28 листопада 2025 рокуСправа №160/7351/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними, скасування наказів та рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач-2), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі - ВЧ НОМЕР_2 , відповідчач-3), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) про зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ) про зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії про визначення придатності до проходження військової служби ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_6 . 20.02.2025 невідомі позивачу особи у поліцейській та військовій формі зупинили його рух, з вимогою надати документи, що підтверджують особу ОСОБА_1 , а також в усній формі зазначили про необхідність прослідувати до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою ідентифікації особи, постановки на облік і проходження військово-лікарської експертизи військово-лікарською комісією. Цього ж дня, позивача доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де ОСОБА_1 без його заяви і згоди поставлено на військовий облік, формально провівши медичний огляд, за наслідком чого оформлено рішення ВЛК як придатного до військової служби, а також видано військовий квиток серії НОМЕР_3 , у якому містяться відомості про зняття позивача 20.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 з обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 та взяття на облік відповідачем-1. 22.02.2025 позивача з будівлі ІНФОРМАЦІЯ_7 доставлено до ВЧ НОМЕР_1 , а 23.02.2025 позивача доставлено до ВЧ НОМЕР_2 . Позивач звертає увагу, що він перебував на військовому обліку, до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, псування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності, передбаченої статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення не притягався, у розшуку правоохоронними органами не перебував, тому вищезазначені дії відповідачів та їх посадових осіб, а також документальне оформлення призову на військову службу ОСОБА_1 вважає незаконними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України; зобов'язано відповідачів надати до суду разом з відзивом на позовну заяву засвідчені належним чином копії розпорядчих документів (рішень, наказів) та облікових документів, які були видані щодо ОСОБА_1 .
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
14.04.2025 до суду від представника відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому ВЧ НОМЕР_2 проти задоволення позову заперечує, з посиланням на норми Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) зазначаючи, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи призову громадян на військову службу; на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). У разі призову резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. На кожного резервіста та військовозобов'язаного, який призивається на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформляється (заповнюється): військово-обліковий документ; обліково-послужна картка (для рядового та сержантського складу); довідка з висновком військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров'я. Документів на підтвердження права на наявність у позивача відстрочки, а також письмових заяв про незаконний призов на військову службу, про наявність відстрочки від призову, скарг на стан здоров'я, незаконне включення до списків особового складу або з будь-яких інших проблемних питань солдат ОСОБА_1 не заявляв. Враховуючи вищевикладене, наявність необхідних військово-облікових документів, підстав щодо відмови у призові на військову службу під час мобілізації та зарахування до списків особового складу солдата ОСОБА_1 не було. На підставі наказу командувача Національної гвардії України по особовому складу від 28.03.2025 № 28 о/с солдата ОСОБА_1 наказом начальника Навчального центру від 02.03.2025 № 64 по с/ч було зараховано в списки особового складу ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_2 ) та на всі види забезпечення. Протягом проходження базової загальновійськової підготовки скарг на погіршення стану здоров'я, пов'язаного із хронічними захворюваннями солдат ОСОБА_1 не заявляв, поряд з цим, перебував з 13.03.2025 на стаціонарному лікуванні (пневмонія). Позивач просить скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) від 02.03.2025 №64 щодо зарахування до списків особового складу солдата ОСОБА_1 , як способу захисту порушеного права позивача, але таке рішення застосовується тільки тоді, коли спірний наказ не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого наказу, а у спірному випадку, з моменту включення солдата ОСОБА_1 до списків ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) та призначення на відповідну посаду, що передбачає початок проходження військової служби (зарахування вислуги років до страхового стажу), зарахування на всі види забезпечення, що в свою чергу унеможливлює скасування наказу начальника Навчального центру від 02.03.2025 № 64 по с/ч в частині виключення солдата ОСОБА_1 зі списків ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ). Також, відповвдач-3 звертає увагу, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
16.04.2025 до суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому ВЧ НОМЕР_4 проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що 21.02.2025 позивача доставлено до Міжнародного центру працівниками ІНФОРМАЦІЯ_7 для проходження базової загально-військової підготовки. Підпунктом 4.2 пункту 4 наказу начальника Міжнародного центру (по стройовій частині) від 24.02.2025 №50 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення. Підпунктом 9.54 пункту 9 наказу начальника Міжнародного центру (по стройовій частині) від 28.02.2025 № 54 ОСОБА_1 виключено з списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення та переміщено наказом командувача Національної гвардії України по особовому складу від 28.02.2025 № 58 о/с для подальшого проходження військової служби в розпорядження командира ВЧ НОМЕР_2 . Під час прийому солдата ОСОБА_1 всі документи були належним чином оформлені та відповідали визначеному переліку. Документів на підтвердження наявності документів, які б надавали право відстрочки від призову, а також письмових заяв про незаконний призов на військову службу, скарг на стан здоров'я та щодо незаконного зарахування до списків військової частини, або будь-яких інших скарг від солдата ОСОБА_1 не надходило. Враховуючи вищевикладене та наявність усіх військово-облікових документів, відсутні підстави щодо відмови у прийнятті та зарахуванні до списків особового складу Міжнародного центру (військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України) солдата ОСОБА_1 . Накази про зарахування позивача до списків особового складу Міжнародного центру (військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України) видані в межах компетенції посадових осіб та на підставі належним чином оформлених документів. Такі накази не порушують прав, свобод чи законних інтересів позивача у спосіб, який би давав підстави для їх скасування. Позивач не надав жодних доказів того, що його мобілізація була здійснена з порушенням процедури або на підставі неправдивих даних.
19.05.2025 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зауважує, що він незаконно проти його волі утримувався відповідачем-1, незаконно був знятий з обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 та незаконно поставлений на облік у ІНФОРМАЦІЯ_11 . Також, позивач стверджує про незаконне проведення ВЛК та видання наказу про призов позивача на військову службу проти волі позивача.
Ухвалою суду від 15.08.2025 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали засвідчені належним чином копії розпорядчих документів (рішень, наказів) та облікових документів, які були видані щодо ОСОБА_1 ; зобов'язано відповідача-2 надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали засвідчені належним чином копії розпорядчих документів (рішень, наказів) та облікових документів, які були видані щодо ОСОБА_1 , в тому числі, наказів від 24.02.2025 №50, від 28.02.2025 № 54, від 28.02.2025 № 58 о/с, в частині, що стосуються ОСОБА_1 .
На виконання вимог ухвали, сторонами надано відповідні копії документів.
Відповідач-1 до суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
У копії військового квитка серії НОМЕР_3 від 20.02.2025 ОСОБА_1 міститься інформація про те, що останній 19.05.2021 поставлений на облік ІНФОРМАЦІЯ_12 .
У вказаному військовому квитку міститься інформація про зняття ОСОБА_1 20.02.2025 з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_13 та взяття 20.02.2025 ОСОБА_1 на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 .
До матеріалів справи долучено копію поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.02.2025 №1793, де зазначений ОСОБА_1 , як військовозобов'язаний, який призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 і відправлений у складі команди « НОМЕР_1 ».
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.02.2025 №107 «Про призов військовозобов'язаних до лав ЗС України» з 20.02.2025 призвано до лав Збройних Сил України і відправлено для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .
Матеріали справи також містять копію облікової картки позивача, де, зокрема, містяться відомості про придатність ОСОБА_1 до військової служби, а також про зняття позивача з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 та поставлення на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_11 20.02.2025.
Наказом начальника Міжнародного центру Національної гвардії України від 24.02.2025 №50 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, який прибув із територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження військової служби за мобілізацією відповідно до Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію». Солдата ОСОБА_1 , направленого ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначено на посаду курсанта 3-го відділення 3-го навчального взводу 3-ої навчальної роти НОМЕР_5 навчального батальйону (ВОС-100218П), з 21.02.2025.
Наказом начальника Міжнародного центру Національної гвардії України від 28.02.2025 №54 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення солдата за мобілізацією ОСОБА_1 , який здав справи і обов'язки за посадою курсанта 3-го відділення 3-го навчального взводу 3-ої навчальної роти НОМЕР_5 навчального батальйону та переміщеного наказом командувача Національної гвардії України по особовому складу від 28.02.2025 №58 о/с для подальшого проходження військової служби в розпорядження командира ВЧ НОМЕР_2 , з 01.03.2025.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 (по стройовій частині) від 02.03.2025 №64 зараховано в списки особового складу ІНФОРМАЦІЯ_14 та на всі види забезпечення, із зарахуванням на котлове забезпечення з обіду 01.03.2025 солдата ОСОБА_1 , який прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації із ІНФОРМАЦІЯ_15 (ВЧ НОМЕР_1 ) та призначений на посаду курсанта 2-го відділення 2-го навчального взводу 2-ої навчальної роти НОМЕР_6 навчального батальйону наказом начальника навчального центру підготовки підрозділів НГ України від 02.03.2025 №27 о/с, з 02.03.2025.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 (по стройовій частині) від 04.05.2025 №128 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_14 та всіх видів забезпечення, із зняттям з котлового забезпечення з обіду 04.03.2025 солдата ОСОБА_1 , який здав справи і обов'язки за посадою курсанта 2-го відділення 2-го навчального взводу 2-ої навчальної роти НОМЕР_6 навчального батальйону та переміщеного наказом командувача НГ України по особовому складу від 29.04.2025 №46 о/с для по дальшого проходження військової служби під час мобілізації на особливий період до ВЧ НОМЕР_7 04.05.2025.
Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо переміщення позивача ТЦК та СП, поставлення на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 , неналежне проведення медичного обстеження та незаконне видання наказу про призов позивача на військову службу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
В частині вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.02.2025 №107 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу, суд зазначає таке.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений та триває на момент розгляду цієї справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 3543-XII:
мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частинами 5, 7 статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону № 2232-XII проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Обґрунтування підстав позову зводиться до того, що ОСОБА_1 не погоджується з:
- утриманням співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_7 позивача проти його волі;
- постановленням на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 зі зняттям з обліку з ІНФОРМАЦІЯ_13 ;
- проведенням поверхневого медичного огляду.
З приводу постановлення позивача на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 , суд зазначає таке.
Як було зазначено вище, у копії військового квитка серії НОМЕР_3 від 20.02.2025 ОСОБА_1 міститься інформація про те, що останній 19.05.2021 поставлений на облік ІНФОРМАЦІЯ_12 . У вказаному військовому квитку міститься інформація про зняття ОСОБА_1 20.02.2025 з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_13 та взяття 20.02.2025 ОСОБА_1 на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з пунктом 1 Положення №154 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
На підставі пункту 8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, зокрема, є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку);
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (далі - Порядок №560, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає, зокрема: організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Відповідно до пункту 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Згідно з пунктом 3 Порядку №560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
На підставі пункту 6 Порядку №560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Пунктом 81 Порядку №560 визначено, що призов військовозобов'язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Наказ про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи) (пункт 82 Порядку №560).
Відповідно до пункту 85 Порядку №560 на кожного резервіста та військовозобов'язаного, який призивається на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформляється (заповнюється), зокрема: військово-обліковий документ; обліково-послужна картка (для рядового та сержантського складу); довідка з висновком військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров'я.
Згідно з пунктом 91 Порядку №560 відправлення резервістів та військовозобов'язаних до місць проходження військової служби здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у складі військових команд або індивідуально.
Суд критично оцінює доводи позивача про протиправність постановлення його на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 зі зняттям з обліку з ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Так, пунктом 9 Положення №154 визначено право територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснювати заходи оповіщення та призову громадян навійськову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Крім того, пунктом 3 Порядку №560 прямо передбачено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Положеннями пункту 81 Порядку №560 визначено, що у разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку, такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов.
Наведені положення законодавства свідчать, що призов військовозобов'язаних під час мобілізації може здійснюватися територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки незалежно від місця перебування особи на військовому обліку. У випадку, коли призов здійснюється не за місцем основного обліку, закон прямо передбачає обов'язкове взяття такої особи на військовий облік у тому ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проводить призов.
Отже, дії ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо взяття позивача на військовий облік та відповідного зняття з обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідають вимогам законодавства.
В частині доводів позивача про поверхневе проведення медичного огляду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 13 статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом.
Положення №402 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.
Це Положення, зокрема, поширюється на призовників, військовозобов'язаних та резервістів (пункт 1.1. розділу І Положення №402).
На підставі пункту 1.2. розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з пунктом 1.3. розділу І Положення №402 основними завданнями військово-лікарської експертизи, зокрема, є: добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров'я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи.
Пунктом 2.1. розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Відповідно підпункту 2.5.4. пункту 2.5. глави 2 розділу I Положення №402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.
Пунктом 1.1. розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Згідно з пунктом 20.2. розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Постанови штатних ВЛК можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.
Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає (пункт 22.9. розділу ІІ Положення № 402).
Пунктом 68 Порядку №560 у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п'ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов'язаним вручається мобілізаційне розпорядження.
Рішення щодо придатності резервіста та військовозобов'язаного для проходження військової служби за станом здоров'я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_16 (пункт 72 Порядку №560).
Рішення військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_16 про придатність резервіста або військовозобов'язаного за станом здоров'я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку (пункт 73 Порядку №560).
Згідно з пунктом 75 Порядку №560 придатність резервістів та військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони.
На підставі пункту 79 Порядку №560 центральна військово-лікарська комісія Міноборони та її територіальні підрозділи організовують та здійснюють контроль за роботою військово-лікарських комісій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, розглядають скарги громадян щодо рішень військово-лікарських комісій.
Суд також звертає увагу на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, згідно з якими до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
У пунктах 80, 81 вказаної постанови від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду підсумував, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
У даній справі відсутні докази того, що позивач оскаржував висновок ВЛК до вищестоящої комісії або звертався до територіального центру комплектування зі скаргами щодо стану здоров'я. Також, суд не має повноважень оцінювати зміст наданих медичних документів.
Отже, підстав для втручання у висновки ВЛК чи визнання їх протиправними не встановлено, оскільки позивач не скористався належним порядком їх оскарження, а оцінка медичних аспектів справи не входить до повноважень суду.
Тому, вимога про визнання протиправним та скасування рішення військово-лікарської комісії про визначення придатності до проходження військової служби ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Поміж іншого, суд звертає увагу, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
При цьому, оскаржуваний наказ ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.02.2025 №107 про призов на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 , є індивідуальним правовим актом, який вичерпав свою дію фактом призову позивача на військову службу та зарахування останнього до складу військової частини.
Так, в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 у справі №1-10/2008 зазначено про те, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Відтак, вказаний наказ ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.02.2025 №107 про призов на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 вже реалізований, а його скасування не матиме наслідком звільнення позивача із військової служби.
Законодавство України не передбачає можливості звільнення зі служби шляхом скасування наказу про призов, оскільки після фактичного призову та початку проходження служби правовий статус особи визначається нормами, що регулюють порядок проходження та припинення військової служби, а не актами про призов.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.02.2025 №107 про призов на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
В частині позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування наказів ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) про зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 від 24.02.2025 №50, ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ) про зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 від 02.03.2025 №64, суд зазначає таке.
Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону № 2232-XII передбачено, що початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно з пунктом 253 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 №1153/2008, призови на військову службу військовозобов'язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України.
Початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період є день, визначений статтею 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
За змістом пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України.
Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 за №280, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція №280, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу XII Інструкції № 280 для обліку особового складу в особливий період використовуються: на військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період - особові справи, обліково-послужні та послужні (скорочені послужні) картки (відповідно до категорії обліку таких осіб за видами військової служби), отримані з ТЦК та СП.
Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення.
Пунктом 32 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.
Матеріали справи свідчать, що солдата ОСОБА_1 у встановленому порядку зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 на підставі наказу по стройовій частині від 24.02.2025 №50 курсантом 3-го відділення 3-го навчального взводу 3-ої навчальної роти НОМЕР_5 навчального батальйону, призваного ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після чого, солдата ОСОБА_1 у встановленому порядку зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 на підставі наказу по стройовій частині від 02.03.2025 №64 курсантом 2-го відділення 2-го навчального взводу 2-ої навчальної роти НОМЕР_6 навчального батальйону.
Суд зазначає, що оскаржувані накази від 24.02.2025 №50 та від 02.03.2025 №64 є виконаними з моменту зарахування позивача до списків особового складу військової частини.
За змістом частини 3 статті 24 Закону №2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до пункту 7 Положення №1153/2008 військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Підстави звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану визначені пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII.
Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Матеріали адміністративної справи не містять доказів звернення позивача до командування ВЧ НОМЕР_2 із рапортом про звільнення з військової служби.
Крім того, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 (по стройовій частині) від 04.05.2025 №128 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_14 та всіх видів забезпечення, із зняттям з котлового забезпечення з обіду 04.03.2025 солдата ОСОБА_1 , який здав справи і обов'язки за посадою курсанта 2-го відділення 2-го навчального взводу 2-ої навчальної роти НОМЕР_6 навчального батальйону та переміщеного наказом командувача НГ України по особовому складу від 29.04.2025 №46 о/с для по дальшого проходження військової служби під час мобілізації на особливий період до ВЧ НОМЕР_7 04.05.2025.
Вказаний наказ про переміщення позивача до іншої військової частини ОСОБА_1 не оскаржується у межах цієї справи.
З аналізу вказаного вище правового регулювання та встановлених обставин у справі слід дійти висновку, що підстави для визнання протиправними та скасування наказів ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) про зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 від 24.02.2025 №50, ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ) про зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 від 02.03.2025 №64, відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За наведених обставин, суд не надає правової оцінки іншим доводам позивача, викладеним в письмових заявах, долучених до матеріалів справи, оскільки вони не стосуються змісту позовних вимог.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що задоволенню не підлягають.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) (адреса: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ) (адреса: АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_11 ) про визнання протиправними, скасування наказів та рішення - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар