20 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду міста Києва від 27 серпня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.08.2025 задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 459 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 264 926 гривень.
Покладено на підозрювану ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними у _____________________________________________________________________________
Справа № 757/39152/25-к Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/7008/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначено в межах строку досудового розслідування, а саме до 18.10.2025 року включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав про недоведеність слідчим у клопотанні, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним ризикам.
Апелянт посилався на відсутність обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки матеріали клопотання не містять жодного доказу на підтвердження викладених у клопотанні обставин.
До клопотання слідчим не додано жодного документу чи доказу, які б підтверджували, що ОСОБА_6 контактувала будь з ким чи отримувала якісь вказівки з приводу погодження придбання обладнання.
ОСОБА_6 ніколи не була пов'язана родинними чи іншими зв'язками з компанією-переможцем закупівлі ТОВ "Констракшн Машинері" та не отримувала жодних вказівок від будь-яких осіб щодо предмета закупівлі.
Сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_6 діючи умисно, відповідно до розробленого злочинного плану, виконуючи безпосередньо відведену їй роль, в порушення ЗУ «Про публічні закупівлі» та посадової інструкції, не здійснивши належний контроль за моніторингом ринкових цін погодила рапорт, згідно якого необхідно провести процедуру закупівлі очікуваною вартістю 19 856 550 грн.
Однак, на думку захисника вищевказана версія органу досудового розслідування є безпідставною, а дії ОСОБА_6 відповідали вимогам закону. ОСОБА_6 не може відповідати за дії інших осіб, які за версією слідства підробили цінові позиції.
Долучений до клопотання висновок транспортно-товарознавчої експертизи № 22-152, та похідні від нього висновки експертиз, на підтвердження начебто завданих ОСОБА_6 матеріальних збитків на суму 8 265 506 грн., є неналежними доказами.
Також апелянт вказував про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та ненадання стороною обвинувачення жодних доказів на підтвердження існування цих ризиків.
ОСОБА_6 має постійне місце проживання в м. Одеса, має постійне місце роботи в структурі ДП «МТП «Південний», має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання. За весь період проведення досудового розслідування, не вчинила жодних дій для можливого переховування від слідства.
Сама по собі тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення не може свідчити про існування ризику переховування від слідства та суду.
У доданих до клопотання матеріалах відсутні будь-які докази, які можуть свідчити про намір підозрюваної знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також докази існування інших ризиків.
Слідчим суддею залишено поза увагою те, що визначений розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваної, оскільки майновий стан останньої не може забезпечити внесення застави у такому розмірі, що утворює ризик повторного застосування безальтернативного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, визначений розмір застави очевидно перевищує розмір, встановлений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження № 12021000000001562 від 17.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України.
18.08.2025 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 364 КК України (у редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення).
18.08.2025 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим, прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 5 459 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 264 926 гривень, та покладенням на підозрювану ОСОБА_6 , у разі внесення застави, наступних обов'язків строком на 60 днів:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.08.2025 задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 459 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 264 926 гривень.
Покладено на підозрювану ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначено в межах строку досудового розслідування, а саме до 18.10.2025 року включно.
З такими висновками колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваної, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 183 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як повідомив прокурор під час апеляційного розгляду, станом на день апеляційного розгляду оскаржувана ухвала про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави втратила свою дію, та на даний час підозрювана перебуває під дією іншого запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні - домашнього арешту.
Разом з тим, предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення 27.08.2025 про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останньої у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваної з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_6 до інкримінованого їй злочину, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами у їх сукупності.
Крім того, слідчим доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , характер та обставини інкримінованого їй злочину, дані про особу підозрюваної, яка характеризується позитивно, раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки та визначене місце проживання, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя на час розгляду клопотання дійшов правильного висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_6 , в розмірі 5 459 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 264 926 гривень,із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, тяжкістю наслідків, що настали у виді заподіяння ДП «МТП «Южний» матеріальних збитків на суму 8 265 506, та у повній мірі зможе запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею станом на день розгляду клопотання враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваної, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 5 459 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 264 926 гривень, із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який на думку колегії суддів, є обґрунтованим, та підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, у тому числі правильність кваліфікації її дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, достатності, належності та допустимості доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу.
Наведені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність вказаних у клопотанні ризиків ретельно перевірялися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України з огляду на конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , на тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі доведення її винуватості у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та дані про особу підозрюваної.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання в м. Одеса, має постійне місце роботи в структурі ДП «МТП «Південний», має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, не спростовують правильність висновків слідчого судді про наявність ризиків вчинення підозрюваною дій, передбачених ст. 177 КПК України
Посилання апелянта на те, що за весь період проведення досудового розслідування ОСОБА_6 не вчинила жодних дій для можливого переховування від слідства, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваної.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 серпня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3