18 листопада 2025 року справа № 320/18403/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження питання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальна ресторанна група - Україна" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобальна ресторанна група - Україна" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 14.02.2023 №00113250701, №00113350701.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.02.2023 №00113250701 та від 14.02.2023 №00113350701. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальна ресторанна група - Україна" (ідентифікаційний код 38321216; місцезнаходження: 03049, місто Київ, вул. Січеславська, буд. 1) судовий збір у розмірі 26840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок грн 00 коп.).
06.08.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, та клопотання про залучення доказів на підтвердження понесених витрат, в якій зазначено, що загальна сума витрат становить 324 344 грн 00 коп., і вона включає оплату послуг адвокатів та помічника адвоката, які здійснювали представництво інтересів позивача в межах справи №320/18403/23. Позивач посилається на положення статей 44, 47, 134, 139, 143 Кодексу адміністративного судочинства України, які регламентують порядок компенсації судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу.
У заяві наголошується, що позивач заздалегідь повідомив суд про намір подати докази понесених витрат після ухвалення рішення по суті спору, що відповідає вимогам частини 7 статті 139 КАС України. Відповідна письмова заява була подана представником позивача під час судового засідання 21.05.2024 та долучена до матеріалів справи.
Позивач надав належним чином завірені копії договору про надання правової допомоги, додаткової угоди до нього, актів приймання-передачі послуг, рахунків-фактур, платіжних інструкцій та банківських виписок, які підтверджують фактичне надання та оплату послуг адвокатами АО "КМ Партнери". Згідно з наданими документами, правничу допомогу надавали адвокати Букуєва О.О., Куліда А.А., Ганущак О.І. та помічник адвоката Денисенко А.С., гонорар яких визначено відповідно до умов договору та додаткової угоди.
Позивач обґрунтовує розмір заявлених витрат, посилаючись на положення частини 3 статті 134 КАС України, згідно з якими витрати визначаються на підставі договору та підтверджуючих документів. Індивідуальні погодинні ставки адвокатів, зазначені в договорі, становлять: Букуєва О.О. - 7 100 грн, Куліда А.А. - 4 800 грн, Ганущак О.І. - 4 260 грн, а ставки помічника адвоката - від 660 до 4 190 грн. Позивач зазначає, що ці ставки є співмірними з ринковими умовами, посилаючись на дослідження "Лідери ринку. Рейтинг юридичних компаній-2023", а також на репутацію АО "КМ Партнери", яка підтверджується національними та міжнародними рейтингами.
Окремо позивач звертає увагу на складність справи, яка потребувала глибокого правового аналізу, збору та систематизації значного обсягу документів, а також участі у кількох судових засіданнях. Зазначається, що справа має принципове значення для позивача, оскільки стосується кваліфікації операцій, пов'язаних з основною діяльністю - веденням ресторанного господарства під торговою маркою "KFC". Позивач також наголошує, що витрати на правничу допомогу становлять менше 2,93% від ціни позову (11 068 512 грн), що свідчить про їхню співмірність.
У заяві наведено правові позиції Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, які підтверджують право сторони на компенсацію витрат, фактично понесених у зв'язку з розглядом справи, включаючи витрати на дорогу, очікування та участь у судових засіданнях. Позивач підкреслює, що без компенсації понесених витрат порушене право не може вважатися повністю захищеним, а механізм відшкодування витрат є важливим інструментом забезпечення справедливості та стримування зловживань з боку податкових органів.
На підставі викладеного позивач просить суд долучити до матеріалів справи подані докази та ухвалити рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 324 344 грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
19.08.2024 канцелярією суду зареєстровано заперечення відповідача щодо заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, згідно з яким відповідач заперечує проти задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальна Ресторанна Група - Україна" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи на низку обставин, які, на його думку, свідчать про необґрунтованість та неспівмірність заявленої суми. Відповідач зазначає, що заявлені витрати в розмірі 324 344 грн 00 коп. є надмірними та не відповідають критеріям розумності, необхідності та співмірності, визначеним практикою Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.
Відповідач посилається на те, що значна частина заявлених витрат не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, відповідач зазначає, що в актах приймання-передачі послуг, наданих позивачем, містяться формулювання, які свідчать про виконання дій, що мають допоміжний характер. На думку відповідача, ці дії не є правничою допомогою, оскільки не передбачають здійснення юридичного аналізу, складання процесуальних документів або представництва інтересів сторони в суді. Відповідач наголошує, що компенсації підлягають лише ті витрати, які безпосередньо пов'язані з наданням правничої допомоги, тобто з юридичними діями, спрямованими на захист прав та інтересів сторони у процесі.
Додатково зазначено, що частина витрат, заявлених позивачем як витрати на професійну правничу допомогу, фактично виникла у зв'язку з затримкою судових засідань, що не може бути покладено на відповідача як сторона процесу. На думку відповідача, такі витрати не можуть вважатися витратами на правничу допомогу, оскільки вони не є наслідком дій чи бездіяльності відповідача, не пов'язані з юридичним аналізом, підготовкою процесуальних документів або участю в судовому розгляді. Витрати, понесені внаслідок таких затримок, не мають ознак правничої допомоги, не є необхідними для захисту прав сторони, і тому не підлягають компенсації відповідно до вимог статті 134 КАС України.
На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або, принаймні, зменшити їх розмір до рівня, який відповідає критеріям розумності, необхідності та співмірності.
17.09.2024 канцелярією суду зареєстровано пояснення позивача на заперечення відповідача щодо заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в яких позивач наполягає на правомірності та обґрунтованості заявлених витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи, що всі дії, за які здійснено оплату, мають безпосередній зв'язок із підготовкою та веденням адміністративної справи №320/18403/23. У поясненнях зазначено, що правнича допомога включала не лише участь у судових засіданнях, а й комплексну підготовку правових позицій, аналіз великого обсягу документів, формування доказової бази, складання процесуальних документів, а також внутрішню координацію між представниками, необхідну для забезпечення узгодженості правової стратегії.
Позивач підкреслює, що всі витрати підтверджені належними первинними документами, зокрема договорами, додатковими угодами, актами приймання-передачі послуг, рахунками та платіжними дорученнями. Усі документи містять конкретні описи виконаних дій, зазначення виконавців, обсяг витраченого часу та погодинні ставки, що відповідають ринковим умовам. Позивач зазначає, що ставки адвокатів та помічника адвоката були погоджені в межах договору, укладеного з адвокатським об'єднанням, яке має високий професійний рейтинг та спеціалізується на податкових спорах.
Окремо позивач звертає увагу на те, що справа має значну складність, оскільки стосується податкової кваліфікації операцій, пов'язаних з основною господарською діяльністю підприємства, що здійснює ресторанний бізнес під міжнародною торговою маркою. У зв'язку з цим було необхідно залучити кількох фахівців для забезпечення належного рівня правового захисту. Позивач вважає, що витрати є співмірними, обґрунтованими та такими, що підлягають компенсації відповідно до статей 134 та 139 КАС України.
На підставі викладеного позивач просить суд врахувати надані пояснення, визнати всі заявлені витрати як витрати на професійну правничу допомогу та ухвалити рішення про їх компенсацію за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 відкладено розгляд заяви представника позивача від 06.08.2024 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу (правову) допомогу в адміністративній справі №320/18403/23 до повернення адміністративної справи №320/18403/23 із Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року залишено без змін.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальна ресторанна група - Україна" про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Ухвалено додаткову постанову щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №320/18403/23. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальна ресторанна група - Україна" (ЄДРПОУ 38321216, адреса: 03049, м. Київ, вул. Січеславська, 1) судові витрати у розмірі 30 000 грн. (тридцять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2025 відмовлено в задоволені заяви Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі №320/18403/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальна ресторанна група - Україна" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень.
Суд, перевіривши матеріали справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зазначає наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до змісту вказаної статті додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з пунктами 1 - 3 частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
За змістом частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктами 6 та 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено в частині 5 статті 134 КАС України.
Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, висловленої у постанові від 15.05.2018 по справі №821/1594/17, належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи, в яких конкретизовано справу, по якій таку допомогу надано.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №200/10535/19-а.
На підтвердження наявності в позивача витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано такі документи: копію договору про надання правової допомоги №2-1/20-2023 від 04.05.2023 разом із Додатковою угодою №1 від 20.05.2024 до Договору про надання правової допомоги №2-1/20-2023 від 04.05.2023; оригінал ордера на надання правничої (правової) допомоги; копія Акта про надання послуг; копія рахунка-фактури №77 від 26.06.2023; платіжна інструкція №3978 від 18.07.2023; банківська виписка від 18.07.2023 на підтвердження отримання АО "КМ Партнери" оплати за надані послуги; копія Акта про надання послуг; копія рахунка-фактури №128 від 18.09.2023; платіжна інструкція №5278 від 21.09.2023; банківська виписка від 21.09.2023 на підтвердження отримання АО "КМ Партнери" оплати за надані послуги; копія Акта про надання послуг; копія рахунка-фактури №51 від 18.06.2024; платіжна інструкція №3613 від 27.06.2024; банківська виписка від 27.06.2024 на підтвердження отримання АО "КМ Партнери" оплати за надані послуги; копія Акта про надання послуг; копія рахунка-фактури №69 від 01.08.2024; платіжна інструкція від 01.08.2024; банківська виписка від 02.08.2024 на підтвердження отримання АО "КМ Партнери" оплати за надані послуги; копія Акта про надання послуг; копія рахунка-фактури №71 від 02.08.2024; платіжна інструкція від 02.08.2024; банківська виписка від 02.08.2024 на підтвердження отримання АО "КМ Партнери" оплати за надані послуги; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвокатів Букуєвої О.О., Куліди А.А., Ганущак О.І., посвідчення помічника адвоката Денисенка А.С.; витяги з Єдиного Реєстру адвокатів України на ім'я Букуєвої О.О., Куліди А.А., Ганущак О.І.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), №34884/97).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).
Таким чином, враховуючи обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для позивача, суд доходить висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальна ресторанна група - Україна" та відшкодування на його користь судових витрат, які пов'язані з розглядом справи в Київському окружному адміністративному суді, у розмірі 20 000,00 грн.
Керуючись статтями 139, 242-246, 252 КАС України, суд,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальна ресторанна група - Україна" про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальна ресторанна група - Україна" (ідентифікаційний код 38321216, адреса: 03049, м. Київ, вул. Січеславська, 1) судові витрати у розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
3. У задоволенні іншої часини вимог відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Кушнова А.О.