Справа №295/16768/25
1-кс/295/6147/25
(про арешт майна)
28.11.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025060610000714 від 26.11.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на об'єкти візуально схожі на купюри номіналом 1000 грн в кількості 3 штуки з унікальними ідентифікаційними номерами: 1)ЕР4028242; 2)ГК1693045; 3)ГП2597316, які упаковано до спецпакету ICR0027262, та вилучено до відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою збереження речових доказів та проведеннявідповідних експертиз, з позбавленням власника, користувачів та інших осіб можливості відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Слідчий в судове засідання не з'явився, в прохальній частині клопотання просив про розгляд справи у його відсутність.
Власник майна в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відстуність, при вирішенні клопотання покладався на розсуд суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025060610000714 від 26.11.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.11.2025 року близько 15 год., під час несення служби в складі екіпажу «Неон0937» на автодорозі Велика Горбаша - Черняхів, на виконання п. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» було зупинено автомобіль ГАЗ-53 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалід ІІІ групи, мешканця АДРЕСА_1 , який перевозив лісоматеріали породи «Вільха» без відповідних документів. З метою уникнення відповідальності гр. ОСОБА_5 , запропонував працівникам поліції неправомірну вигоду, після чого був неодноразово попереджений про відповідальність згідно чинного законодавства за надання неправомірної вигоди працівникам поліції під час виконання ними службових обов'язків, однак проігнорував вказані попередження та залишив біля коробки перемикання передач службового автомобіля «Рено Дастер» д.н.з. НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 3000 гривень, купюрами номіналом по 1000 гривень.
25.11.2025 під час огляду місця події в службовому транспортному засобі «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 виявлено та вилучено об'єкти візуально схожі на купюри номіналом 1000 грн в кількості 3 штуки з унікальними ідентифікаційними номерами: 1)ЕР4028242; 2)ГК1693045; 3)ГП2597316, які упаковано до спецпакету ICR0027262, та вилучено до відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області.
В подальшому, 26.11.2025 року вказані речі, визнано речовим доказом, про що винесено відповідну постанову.
Згідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170, ст. 98 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних. Частиною 5 передбачено, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.
З огляду на завдання арешту майна, враховуючи, що вилучений речі, є речовим доказом у даному кримінальному провадженні і міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, тому з метою збереження речових доказів для проведення повного, всебічного, об'єктивного розслідування, а також проведення необхідних експертиз, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на об'єкти візуально схожі на купюри номіналом 1000 грн в кількості 3 штуки з унікальними ідентифікаційними номерами: 1)ЕР4028242; 2)ГК1693045; 3)ГП2597316, які упаковано до спецпакету ICR0027262, та вилучено до відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власників та користувачів можливості відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1