Справа № 390/1802/25
Провадження № 2/390/935/25
(заочне)
"18" листопада 2025 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Квітки О.О.,
при секретарі - Петренко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник ТОВ "Споживчий центр" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості в сумі 39 895, 64 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.05.2024 між відповідачем та ТОВ "Споживчий центр" укладено кредитний договір №25.05.2024-100002655, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною Договору. ТОВ "Споживчий центр" виконали зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно умов укладеного договору. ОСОБА_1 зобов'язався у строки здійснювати погашення заборгованості, проте через неналежне виконання умов договору виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути та судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 19.08.2025 постановлено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 09 год 50 хв 16 вересня 2025 року в залі судових засідань Кропивницького районного суду Кіровоградської області з викликом сторін. В подальшому розгляд справи відкладено на 18.11.2025.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, проте позовна заява містить клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте за вказаною адресою не проживає.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлений про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку - за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання (перебування) та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подавав.
Судова кореспонденція повернута до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що за правилами ст.128 ЦПК України є днем вручення судової повістки, тобто повідомленням належним чином.
Оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з'явився в судове засідання без поважних причин і не подав відзив, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд згідно з вимогами ст.280 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що 25.05.2024 між відповідачем та ТОВ "Споживчий центр" укладено кредитний договір №25.05.2024-100002655, шляхом підписання Заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) з якою позичальник ознайомився 25.05.2024 за посиланням. Відповідно до умов договору ТОВ "Споживчий центр" надали ОСОБА_1 кредит у сумі 12 000 грн, із процентною ставкою 1% за кожен день користування кредитом, денна процентна ставка - 0.88%, строком на 210 днів до 20.12.2024, зі сплатою неустойки в розмірі 120 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання та комісії, яка пов'язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту, що дорівнює 2 400 грн. Крім того, ОСОБА_1 ознайомився з паспортом споживчого кредиту. Листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №29-1107 від 11.07.2024 повідомлено, що відповідно до договору №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, 25.05.2024 успішно перераховано кредитні кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 на суму 12 000 грн, номер транзакціїї в системі i.Pay.ua -406877816, призначення платежу: видача за договором кредиту №25.05.2024-100002655. Довідка - розрахунок заборгованості свідчить, що загальна сума заборгованості станом на 20.12.2024 складає 39 895, 64 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 12 000 грн, за процентами - 21 000 грн, які нараховані за період з 25.05.2024 по 20.12.2024 (дата повернення кредиту), неустойка - 6 000 грн, комісії - 895, 64 грн.
При цьому, суд зазначає, що Договір містить інформацію про узгодження сторонами реквізитів банківського рахунку, на який кредитор мав перерахувати кошти - №4149 - 49хх - хххх-1085.
Крім того, в позовній заяві позивачем зазначено, що відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата на суму 5704, 36 грн від 27.06.2024, яка була врахована при формуванні довідки про заборгованість та змінено суму заборгованості.
Таким чином, зваживши у сукупності надані позивачем докази по справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов'язань, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, проте лише частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором у сумі 33 000, 00 грн, яка складається з заборгованості: за кредитом - 12 000 грн, за процентами - 21 000 грн. Щодо вимоги про стягнення заборгованості за нейстойкою, то згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від сплати неустойки за прострочення виконання зобов'язання, а тому неустойка стягненню не підлягає.
Щодо нарахування комісії, суд виходить з такого.
Пунктом 8 Заявки кредитного договору №25.05.2024-100002655 (кредитної лінії) визначено: "Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 20% від суми Кредиту та дорівнює 2 400 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно з Графіком платежів ( п.9 заявки), в якому передбачено сплата комісії: 28.06.2024 - 1504, 36 грн та 02.08.2024 - 895, 64 грн".
Отже, 895, 64 грн комісії, які прохає стягнути ТОВ «Споживчий центр», передбачені п.8 заявки кредитного договору, підписаної відповідачем.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, ЗУ «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління НБУ постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості або надання кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.
За обставин цієї справи сплата позичальником комісії за надання кредиту передбачена умовами договору. Однак у договорі не зазначено які саме послуги, пов'язані з обслуговуванням чи наданням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію. Іншими словами незрозуміло - за що саме позичальник має сплатити комісію за надання йому кредитних коштів, адже відповідних дій на користь позичальника кредитор, отримавши комісію, вчиняти не зобов'язаний.
Так у цьому випадку сторонами встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування». При цьому інших дій окрім надання безоплатної, за вимогами законодавства, інформації по кредиту на користь позичальника кредитор за сплачену комісію вчиняти не повинен.
Відтак, вважати те, що вимоги про сплату позичальником комісії є справедливими та обґрунтованими підстав немає.
Тому в частині вимог про стягнення комісії, відповідно до вказаного договору, позов задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд вважає, що документально підтверджені судові витрати, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідатиме вимогам ст.141 ЦПК України.
Представником позивача в позові зазначено, що докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК Украни, будуть надані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
Отже, питання розподілу судових витрат на правову допомогу, судом буде вирішено після надання позивачем відповідних доказів.
На підставі ст.ст.525-527, 530, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за договором №25.05.2024-100002655 від 25.05.2024 в сумі 33 000, 00 грн і судові витрати у сумі 2 003 грн 71 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У порядку п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса останнього відомого місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О.Квітка