Справа № 635/8108/23
Провадження № 2/635/1204/2025
26 листопада 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючий суддя - Лук'яненко С.А.,
секретар судового засідання - Пальчук Е.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 18.08.2011 року у розмірі 46151,31 гривень, та судові витрати у розмірі 2684,00 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету - заяву №б/н від 18.08.2011 року.
На підставі вищевказаної анкети-заяви ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 37 000,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг.
У порушення умов вказаного договору відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 17.03.2023 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 46151,31 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 37566,21 гривень, заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом у розмірі 8585,10 гривень, заборгованості за комісією в розмірі 0,00 гривень, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 0,00 гривень.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 вересня 2023 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
13.10.2023 року від представника відповідача - адвоката Лисенка А.О. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав. Що з позовною заявою не згоден в повному обсязі з наступних причин: між позивачем та відповідачем правовідносини не оформлені належним чином, а тому не можна вважати, що між сторонами було укладено саме кредитний договір, та стягнення слід проводити за кредитним договором; позивачем не надано доказів підтвердження факту передачі грошових коштів саме як кредиту; позивачем незаконно стягнуті з відповідача проценти (відсотки, %), які не були обумовлені в двосторонньому порядку, а тому штучно було збільшено суму заборгованості; підписання 22.07.2021 року паспорту споживчого кредиту не свідчить про укладення кредитного договору.
Разом з тим зазначає, що щ анкети-заяви від 18.08.2011 року вбачається, що 18.08.2011 року Відповідач підписав заяву «Про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг» і надав дані щодо своєї особи. З підписаної заяви вбачається, що правовідносини між відповідачем та позивачем регулюються змістом лише заяви. З Анкети-заяви вбачається, що будь-яких намірів відповідача щодо отримання кредиту за певних умов (щодо розміру кредиту, відсотків за користування, пені, штрафів тощо), якими позивач обґрунтовує суму стягнення, немає. Позивач посилається на дані Умови як на невід'ємну частину Договору з відповідачем і зазначає про необхідність їх обов'язкового застосування у правовідносинах сторін. Проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився саме з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов і Правил надання банківських послуг в АТ КБ "Приватбанк". А також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначених в цих документах, що залучені банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування. З наданих позивачем документів немає належних та допустимих доказів того, що саме вказана в позовній заяві процентна ставка була повідомлена відповідачу. В Анкеті-заяві не вказано взагалі процентної ставки, тобто така є відсутня та користування коштами є безпроцентним. Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір та порядок зміни процентної ставки, підстав нарахування та розміру комісії, а також відповідальність боржника у вигляді неустойки (пені та штрафу) за порушення виконання договірних зобов'язань. Відповідно, відсутні підстави вважати, що було укладено саме кредитний договір та з відповідача слід стягувати заборгованість саме за кредитним договором.
Разом з тим, представник відповідача вказує, що із розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку (в якому міститься повна інформація про рух коштів на банківському рахунку, відображення всіх операцій за договором та даними балансу, суми надходжень та витрат) вбачається, що фактично з відповідача було незаконно нараховано та списано грошові кошти в сумі 31 827, 93 гривень. Такі грошові кошти були списані без належних на те правових підстав, оскільки в матеріалах справи відсутність будь-які двосторонні правочини між сторонами, якими погоджено нарахування та сплату відсотків за користування коштами.
При підписанні ОСОБА_1 анкети-заяви від 18.08.2011 року та від 17.11.2020 року - АТ КБ "ПриватБанк" не дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Відповідно, АТ КБ “Приватбанк» не погодив з Відповідачем стягнення відсотків, а тому якщо такі відсотки були стягнуті без належної на те підстави.
Частину із сплачених коштів Позивачем безпідставно було спрямовано на погашення відсотків, між тим, анкети-заяви від 18.08.2011 року та від 17.11.2020 року не містять визначення домовленості сторін про сплату відсотків. За таких обставин, всі суми, що стягували з Відповідача в якості погашення відсотків за користування коштами, за анкетами-заявами від 18.08.2011 року та від 17.11.2020 року слід скасувати та на відповідну суму зменшити заборгованість за тілом кредиту.
Крім того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що на підтвердження виникнення кредитних правовідносин, Позивачем до суду надано паспорт споживчого кредиту від 22.07.2021 року. Паспорт споживчого кредиту, який надано Позивачем до суду не є підтвердженням укладання кредитного договору, а лише інформує клієнта банку про наявні умови кредитування. Більш того, паспорт споживчого кредиту надається кредитором перед укладення кредитного договору. Матеріали справи не містять відомостей щодо укладання відповідного правочину 22.07.2021 року чи пізніше. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Таким чином, з урахуванням незаконного списання з відповідача грошових коштів на погашення не погоджених в двосторонньому правочині процентів у сумі загалом 31 827, 93 грн, відсутності будь-яких доказів укладення саме кредитного договору - позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з безпідставністю.
02.11.2023 року від представника позивача - Меркулової В.В. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує наступне. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послут, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що відповідачу було надано для ознайомлення Умові та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов?язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку Договорі банківського обслуговування в цілому. Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг.
Щодо ознайомлення відповідача умовами та правилами надання банківських послуг представником позивача зазначено наступне. Позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 18.08.2011 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що Відповідач висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчив, що згоден з тим, що ця заява, разом із Пам?яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Також до матеріалів позовної заяви долучено "Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" з якого чітко вбачається, що Відповідачу встановлено по-точну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо.
В подальшому відповідач ознайомився з новими Умовами та Правилами надання банківських послуг підписавши паспорт споживчого кредиту. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Отже, твердження відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення відповідача з умовами та правилами надання банківських послуг не відповідають дійсності.
В зв'язку з вище викладеним, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
14.12.2023 року від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що анкета-заява не містить відомостей щодо наданої суми кредиту, розміру та порядку нарахування відсотків та погашення заборгованості з визначенням строку повернення. Анкета-заява по своїй суті є лише зверненням клієнта до банку з метою відкриття банківського рахунку. При підписанні ОСОБА_1 анкети-заяви від 18.08.2011 року та від 17.11.2020 року - АТ КБ "ПриватБанк" не дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Відповідно, АТ КБ “Приватбанк» не погодив з Відповідачем стягнення відсотків, а тому якщо такі відсотки були стягнуті без належної на те підстави. Частину із сплачених коштів Позивачем безпідставно було спрямовано на погашення відсотків, між тим, анкети-заяви від 18.08.2011 року та від 17.11.2020 року не містять визначення домовленості сторін про сплату відсотків. За таких обставин, всі суми, що стягували з Відповідача в якості погашення відсотків за користування коштами, за анкетами-заявами від 18.08.2011 року та від 17.11.2020 року слід скасувати та на відповідну суму зменшити заборгованість за тілом кредиту. Зокрема скасування та зарахування як погашення заборгованості за тілом кредиту зокрема підлягають такі платежі (згідно виписки), відповідно загальна сума не погоджених та стягнутих з відповідача відсотків становить 31 827, 93 гривень. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Таким чином, наданий до суду паспорт споживчого кредиту в жодному разі не доводить, що між сторонами дійсно було укладено кредитний договір.
08.01.2024 року від представника позивача - Меркулової В.В. надійшли письмові пояснення, в якій вона повторно виклала позицію щодо даного позову, зазначено у відповіді на відзив.
Представник позивача, відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, на адресу суду надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
07.09.2023 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанк. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг. Також позивачем надано копії Умов та Правил надання банківських послуг, в яких відсутні відомості від якого числа дана документація та в який проміжок часу вона діяла. Пам'ятка клієнта та Тарифи банку до позовної заяви не додані.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого АТ КБ «ПриватБанк», відповідачем за кредитним договором №б/н від 18.08.2011 року не в повному обсязі сплачувалася сума кредиту, у зв'язку з чим, станом на 17.07.2023 року за ним утворилась заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 37566,21 гривень та заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 8585,10 гривень, а разом 46151,31 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У Анкеті-заяві від 18.08.2011 року процентна ставка не зазначена.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути і заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18.08.2011 року, посилався на Тарифи банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємна частина спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи з обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Також суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідно до положень ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18.08.2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 18.08.2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» повернуті частково, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Вимоги банку про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими за користування кредитом суд вважає безпідставними.
Сам по собі факт користування відповідачем грошовими коштами, погашення відповідачем заборгованості не дає підстав уважати, що з відповідачем погоджені розмір відсотків, порядок та підстави їх нарахування.
Оскільки наданий позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містить підпису відповідача, а в анкеті-заяві позичальника відсутня домовленість щодо сплати процентів за користування кредитом в будь-якому вигляді, то підстави для стягнення відсотків відсутні.
Разом з тим, банком було надано паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем - ОСОБА_1 22.07.2021 року, в той час як кредитний договір укладено 18.08.2011 року, та зазначено, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.
Однак суд не погоджується з цими доводами з огляду на таке.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545 сво 20), при цьому відступив від висновку Верховного Суду про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом, викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року.
Посилання Банку на те, що відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, як підстава для задоволення позову, є необґрунтованим, так Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545 сво 20) вказав, що способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Тобто договір має бути укладено після, а не до підписання паспорту споживчого кредиту.
Із виписки по рахунку позивача вбачається загальна сума витрат відповідача за спірний період (з 18.08.2011 року по 20.07.2023 року) за тілом кредиту становить 37566,21 грн.; з відповідач безпідставно було стягнуто відсотки за користування даним кредитним договором у розмірі 31827,93 грн..
Таким чином, судом встановлено, що різниця між фактично витраченими та погашеними відповідачем коштами становить 5738,28 грн. (37566,21 грн. (сума заборгованості за тілом кредиту) - 31827,93 грн.(сума списаних позивачем відсотків за користування кредитом).
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає сума заборгованості за тілом кредиту в сумі 5738,28 грн.
В іншій частині у задоволенні позову слід відмовити, за недоведеністю заявлених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 335,50 грн., виходячи з розрахунку: 5738,28 гривень (розмір задоволених позовних вимог) х 100% / 46151,31 гривень (розмір заявлених позовних вимог) = 12,5%; 2684 грн. (сума сплаченого судового збору) х 12,5% / 100% = 335,50 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 18.08.2011 року у розмірі 5738 (п'ять тисяч сімсот тридцять вісім) гривень 28 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 335 (триста тридцять п'ять) гривень 50 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (Код ЄДРПОУ 14360570, рах. НОМЕР_1 , МФО №305299), місцезнаходження: м.Київ вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Суддя С.А.Лук'яненко