Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 листопада 2025 року Справа№200/6334/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника - адвоката Зінькову І.В. звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:
визнати протиправними дії щодо обмеження розміру виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з 01.06.2025;
зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2025 без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат;
визнати протиправними дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.06.2025 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
зобов'язати нарахувати та виплатити з 01.06.2025 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що при здійсненні перерахунку пенсії, відповідач обмежив суму пенсії до виплати максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та припинив виплату щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до постанови КМУ № 713 від 14.07.2021. Конституційним Судом України неодноразово визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення законодавства, якими був обмежений максимальний розмір пенсії. Позивач зазначає про безпідставність та незаконність таких дій відповідача, в зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 25 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі як користувач, що має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відзив на позовну заяву до суду не надійшов.
Відповідно до вимог частини 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства відноситься, зокрема, розумний строк розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до наведених норм, враховуючи здійснення судочинства в умовах збройної агресії проти України та періоди відпустки, тимчасової непрацездатності та відрядження головуючого у справі, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є отримувачем пенсії за вислугу років довічно, призначену згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі 200/365/25, яке набрало законної сили 19.05.2025, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення ОСОБА_1 процентного значення розміру пенсії з 82 процентів на 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 01.11.2022 року при проведенні перерахунку його пенсії на підставі довідки від 09.02.2022 року № 151, що видана державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області»;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2022 виходячи з розміру пенсії 82 проценти відповідних сум грошового забезпечення, що зазначені в довідці від 09.02.2022 року № 151, що видана державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області», - із застосуванням ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в редакції, яка була чинною станом на дату призначення пенсії.
Згідно з протоколом розрахунку від 01.12.2024 пенсія позивача складає 22688,14 грн та включає щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн згідно з Постановою КМУ від 14.07.2021 № 713.
Протоколом розрахунку від 19.06.2025 пенсія позивача розрахована в сумі 25220,39 грн, не включає щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн згідно з постановою КМУ від 14.07.2021 № 713 та обмежена десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність в сумі 23610,00 грн.
Листом від 11.08.2025 на звернення представника позивача Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зазначило, що пенсія позивача встановлена у межах максимального розміру, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вважаючи протиправними дії відповідача позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає , що відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно зі статтею 10 Закону № 2262-ХІІ призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим же Законом викладено в новій редакції частину п'яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2016 року (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), доповнено частину п'яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» наступним положенням: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Таким чином, як вбачається у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року діяло обмеження максимального розміру пенсії в розмірі 10740,00 грн, відповідно до Закону № 911-VIII. З урахуванням встановленого на 2018 рік розміру прожиткового мінімуму на одну особу для осіб, які втратили працездатність, згідно з Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії з 01 січня 2018 склав 13730 грн.
Разом з тим, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.
Крім того, Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення законодавства, якими був обмежений максимальний розмір пенсії. Внесення в подальшому змін до Закону шляхом зазначення іншого часового періоду, протягом якого діють обмеження максимального розміру пенсії, за аналогією є неконституційними, оскільки вирішальне значення має не період дії обмеження, а сам факт обмеження прав особи на отримання пенсії у відповідному розмірі.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни є нереалізованими.
З аналізу викладеного суд зазначає, що протягом спірного періоду стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 листопада 2018 року (справа №522/3093/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 03 жовтня 2018 року у справі № 753/1216917.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 17.02.2022 по справі № 640/11168/20 та від 02.08.2022 у справі № 240/1369/21.
Таким чином, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Вирішуючи справу в частині позовних вимог щодо припинення доплати 2000,00 грн суд зазначає, що спірні відносини врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713).
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 року особам яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
При розгляді справи № 420/2473/22 зі схожими підставами та предметом позову Верховний Суд у пунктах 44 - 46 постанови від 08.11.2022 дійшов висновків, що право на щомісячну доплату за Постановою № 713 зберігається за умови проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду незалежно від суми збільшення розміру пенсії за наслідками такого перерахунку.
З урахуванням наведених висновків рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі № 200/4472/24 задоволені позовні вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.11.2022 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Проте, за твердженням сторони позивача, після перерахунку пенсії у червні 2025 року згідно з наданим протоколом за пенсійною справою відповідач знову припинив нарахування та виплату доплати 2000 грн.
Оскільки припинення доплати у 2000 грн. відбулось після чергового перерахунку пенсії позивача, у справі виникли нові обставини та змінилися підстави позову, через що у суду відсутні підстави для застосування преюдиції відповідно до частини 4 статті 78 КАС України.
Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком пенсії за вислугу років ОСОБА_1 від 19.06.2025 підсумок пенсії з надбавками складає 25220,39 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії підсумок складає 23610 грн.
Враховуючи наявні матеріали справи та задоволення позовних вимог у цій справі в частині протиправності обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, суд констатує, що пенсія ОСОБА_1 перевищує максимальний розмір, встановлений законом в сумі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тому, вирішуючи спір в цій частині, суд зауважує, що відповідно до абзацу четвертого пункту 1 Постанови №713 щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється У МЕЖАХ МАКСИМАЛЬНОГО РОЗМІРУ ПЕНСІЇ, визначеного Законом.
Оскільки сума пенсії позивача перевищила вказаний максимальний розмір, відсутні підстави для продовження нарахування доплати, передбаченої Постановою №713.
Крім того, продовження нарахування доплати у сумі 2000 грн. до пенсії, яка перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений законом, суперечить меті прийняття Урядом Постанови 713, як поетапному зменшенню диспропорцій у розмірах пенсій.
З наведених підстав позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За приписами статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1937,92 грн, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог підлягає стягненню сума 968,96 грн.
Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з 01.06.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.06.2025 без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування та виплати з 01.06.2025 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/) відповідно до наявних умов електропостачання та функціонування програмного забезпечення через обставини збройної агресії проти України.
Суддя Г.А. Чекменьов