Справа №717/2480/25
2/717/695/25
25 листопада 2025 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді: Туржанського В.В.
за участі секретаря: Каленчука П.О.
розглянув в залі суду в селищі Кельменці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача Дармограй Анастасія Тимофіївна подала до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 496368-КС-001 про надання кредиту від 14.04.2024 року, що становить 22 175 гривень 50 копійок, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 000 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 12 355 гривень 35 копійок, суми прострочених платежів за комісією - 820 гривень 15 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачений судовий збір в розмірі 2 422 гривні 40 копійок.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, відзив не подав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. У позовній заяві представник позивача просить розглянути справу за відсутності представника позивача та зазначила, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Судом встановлено, що 14 квітня 2024 року ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту №496368-КС-001. Сторони домовились, що сума кредиту становить 6000 гривень. Дата повернення кредиту 04 серпня 2024 року. Комісія за надання кредиту 900 гривень, стандартна процентна ставка за кредитом 2% в день, знижена процентна ставка за кредитом 1,16691070% в день. Згідно до п.3.2.1 у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п.3.2.3 та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються згідно до зниженої процентної ставки. Згідно з п.3.2.3. договору сторонами було погоджено також графік платежів, згідно до якого відповідач повинен був 28 квітня, 12 та 26 травня, 09 та 23 червня, 07 та 21 липня , 04 серпня 2024 року
сплатити по 1580 гривень в рахунок сплати процентів за користування кредитом, основної суми та комісії за надання кредиту.
ТзОВ «БІЗНЕС БОЗИКА» перерахувало кредитні кошти на рахунок позичальника ОСОБА_1 14 квітня 2024 року, платежем на суму 6000 гривень, що підтверджується листом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 28 жовтня 2025 року №20.1.0.0.0/7-251027/57133.
Договір підписаний відповідачем електронним одноразовим ідентифікатором. Вказані обставини стверджуються копією договору про надання кредиту №496368-КС-001.
Таким чином, сторони 14 квітня 2024 року уклади договір про надання кредиту в електронній формі, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію?, який підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
06 травня 2024 року ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору про надання кредиту №496368-КС-001. Сторони домовились, що з дати укладення додаткової угоди кредит збільшується на 3000 гривень. Загальна сума отриманого кредиту становить 9000 гривень. Комісія за надання додаткової суми кредиту 450 гривень. Сторони встановили наступний графік платежів, згідно до якого відповідач повинен був 12 та 26 травня, 09 та 23 червня, 07 та 21 липня 2024 року сплатити по 2370 гривень, 04 серпня 2024 року сплатити 2419 гривень 34 копійки в рахунок сплати процентів за користування кредитом, основної суми та комісії за надання кредиту.
ТзОВ «БІЗНЕС БОЗИКА» перерахувало кредитні кошти на рахунок позичальника ОСОБА_1 06 травня 2024 року, платежем на суму 3000 гривень, що підтверджується листом ТзОВ «ПрофіГід».
Додаткова угода підписана відповідачем електронним одноразовим ідентифікатором. Вказані обставини стверджуються копією додаткової угоди до договору про надання кредиту №496368-КС-001.
Таким чином, сторони 06 травня 2024 року уклади додаткову угоду до договору про надання кредиту в електронній формі, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію?, який підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Частиною 1 ст. 207 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Згідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Згідно до ч.7 і ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа..
Суд вважає, що домовленістю сторін було погоджено використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором для підписання договорів. Відповідачка не виконала взятих на себе за кредитними договорами зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку ви отримуєте за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, згідно ст.ст.1046,1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1ст.1048,ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов'язань за цим договором, порушив свої зобов'язання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.
Згідно до ч.5 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно до п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», положення ч. 5 ст. 8 вказаного Закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, вводиться в дію поетапно, а саме протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України" Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг". Так протягом перших 120 днів установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», був прийнятий 22.11.2023 року та набрав чинності 24.12.2023 року.
Таким чином, тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20.08.2024 включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).
Згідно до п.1 ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Таким чином, суд вважає недійсною умову договору між сторонами про встановлення розміру процентів в розмірі , що перевищує зазначені у п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».
Суд вважає, що розмір заборгованості про процентах слід визначати з врахуванням обмеження їх максимального розміру встановленого п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».
На підставі ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто з 21.08.2024, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.
Проценти нараховані позивачем згідно до укладеного між сторонами договору і їх розмір не перевищує максимальний розмір відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування".
Отже, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами в розмірі 12355 гривень 35 копійок.
Таким чином, розмір заборгованості відповідача за укладеним між ним та ТзОВ «БІНЕС БОЗИКА? кредитним договором становить 9000 гривень заборгованості за сумою кредиту, 12355 гривень 35 копійок заборгованості за процентами за користування кредитом за період по 04 серпня 2024 року, 820 гривень 15 копійок за комісією за надання кредиту, а всього 22175 гривень 50 копійок.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовну заяву ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити повністю і з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість в сумі 22175 гривень 50 копійок.
Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422 гривні в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Вказані вище обставини стверджуються взаємним зв'язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.
Згідно до пункту 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи викладене вище, на підставі ч.1 ст.61 Конституції України, ст. ст. 509,525,526, 549,550,551,553, 554,610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41084239, яке розташоване в м. Київ, Бульвар Лесі Українки, будинок 26 офіс 411, до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 22175 (двадцять дві тисячі сто сімдесят п'ять) гривень 50 (п'ятдесят ) копійок заборгованості за кредитним договором та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору.
Це заочне рішення може бути переглянуте Кельменецьким районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 25 листопада 2025 року.
Суддя: