Справа № 713/3620/25
Провадження №1-кс/713/462/25
іменем України
29.11.2025 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вижниця клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025262060000466 від 21.11.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, тимчасово не працюючого, раніше неодноразово судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, -
Слідчий СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 звернувся в суд з клопотанням, погодженим прокурором Вижницької окружної прокуратури, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У клопотанні вказував, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена ст.263 ч.1 КК України, «придбання, зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу».
28.11.2025 року о 11-35 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.263 ч.1 КК України.
29.11.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, його вина повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 від 20.11.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 22.11.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; рапортом ст. о/у СКП Вижницького РВП ОСОБА_9 від 24.11.2025 року; протоколом допиту ОСОБА_10 від 28.11.2025 року; повідомленням начальника Вижницького РВП від 26.11.2025 року; протоколом проведення санкціонованого обшуку від 28.11.2025 в ході якого вилучено дві ручні осколкові гранати «Ф-1»; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 28.11.2025 року та іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні умисного злочину, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років та відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому на даній стадії досудового розслідування з метою виконання вимог ст.2 КПК України, в органу досудового розслідування виникла необхідність обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину. Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених: п.1 ч.1 ст.177 КПК України - ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки покарання за вчинені злочини є суворим - від 3-х до 7-ми років позбавлення волі, а також у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки, на утримання будь-яких осіб не має, не одружений, не працевлаштований; п.3, ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у цьому ж кримінальному провадженні, що проживають на території м.Вижниця та м.Вашківці, Вижницького району, про місце проживання яких йому відомо; п.4, ч.1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час досудове розслідування ще триває, не проведено всіх запланованих слідчих та процесуальних дій, зокрема не допитано всіх свідків; п.5, ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, востаннє 18.08.2022 Вижницьким районним судом Чернівецької області за ст. 185 ч.4, ст. 69 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки та може вчинити новий умисний корисливий злочин.
Зазначив, що вищевикладене дає беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідним є обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням розміру застави. Даних, які б вказували на неможливість застосування відносно ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб з визначенням розміру застави.
В судовому засіданні прокурор просив клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував щодо застосування запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просила врахувати, що підозрюваний як військовослужбовець десять місяців перебував на передовій.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують свої доводи, документів, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України.
28.11.2025 року о 11-35 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені ОСОБА_4 29.11.2025 року.
Копію клопотання з додатками підозрюваний та захисник отримали 29.11.2025 року о 08-00 год.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно даних копії повідомлення про підозру та з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст.263 ч.1 КК України відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким злочином.
Прокурором доведено обставини, передбачені пп.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину ОСОБА_4 ; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 цього Кодексу, а саме, переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи сторони захисту щодо клопотання прокурора, однак не вважає беззаперечно достатніми для обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, особу підозрюваного, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин: домашній арешт - не доцільно застосувати у зв'язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.
За вказаних обставин слідчий суддя дійшов висновку про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування.
Згідно ст.197 ч.1, ч.2 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Таким чином задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи відсутність доказів того, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється, вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався і не був порушений, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Так, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком (Шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання - з 11-35 год. 28.11.2025 року.
Строк дії ухвали - до 26.01.2026 року включно.
Розмір застави визначити у межах 30 (Тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 90840,00 (Дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Вижницького районного суду Чернівецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_11