Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 листопада 2025 року Справа№200/8322/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про скасування постанови
Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови, винесеної головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою О. А. 20.10.2025, прийняту в межах виконавчого провадження №79399984 про стягнення виконавчого збору в розмірі 32000,00 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року відкрито провадження у адміністративній справі в порядку письмового провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтею 287 КАС України. Витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в строк до 13 листопада 2025 року належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження ВП № 79399984.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в строк до 20 листопада 2025 року докази нарахування та виплати ОСОБА_1 пільг на житлово-комунальні послуги за березень 2022 року та за період з 01.06.2022 року по 31.12.2022 року на рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк» (банківські виписки тощо).
Сторони про прийняття справи до провадження були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 11.02.2025 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77149217 з виконання виконавчого листа по справі №200/14515/21 та одночасно в межах виконавчого провадження ВП № 77149217 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. Зазначив, що рішення було виконане ще до винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження №77149217. Оскільки судове рішення виконано боржником в добровільному порядку, державним виконавцем не проведено виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення, а тому підстави для стягнення виконавчого збору відсутні. Постанову, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Королем Володимиром Володимировичем від 11.02.2025, прийнятої в межах виконавчого провадження №77149217 про стягнення виконавчого збору в розмірі 32000,00 грн, вважає протиправною, просило задовольнити позов.
Відповідач через канцелярію суду у встановлені судом строки, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивач листом №0500-0403-5/116594 від 05.11.2025 повідомив, що рішення суду про нарахування та виплату ОСОБА_1 пільг на оплату житлово-комунальних послуг за березень 2022 року та за період з 01.06.2022 по 31.12.2022 Головним управлінням виконано в повному обсязі. Водночас, боржник не додав до листа жодного підтверджуючого документу щодо проведення зарахування 06.12.2024 на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк» (копія платіжного доручення, розрахунку тощо). Враховуючи викладене, доводи боржника щодо протиправності оскаржуваної постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору є необґрунтованими та безпідставними.
Крім того, відповідач на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року надав пояснення, відповідно до яких доказом виплати ОСОБА_1 нарахованих сум пільг, що підлягали виплаті за березень 2022 року та за період з 01.06.2022 по 31.12.2022 в сумі 11654,19 грн, які були зараховані 06.12.2024 на розрахунковий рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», є скріншот, який містить інформацію: дату зарахування коштів, банк та номер рахунку, відкритий в АТ «Ощадбанк», на який зараховано кошти, ознаку виплаченості «так». Крім того, зазначив, що у зв'язку з відправкою відповіді на постанову про відкриття ВП №79399984 електронною поштою, вказаний скріншот зі списку відомостей до листа від 24.10.2025 не додавався, оскільки містить персональні дані ОСОБА_1 , які заборонено відправляти незахищеними засобами відправки.
Третя особа у встановлений судом строк не скористалася правом на подання пояснень на позовну заяву.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010), є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700) у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі №200/1416/23 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів. Визнано протиправними дії Міністерства соціальної політики України щодо припинення ОСОБА_1 нарахування та виплату пільг на житлово-комунальні послуги за березень 2022 року та за період з 01.06.2022 року по 01.12.2022 року. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не надання ОСОБА_1 пільг на житлово-комунальні послуги за грудень 2022 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пільг на житлово-комунальні послуги за березень 2022 року та за період з 01.06.2022 року по 31.12.2022 року.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №200/1416/23 залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Залишено без змін рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 200/1416/23.
22 квітня 2024 року Донецький окружний адміністративний суд на виконання рішення від 11 жовтня 2023 року у справі №200/1416/23 видав виконавчий лист про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пільг на житлово-комунальні послуги за березень 2022 року та за період з 01.06.2022 року по 31.12.2022 року.
20 жовтня 2025 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницька Ольга Анатоліївна прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження у ВП № 79399984 з виконання вищезазначеного виконавчого листа.
Крім того, 20 жовтня 2025 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницька Ольга Анатоліївна в межах виконавчого провадження ВП №79399984 прийняла постанову про стягнення виконавчого збору, якою з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 32000,00 грн.
24 жовтня 2025 року листом №0500-0403-5/111113 позивач просив відповідача закінчити виконавче провадження №79399984 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду. Зазначив, що рішенням зобов'язано Головне управління здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пільг на житлово-комунальні послуги за березень 2022 року та за період з 01.06.2022 року по 31.12.2022 року. Нараховані суми пільг, що підлягали виплаті на виконання рішення суду за березень 2022 року та за період з 01.06.2022 по 31.12.2022 в сумі 11654,19 грн, зараховані 06.12.2024 на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк». Таким чином, рішення суду про нарахування та виплату ОСОБА_1 пільг на оплату житлово-комунальних послуг за березень 2022 року та за період з 01.06.2022 по 31.12.2022 Головним управлінням виконано в повному обсязі.
На підтвердження зазначеного відповідач надав суду знімок екрана з програмного забезпечення Пенсійного фонду України, відповідно до якого ОСОБА_1 нараховано та виплачено 06.12.2024 року на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», пільги на житлово-комунальні послуги за березень 2022 року та за період з 01.06.2022 року по 31.12.2022 року у розмірі 11654,19 грн.
Крім того, судом встановлено на підставі відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, що виконавче провадження №79399984 станом на дату розгляду справи не є завершеним.
Отже, спірним при вирішені даної справі є правові підстави для прийняття спірної постанови від 20.10.2025 року у ВП № 79399984 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив із такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними та приватними виконавцями врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії
За приписами частини першої статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
оїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України» та пунктом 9-15 розСтаттею 27 Закону № 1404-VІІІ надано визначення поняття «виконавчий збір» та унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.
Так, згідно з частини 1 статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до частини 3 статті 27 Закону №1404-VІІІ за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника-фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника-юридичної особи.
Згідно з частиною 4 статті 27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною 9 статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
З огляду на системний аналіз наведених норм права, стягнення виконавчого збору пов'язується з початком примусового виконання, оскільки державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору.
При цьому стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
За змістом положень частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною третьою статті 40 Закон №1404-VIII визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Також окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802.
Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Частиною 5 статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6)за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 9 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання рішення; про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, при цьому одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем приймається постанова про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
При цьому, у розумінні положень Закону №1404-VIII примусове виконання виконавчого документу розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі №480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Таким чином, стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов'язаний самостійно з'ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VIII не передбачено.
Аналогічна правова позиція також наведена у постановах Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 360/3324/19 та від 23.12.2020 у справі № 620/334/20.
Суд встановив зі знімку екрана з програмного забезпечення Пенсійного фонду України, що ОСОБА_1 нараховано та виплачено 06.12.2024 року на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», пільги на житлово-комунальні послуги за березень 2022 року та за період з 01.06.2022 року по 31.12.2022 року у розмірі 11654,19 грн.
При цьому, судом враховано пояснення відповідача, викладені у листі від 24.10.2025 року №0500-0403-5/111113, про те, що нараховані суми пільг, що підлягали виплаті на виконання рішення суду за березень 2022 року та за період з 01.06.2022 по 31.12.2022 в сумі 11654,19 грн, зараховані 06.12.2024 на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк». Таким чином, рішення суду про нарахування та виплату ОСОБА_1 пільг на оплату житлово-комунальних послуг за березень 2022 року та за період з 01.06.2022 по 31.12.2022 Головним управлінням виконано в повному обсязі.
Водночас, судом встановлено на підставі відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, що виконавче провадження №79399984 станом на дату розгляду справи не є завершеним.
Отже, судом встановлено, що позивачем добровільно виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2023 по справі №200/1416/23 до відкриття виконавчого провадження ВП №79399984 в частині нарахування та виплату ОСОБА_1 пільг на житлово-комунальні послуги за березень 2022 року та за період з 01.06.2022 року по 31.12.2022 року.
Відповідач, у свою чергу, не довів вчинення ним дій з примусового виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, спірна постанова про стягнення виконавчого збору є такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За наслідками судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Згідно положень частини третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки у вказаних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виступає у якості боржника по виконавчому провадженню, а не у якості суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, судовий збір у розмірі 2422,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою Ольгою Анатоліївною від 20.10.2025 року, прийняту в межах виконавчого провадження №79399984 про стягнення виконавчого збору в розмірі 32000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700, адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 32) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 20 коп.
Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі 27 листопада 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Троянова