ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19651/25
провадження № 3/753/7098/25
"20" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановила:
До Дарницького районного суду м. Києва 17 вересня 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бондаренко М.С. для розгляду цієї справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 31 серпня 2025 року серії ЕПР № 439198, водій ОСОБА_1 31 серпня 2025 року, о 04 год. 00 хв., у м. Києві на вул. Виноградна, 9, керував транспортним засобом «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови та порушення координації рухів. Від проходження огляду у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Драгер» на місці зупинки та у медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився на бодікамеру поліцейського.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судові засідання у цій справі призначались на 25 вересня, 09, 21 жовтня та 20 листопада 2025 року.
При цьому суд неодноразово задовольняв попередні клопотання адвоката про відкладення розгляду та забезпечував виклик для допиту працівника поліції, на чому наполягала сторона.
Однак, з огляду на тривалість провадження, суддя не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду у зв'язку з черговим клопотанням адвоката.
З урахуванням тих обставин, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності та його адвокат були належним чином повідомленні про дату та час судових засідань, суддя вважала за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його адвоката, оскільки безпідставне, умисне затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким зокрема є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а також завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема щодо своєчасного розгляду справи (ст. 245 КУпАП).
У той же час, ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшла таких висновків.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 439198 від 31 серпня 2025 року, складений стосовно ОСОБА_1 ; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції; копія водійського посвідчення ОСОБА_1 ; реєстраційна картка транспортного засобу «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_1 ; відеозапис з бодікамери поліцейського 470552.
Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Інструкції).
Суддя дослідила відеозапис із нагрудної камери працівника поліції № 470552, події мали наступну послідовність.
Відеозапис розпочинається з того, що під час комендантської години 31 серпня 2025 року о 03 год. 55 хв. до автомобіля «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_1 , підходять працівники поліції, де на сидінні водія перебуває ОСОБА_1 .
Під час спілкування у останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, факт вживання алкоголю ОСОБА_1 підвердив на позначці 02:40 відеозапису.
На 07:00 хв. йому запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці або у лікаря нарколога у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння, на що була висловлена однозначна відмова як щодо огляду на місці, так і щодо огляду у лікаря нарколога.
Далі на 08:20 повторно звучить пропозиція пройти огляд, однак ОСОБА_1 уникає будь-якої відповіді.
На 09:05 працівники поліції втретє пропонують пройти огляд, на що він відповідає: «та який огляд».
Після цього працівники поліції роз'яснюють ОСОБА_1 наслідки відмови та повідомляють, що стосовно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також роз'яснюють процесуальні права.
На 28:30 йому вручають протокол та роз'яснюють місце розгляду справи.
Суддя надає належну оцінку відеозапису як об'єктивному та надійному джерелу доказів. У цьому випадку саме технічна фіксація з бодікамери стала незаперечним свідченням подій.
Так, із відеозапису слідує, що працівники поліції тричі запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на 07:00, 08:20 та 09:05 хв. відеозапису.
Під час першої пропозиції він однозначно відмовився, зазначивши, що не бажає проходити огляд ані на місці, ані у лікаря нарколога. Під час повторних пропозицій поведінка ОСОБА_1 була вже іншої, він уникав відповіді, а наостанок висловив небажання проходити огляд.
Вказана поведінка свідчить про усвідомлену та категоричну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, що відповідно до ст. 130 КУпАП є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того, під час судового розгляду адвокат Беззубець О.Л. та сам ОСОБА_1 намагалися поставити під сумнів підсудність цієї справи Дарницькому районному суду м. Києва, посилаючись на те, що місцем вчинення адміністративного правопорушення є вул. Виноградна, 9, яка, за їх твердженням, начебто розташована в Київській області, а саме в місті Бориспіль.
Однак, наведені доводи не відповідають дійсності
Так, при перевірці за допомогою сервісу Google Maps вбачається, що вул. Виноградна, 9, розташована саме на території Дарницького району м. Києва.
Цю обставину додатково підтвердив у судовому засіданні працівник поліції УПП у м. Києві Біленький В.П., який складав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та перебував на місці події.
Отже, твердження про нібито непідсудність справи Дарницькому районному суду м. Києва є безпідставними та спростована наведеним.
Підсумовуючи, суддя вважає, що докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушниці, ступеню його вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу в розмірі, що передбачено цією санкцією, із позбавленням права керувати транспортними засобами, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.
Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ухвалила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Марина БОНДАРЕНКО