про залишення позовної заяви без руху
28 листопада 2025 року м. Київ № 320/55239/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:
- зобов'язати Міністерство оборони України дію Контракту достроково припинити на підставі частини 1 статті 39 Кодексу законів про працю України, вважати його достроково припиненим (розірваним) через порушення Міністерством оборони України (роботодавцем) умов Контракту (трудового договору);
- зобов'язати Міністерство оборони України звільнити позивача з лав Збройних сил України, у зв'язку з достроковим припиненням (розірванням) контракту.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог щодо форми та змісту, суд встановив її невідповідність положенням Кодексу адміністративного судочинства України та дійшов висновку про необхідність залишення позову без руху.
Відповідно до статті 5 КАС України судовому захисту підлягають порушені права, свободи чи інтереси особи, а позовні вимоги мають узгоджуватися зі способами захисту, передбаченими законом або такими, що забезпечують ефективний захист.
Згідно зі статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, який повинен бути практичним та дієвим, а не формальним.
Разом із тим обов'язковою умовою надання судового захисту є наявність реального та індивідуально визначеного порушення права на момент звернення до суду.
Відсутність предмета судового захисту або ненаведення позивачем, у чому саме полягає порушення його прав, свідчить про безпредметність позову.
Подана позовна заява не містить конкретизованих обставин щодо протиправних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, які би спричинили порушення прав позивача, та не містить доказів такого порушення, зокрема доказів звернення до відповідача та отримання відмови чи наявності бездіяльності.
Закон покладає на позивача обов'язок чіткого визначення та формулювання позовних вимог (стаття 160 КАС України), і цей обов'язок не може бути перекладено на суд.
Натомість заявлені позовні вимоги є юридично невизначеними та не узгоджуються з передбаченими статтею 5 КАС України способами захисту.
Суд також не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту на стадії відкриття провадження, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.02.2024 у справі № 990/150/23.
З огляду на викладене позивачу необхідно уточнити та конкретизувати позовні вимоги, викласти їх у відповідності до суб'єктного складу та обставин справи, а також надати докази порушення його прав на час звернення до суду.
Суд зауважує, що у пункті 10 частини другої статті 245 КАС України дійсно передбачено право суду захистити право позивача в інший спосіб, аніж це передбачено у попередніх пунктах цієї норми, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
Також згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов'язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.
Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23.
Відтак, позивачеві необхідно уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до суб'єктного складу у справі, обставин, якими такі вимоги обґрунтовує, визначитись із належним способом захисту порушеного права та конкретизувати свої позовні вимоги.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи та один для суду), яка відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме уточнити та конкретизувати позовні вимоги щодо протиправних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, які би спричинили порушення прав позивача, викласти їх у відповідності до суб'єктного складу та обставин справи, а також надати докази порушення прав на час звернення до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.