27 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/11037/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 5335,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов'язана сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Такий обов'язок відповідач належно не виконує та за нею обліковується податковий борг з єдиного податку у сумі 5232,10 грн, який виник внаслідок несплати податкових зобов'язань при перебуванні на спрощеній системі оподаткування, а також податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 103,50 грн. Направлення відповідачу податкової вимоги не призвело до погашення останньою добровільно заборгованості перед бюджетом, тому позивач просив стягнути податковий борг.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 01 жовтня 2025 року судом надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є офіційною адресою (а.с.27). Поштове відправлення повернуто суду “за закінченням терміну зберігання» з відміткою від 18 жовтня 2025 року (а.с.35), тобто, в розумінні пункту 5 частини шостої КАС України вказана ухвала вважається врученою 18 жовтня 2025 року.
Відповідач відзив на позовну заяву не подала.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 16 липня 2014 року зареєстрована фізичною особою-підприємцем, про що наявні відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.27).
Відповідно до довідки ГУ ДПС у Волинській області, розрахунків сум податкового боргу (а.с.3-5) за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 5335,60 грн: 5232,10 грн - з єдиного податку (враховано переплату у сумі 432,40 грн), 103,50 грн - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Так згідно із заявою від 05 червня 2019 року №19263/ФОП ОСОБА_1 перебувавала на спрощеній системі оподаткування (2 група); обрана ставка єдиного податку - 20% до розміру мінімальної заробітної плати (а.с.8). На підставі заяви від 11 грудня 2020 року №35032/ФОП відповідача переведено з 2 групи на 1 групу платника єдиного податку зі ставкою 9,5% розміру прожиткового мінімуму для працездлатних осіб на 1 січня поточного року (а.с.9), а за заявою від 16 грудня 2021 року №28058/АП/50 вона є платником єдиного податку 1 групи, обрана ставка єдиного податку - 10% розміру прожиткового мінімуму для працездлатних осіб на 1 січня поточного року (а.с.10).
На підставі вказаних заяв відповідачу у 2020 році необхідно було сплачувати по 944,60 грн й нею не забезпечено сплату податку у вказаному розмірі до 20 грудня 2020 року. У 2021 році сума місячного платежу - 215,65 грн, який не сплачено до 20 січня 2021 року, 20 лютого 2021 року, 20 червня 2021 року, 20 липня 2021 року, 20 серпня 2021 року, 20 вересня 2021 року, 20 жовтня 2021 року, 20 листопада 2021 року. У 2022 році не сплачено 744,30 грн - по 248,10 грн до 20 січня 2022 року, 20 лютого 2022 року, 20 березня 2022 року, а у 2023 році - 1342,00 грн: по 268,40 грн до 20 серпня 2023 року, 20 вересня 2023 року, 20 жовтня 2023 року, 20 листопада 2023 року, 20 грудня 2023 року. ФОП ОСОБА_1 у 2024 році не забезпечила сплату 908,40 грн, а саме 302,80 грн по термінах сплати до 20 січня 2024 року, 20 лютого 2024 року, 20 березня 2024 року. З урахуванням наявної переплати в обліковій картці платника у сумі 432,40 грн до стягнення підлягає 5232,10 грн.
Податковий борг на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виник у зв'язку із неповною сплатою відповідачем грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Волинській області від 15 березня 2024 року №0042695-2403-0316-UA07020010000096841 в сумі 50,25 грн, від 18 лютого 2025 року №0105456-2403-0316- НОМЕР_1 в сумі 53,25 (а.с.11-12).
Наявність податкового боргу у вказаному розмірі також підтверджується витягом з Інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) “Податковий блок» (а.с.14-22).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 15.1, 15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовою податку на майно (підпункт 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України).
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1, підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об'єктом оподаткування - об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до правил, установлених підпунктом 266.7.2 пункту 266.7, підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 15 березня 2024 року №0042695-2403-0316-UA07020010000096841, від 18 лютого 2025 року №0042695-2403-0316-UA07020010000096841, якими ОСОБА_1 визначені грошові зобов'язання за 2023 та 2024 роки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Володимирська територіальна громада), були надіслані на адресу відповідача рекомендованим порядком з повідомленням про вручення (а.с.11-12).
За приписами пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Указані податкові повідомлення-рішення з урахуванням пункту 42.5 статті 42 ПК України вважаються врученими платнику 20 квітня 2024 року та 07 липня 2025 року відповідно.
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень суду не надано, тому грошові зобов'язання, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, підлягали сплаті відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України протягом 60 днів.
Крім того, ФОП ОСОБА_1 на підставі заяви від 05 червня 2019 року була платником єдиного податку (а.с.8).
За змістом пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Приписами пункту 295.1 статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, своєчасно та у повному обсязі не сплачувала єдиний податок у 2020-2024 роках, що підтверджено витягом з ІКС “Податковий блок» (а.с.14-22).
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
16 жовтня 2023 року податковий орган сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу №0003163-1302-0320 на суму 3519,32 грн (а.с.6-7), яка відповідно до приписів пункту 42.5 статті 42 ПК України вважається врученою 13 листопада 2023 року.
Доказів оскарження податкової вимоги від 16 жовтня 2023 року №0003163-1302-0320 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу ОСОБА_1 не надала; податковий борг після надіслання податкової вимоги не переривався (зріс), тому обов'язку формувати нову вимогу у податкового органу не було.
Як визначено пунктом 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Приписами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України було установлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Карантин на усій території України був вперше установлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12 березня 2020 року і надалі неодноразово був продовжений.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року №2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану.
Поряд з тим зазначеним Законом статтю 102 доповнено пунктом 102.9, за змістом якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З 01 серпня 2023 року перебіг строків відновлено у зв'язку із виключенням вказаної норми згідно із Законом України від 30 червня 2023 року №3219-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Виходячи із системного аналізу положень ПК України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що грошові зобов'язання у сумі 5335,60 грн є узгодженими та не сплачені відповідачем у встановлений строк, щодо їх розміру не подано відзиву на позов, як і не надано доказів сплати, то суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про стягнення в дохід бюджету з ФОП ОСОБА_1 цієї суми заборгованості.
Керуючись статтями 9, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг у сумі 5335,60 грн (п'ять тисяч триста тридцять п'ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк