, станом на 26 серпня 2024 року, у розмірі 118 291,66 гривень, яка складається з: 20899,99 гривень - заборгованості за кредитом; 97 391,67 гривень - заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 2% за кожен день користування кредитом (730% річних) за період з 08 грудня 2023 року по 26 серпня 2024 року (включно); 0,00 грн - заборгованості за штрафом відповідно до Кредитного договору,
у квітні 2025 року ТОВ«ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі - позивач, ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС») звернулось до суду з цим позовом, у якому, окрім основної вимоги заявило також й про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач, Позичальник) судових витрат у розмірі 2 422,40 грн та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного Договору № 4202885 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 грудня 2023 року (далі - Кредитний договір, Договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (торгова марка «Credit7») (далі - Первісний Кредитор) та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 20 900 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% від суми кредиту за кожен день користування (730% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту - ІТС). Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими директора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» наказом № 67-ОД від 14 червня 2021 року (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://credit7.ua/pro-nas/. Відповідач відповідно до умов Кредитного договору, п. 6.1.16, 6.1.17, 6.1.18 Правил, в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти Кредитний договір та підписав Кредитний договір 08 грудня 2023 року о 17:37:54 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 38535, надісланий на номер телефону, що наданий відповідачем. Кредитні кошти були перераховані відповідачу 08 грудня 2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Сума кредиту по укладеному Кредитному договору, перераховується на платіжну карту Відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом. Провести верифікацію платіжної карти може здійснити виключно відповідач. Номер телефону Відповідача, в тому числі співпадає з даними Українського бюро кредитних історій й виключно особа відповідача може отримати кредит після укладення Кредитного договору. щодо денної процентної ставки вказує, що за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом № 3498-IX, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21 серпня 2024 року, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору. При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту). Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується на дату укладення кредитного договору, є фіксованою та не змінюється протягом строку дії кредитного договору. В укладеному Кредитному договорі між Відповідачем та Первісним кредитором встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом.
На підставі укладеного Кредитного договору Первісним кредитором здійснений переказ суми кредиту на платіжну картку відповідача, на підтвердження здійсненого переказу надано довідку платіжної установи про проведення переказу. В довідці про переказ коштів відсутнє ПІБ та ІПН отримувача, однак зазначено унікальний номер транзакції, дата та час проведення переказу, маска платіжної картки НОМЕР_1 зарахування переказу, що відповідає масці платіжної картки зазначеній в Кредитному договорі. При цьому відповідач, перед укладенням Кредитного договору, верифікував свою платіжну картку та підтвердив, що саме на неї має бути зарахована сума кредиту, в тому числі підписанням Кредитного договору.
26 серпня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 26/08/2024, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 4202885 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 грудня 2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». Сума заборгованості відповідача за Кредитним договором відповідно до Реєстру боржників від 26 серпня 2024 року до Договору факторингу № 26/08/24 становить 118 291,66 грн.
Первісним кредитором не здійснювалось нарахування комісій, пені та інших штрафних санкцій по Кредитному договору відповідно до чинного законодавства України. Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості, що наданий Первісним кредитором. Таким чином, в порушення умов Кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Станом на 26 серпня 2024 року (дата переходу права вимоги до позивача) заборгованість відповідача становить 118 291,66 гривень, яка складається з: 20 899,99 грн - заборгованість за кредитом; 97 391,67 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 2 % за кожен день користування кредитом (730% річних) за період з 08 грудня 2023 року по 26 серпня 2024 року (включно); 0,00 грн. - заборгованість за штрафом відповідно до Кредитного договору.
Також позивач просить стягнути з відповідача 2 422,40 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в рамках Договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02 серпня 2024 року.
Постановленою судом ухвалою від 19 травня 2025 року відкрите провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначене судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, разом з позовною заявою та перед судовими засіданнями надавав клопотання про розгляд справи у його відсутність, у якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки у судове засідання відповідача - ухвалити рішення у заочному порядку.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений своєчасно, належним чином. Відзиву на позов, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
У зв'язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за відсутності заперечень позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом установлено, що 08 грудня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4202885 про надання коштів на умовах споживчого кредиту /а.с.10-14/, на підставі якого відповідачеві надано кредит у розмірі 20 900,00 грн (п.1.2), строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.1.3), із стандартною процентною ставкою - 2,00% в день, яка застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору (п.1.4.1), Зниженою процентною ставкою - 0,80 % в день, яка застосовується у випадку сплати Клієнтом до 06 січня 2024 року, або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.1.4.2); Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.8).
За п.1.5 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредиту 32646,25% річних; 1.5.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 12435,07% річних; 1.6. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 171 380,00 грн; 1.6.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 163 856,00 грн.
Згідно з п. 2 Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 (п.2.1). Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 08 грудня 2023 року або 09 грудня 2023 року (п.2.2).
За п.4.4 Договору у разі затримання Клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачена Графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу Клієнта, зазначену в Договорі (або окремо надану Клієнтом Товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контакті дані Клієнта, вказані в цьому Договорі (або окремо повідомлені Клієнтом), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). Моментом отримання Клієнтом повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення. В даному випадку Клієнт повинен здійснити повне дострокове повернення (виплату) кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня одержання від Товариства повідомлення про таку вимогу.
Відповідно до п. 5 Договору Товариство має право: 5.1.1. вимагати від Клієнта повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, встановлених Договором; 5.1.3. укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта але з обов'язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону про кредитування, що забезпечить доведення до відома споживача такого факту; 5.1.9. вимагати дострокового повернення (виплати) кредиту, строк сплати якого ще не настав, в повному обсязі у порядку та випадках, передбачених в п.4.4 Договору. Клієнт зобов'язаний: 5.4.1 у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 38535 08 грудня 2023 року о 17:37:54, про що свідчить п. 9.7 та 10 Кредитного договору /а.с.12-18/.
Також убачається, що 08 грудня 2023 року відповідач шляхом використання одноразового ідентифікатора 38535 погодив таблицю обчислення загальної вартості кредиту, Інформаційне повідомлення /а.с.15/, Паспорт споживчого кредиту /а.с.16-17/, які є Додатками до Кредитного договору.
З наданого суду листа ТОВ «УПР» від 28 серпня 2024 року вих. № 633-2808 /а.с.18/ вбачається, що Первісним кредитором виконано свої зобов'язання за Договором у повному обсязі, на підставі Договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від імені Первісного кредитора здійснено переказ коштів на платіжну карту клієнта 08 грудня 2023 року о 17:39:10 на суму 20 900,00 грн, маска картки НОМЕР_2 .
26 серпня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Кредитор) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір відступлення права вимоги № 26/08/24 /а.с.31-33, 34, 50, 51/, відповідно до умов якого, з урахуванням складеного між сторонами витягу з Реєстру боржників /а.с.35/, платіжної інструкції про сплату вартості договору /а.с.34, зворот/ право вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 118 291,66 грн за Договором № 4202885 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 грудня 2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
Також убачається, що всупереч вимогам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачеві права грошової вимоги до відповідача не здійснив погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», ні на рахунки Первісного кредитора. Сума заборгованості, її складові, підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача станом на 26 серпня 2024 року /а.с.19-24/, з якого вбачається, що заборгованість відповідача становить 118291,66 гривень, яка складається з: 20 899,99 гривень - заборгованість за кредитом; 102407,67 гривень - заборгованість за нарахованими процентами. Також з наданого розрахунку вбачається нарахування Первісним кредитором відповідачеві у період з 08 грудня 2023 року по 06 січня 2024 року процентів у розмірі по 167,20 грн щоденно (ставка 0,8%), сплата відповідачем 06 січня 2024 року 5016,01 грн (5 016,00 грн відсотків та 0,01 грн тіло кредиту), нарахування у період з 07 січня 2024 року по 26 серпня 2024 року процентів в розмірі по 417,99 грн щоденно (ставка 2 %).
Станом на день розгляду справи як позивачем, так і відповідачем не надано доказів часткового чи повного виконання відповідачем зобов'язань за договором, погашення повністю або частково нарахованої банком заборгованості за тілом кредиту, відсотками.
Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Як убачається з Кредитного договору, він підписаний електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача з зазначенням адреси проживання, паспортних даних, РНОКПП, а крім того за умовами договору його невід'ємною частиною є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору кредитної лінії за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайтах Товариства.
З урахуванням установлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд висновує про укладення між сторонами договору кредиту, умови якого не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» та за умовами якого Позичальник, взяв на себе зобов'язання отримати кошти у кредит, повернути їх разом із процентами Кредитодавцю у встановлений договором строк.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні можу бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) .
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 1054, ч. 1 ст. 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Частинами першою, другою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як установлено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
На час розгляду справи судом сторонами не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості відповідачем у повному обсязі за Кредитним договором, причини непогашення заборгованості.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19 наголошено, що доказом переходу прав за зобов'язанням до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов'язанні […], а не документи, що засвідчують права, які передаються. За таких обставин, у ТОВ «ФК«ЄАПБ», як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.
Також, відповідно до Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 - Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, суд висновує, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведений факт невиконання відповідачем взятих на себе, відповідно до положень умов Кредитного договору, зобов'язань перед позивачем, як правонаступником Первісного кредитора, внаслідок чого наявні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за основною сумою заборгованості за Кредитним договором та несплачених відсотків.
Сума основного кредиту, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача підтверджується доказами надання такого, повернення відповідачем 0,01 грн та ненаданням відповідачем доказів повернення решти кредиту. Відтак у цій частині позовні вимоги доведені.
Водночас, перевіряючи розмір відсотків, заявлених позивачем до стягнення, суд ураховує таке.
Положеннями Кредитного договору визначено термін кредитування - 360 днів. Знижену денну процентну ставку - 0,8 % та стандартну - 2 % від суми Кредиту. Кредит надано одним платежем. Наданий суду розрахунок заборгованості свідчить, що Первісним кредитором у період з 08 грудня 2023 року по 06 січня 2024 року проценти нараховані за зниженою процентною ставкою, згідно з умовами договору. Відповідачем 06 січня 2024 року сплачено суму процентів, нарахованих до дати сплати та повернуто 0,01 грн кредиту. З 07 січня 2024 року проценти нараховувалися за ставкою 2 % щоденно на суму кредиту 20899,99 грн. Відтак, розмір процентів мав би становити по 417,9998 грн щоденно.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (статтю 8 доповнено частиною п'ятою згідно з Законом № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року).
За п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 1 згідно із Законом № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року).
Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з карткою документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23 грудня 2023 року, дата набрання законної сили 24 грудня 2023 року. Відтак, максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит не може перевищувати такі значення: в період часу з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року (120 днів) 2,5%; 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року (120 днів) 1,5%; з 20 серпня 2024 року - 1%.
Первісним кредитором проценти нараховані в розмірі 2% щоденно з 08 грудня 2023 року по 26 серпня 2024 року. Позивач просить суд стягнути за цей період проценти в сумі 97391,67 грн.
З наданого до позову розрахунку вбачається сплата відповідачем процентів, нарахованих по 06 січня 2024 року. А враховуючи положення щодо денної процентної ставки за Договором, які не перевищують законодавчо встановлений максимальний розмір, суд висновує, що проценти нараховані позивачем до сплати відповідачеві до 21 квітня 2024 року у сумі 44 306,94 грн, з 07 січня 2024 року по 21 квітня 2024 року (106 днів) розраховані правомірно.
Однак, з урахуванням обмежень щодо денної процентної ставки, встановленої Законом України «Про споживче кредитування» розмір відсотків за період з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року (120 днів) повинен становити 37 620,00 грн (313,50 грн * 120); а за період з 20 серпня 2024 по 26 серпня 2024 року - 1 462,93 грн (208,99 грн * 7)
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення проценти за період з 07 січня 2024 року по 26 серпня 2024 року у розмірі 83 389,87 грн (44 306,94 + 37 620,00 + 1462,93).
При цьому посилання позивача на те, що розмір процентів у договорі визначався на момент укладення договору та не підлягає зменшенню, й те, що підписанням Кредитного договору 08 грудня 2023 року відповідач погодився на узгоджений сторонами порядок нарахування процентів суд відхиляє, оскільки саме позивач, як особа, якою розроблено проект договору, дотримуючись положень Закону України «Про споживче кредитування», який регулює відносини, пов'язані зі споживчим кредитом, повинен бути обізнаний про зміни в законодавстві, порядок застосування процентної ставки та щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг, які набрали силу 23 грудня 2023 року, перехідні положення, встановлені Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону. Посилання ж на лист Національного Банку України, як на підставі для нарахування процентів у розмірі, що перевищують ставку, встановлену Законом України «Про споживе кредитування» суд не приймає до уваги в зв'язку з чітко викладеними у тексті нормативного акту положеннями ч. 5 ст. 8, п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», які встановлюють розмір максимальної денної процентної ставки, а не вимоги до положення договорів у частині викладення розміру такої.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості на відповідність положенням укладеного між сторонами договору, вимогам законодавства, суд висновує про наявність підстав для часткового задоволення позову в частині стягнення процентів, внаслідок чого наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 104 289,86 грн (20 899,99+83 389,87). В решті позову належить відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частин 1-6 статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
На підтвердження судових витрат, понесених під час розгляду справи представником позивача загалом суду надані: Договір № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02 серпня 2024 року /а.с.36/, довіреність від 26 лютого 2024 року на представника, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с.36, зворот/, акт приймання-передачі наданих послуг № 44 від 03 лютого 2025 року /а.с.37/, витяг з Реєстру № 1 до акту № 44 від 03 лютого 2025 року /а.с.38/, згідно з яким надано послуги з підготовки позовної заяви та клопотання про витребування доказів.
Разом з тим, у питанні критеріїв, які застосовуються при визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд дотримується висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Так, Верховний Суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, Європейський суд з прав людини, у п. 80 Рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (Заява N 72277/01) вказав, що відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були доведені, що вони були необхідними та фактично понесеними, а також обґрунтованими щодо розміру, у п. 34 Рішенні у справі «Гімадуліна та інші проти України» (Заяви №№ 30675/06, 30785/06, 32818/06, 34468/06 та 49001/06), яке набуло статус остаточного 20 березня 2010 року, та у п. 268 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04), яке набуло статус остаточного 02 червня 2014 року, п. 95 Рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11) від 26 лютого 2015 року нагадав, що відповідно до його практики заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
У п. 154 Рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» судом висвітлене нагадування, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, пункт 2 правила 60 Регламенту передбачає, що будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має зазначати конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково. Також вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням вищевикладеного, а також ураховуючи конкретні обставини справи, яка є справою, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, є справою незначної складності, наявності заяви представника позивача про розгляд справи без його участі, усталену практику з розгляду таких спорів про стягнення заборгованості, враховуючи співмірність позовних вимог, відповідно до яких судом задоволено позов частково, вартість послуг адвоката у справі, визначених позивачем у розмірі 10 000,00 грн без наведення часу, витраченого на надання послуг, ураховуючи необхідність таких витрат для цієї справи, докази на підтвердження процесуальних дій, вчинених представником, суд вважає, що заявлена вартість послуг адвоката є нерозумною та має бути зменшена до 3 000,00 грн.
Таким чином, з урахуванням положень п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог (88,16%), розмір витрат на правову допомогу, який належить до стягнення з відповідача на користь позивача становить 2 644,80 грн.
Також, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд висновує про задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 135,59 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за Договором № 4202885 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 грудня 2023 року, яка утворилася станом на 26 серпня 2024 року у загальному розмірі
104 289 (сто чотири тисячі двісті вісімдесят дев'ять) гривень 86 копійок, яка складається з: 20 899,99 гривень - заборгованості за кредитом; 83 389,87 гривень - заборгованості за нарахованими процентами за період з 07 січня 2024 року по 26 серпня 2024 року.
У решті позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» судові витрати в загальному розмірі 4 780 (чотири тисячі сімсот вісімдесят) гривень 39 копійок, які складаються з: 2 135,59грн витрат по сплаті судового збору; 2 644,80 грн витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення у повному обсязі складене та підписане 28 листопада 2025 року.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», код в ЄДРПОУ 41915308; місцезнаходження за адресою: м. Київ, б-р Вацлава Гавела, буд. 4;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Д. О. Парфьонов