Справа № 11-кп/824/2430/2025
№ 756/11860/24
Категорія КК: ч. 4 ст. 186 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
18 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коробки Херсонської області,громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 27 вересня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначено покарання із застосування ст. 69 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винним в тому, що він 04.08.2024, приблизно об 11 годині, під час дії воєнного стану, перебуваючи у вагоні електропоїзду на станції метро «ОБОЛОНЬ» КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН», відкрито викрав майно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме шляхом ривка вирвав з її руки блокнот чорного кольору, в якому перебували гроші в сумі 1 500 грн. Утримуючи при собі викрадене майно ОСОБА_8 , ОСОБА_6 з місця злочину зник, заподіявши потерпілій майнову шкоду на загальну суму 1 500 грн.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить скасувати вказаний вирок в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.
Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 років позбавлення волі.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання, безпідставно застосував положення ст. 69 КК України, без належного мотивування того, як наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину. Поза увагою суду першої інстанції, на думку прокурора, залишились дані про підвищену суспільну небезпечність особи ОСОБА_6 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, суспільно-корисною працею зайнятий не був, офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв'язків не має. Суд не врахував належним чином обставини вчинення злочину, а саме денний час доби, людне місце вагону метрополітену, а також вчинення злочину щодо особи похилого віку (на момент вчинення потерпілій ОСОБА_8 виповнилось 72 роки).
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника та обвинуваченого, які заперечили проти скасування вироку, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 186 КК України доведена дослідженими судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України доказами і в апеляційній скарзі не заперечується.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції вказані вище вимоги закону України про кримінальну відповідальність дотримані не були.
Судом визнано дві обставини, які пом'якшують покарання, згідно з ст. 66 КК України, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Натомість судом не вказано яким чином наявність вказаних обставин, які пом'якшують покарання істотно знижують ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_6 злочину. Дані про особу обвинуваченого, а саме відсутність офіційного джерела доходу, сталих соціальних зв'язків в сукупності з фактичним обставинами скоєного кримінального правопорушення, а саме здійснення грабежу майна жінки похилого віку в громадському транспорті, в денний час доби, на думку колегії суддів, свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи ОСОБА_6 , який обрав злочинний шлях збагачення.
Колегія суддів за вказаних вище обставин погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про безпідставність призначення ОСОБА_6 покарання нижче від найнижчої межі санкції ч. 4 ст. 186 КК України, на підставі ст. 69 КК України. Судом допущено порушення закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування ст. 69 КК України, яка у даному випадку застосуванню не підлягала.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд, хоча і визнав обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, а саме вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, однак фактично не врахував її при призначенні покарання. Призначення обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у виді лише 2 років позбавлення волі є занадто м'яким та не може вважатись справедливим.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що призначення ОСОБА_6 покарання у виді 7 років позбавлення волі сприятиме досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України, оскільки буде необхідним та достатнім як для виправлення обвинуваченого, так і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Тому, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції на підставі ст. 413, ст. 420 КПК України - скасуванню в частині призначення покарання ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 186 КК України з ухваленням апеляційним судом свого вироку.
Керуючись ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 27 вересня 2024 року щодо ОСОБА_6 скасувати в частині призначеного покарання.
Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 років позбавлення волі.
В решті вирок Оболонського районного суду м. Києва від 27 вересня 2024 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 186 КК України, - залишити без зміни.
Вирок Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту отримання його копії.
Судді:
__________________ _________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3