27 листопада 2025 р.Справа № 520/11407/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 11.09.25 року по справі № 520/11407/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство Магістраль "
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-виробниче підприємство Магістраль» (далі по тексту - ТОВ ІВП «Магістраль», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00231600719 від 31.07.2023.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 по справі №520/11407/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "МАГІСТРАЛЬ" (61080, м.Харків, вул. Естакадна,1, ЄДРПОУ 39387765) до Головного управління ДПС України у Харківський області (61057, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення № 00231600719 від 31.07.2023.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 по справі № 520/11407/25 заяву представника позивача про прийняття додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "МАГІСТРАЛЬ" (61080, м.Харків, вул. Естакадна,1, ЄДРПОУ 39387765) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).
В задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 по справі № 520/11407/25 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 по справі № 520/11407/25 - змінено шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови.
Відповідач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне та неповне з'ясування обставин справи та дослідження наявних в матеріалах справи доказів, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 у справі №520/11407/25 повністю та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-Виробниче Підприємство «Магістраль» відмовити.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про очевидно необґрунтований розмір стягнутих судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу (10 000 грн) зі складністю справи та обсягом виконаних ним робіт, що в свою чергу є підставою для відмови у стягненні таких витрат.
Наполягав, що позивачем не надано розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, обґрунтування щодо складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії, будь-яких інших документів, із яких можливо було б установити обсяг наданих послуг та їх вартість.
До того ж, просив суд апеляційної інстанції прийняти до уваги той факт, що у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжується і по цей час. Майже усі кошти держава спрямовує на потреби Збройних сил України, українських захисників на передовій та на подолання соціальних та економічних проблем, викликаних війною. Водночас, за рахунок саме податкових платежів формується більша частина доходів, з яких першочергово кошти спрямовуються на виплати військовим. ГУ ДПС є державним органом, який фінансується виключно з Державного бюджету, а тому стягнення з відповідача, як з державного органу, спірної суми коштів призведе до зайвих (додаткових) бюджетних втрат.
Позивач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Вказував, що апелянт, як суб'єкт бюджетних відносин, не звільнений від обов'язку відшкодувати судові витрати за рішенням суду, ухваленим на користь платника. Вважав, що посилання відповідача на підтримку Збройних сил України за рахунок податків є прямим маніпулюванням суду на формування думки щодо більшої значності діяльності відповідача у порівнянні з позивачем, який також вносить не менший внесок у допомогу країні у боротьбі зі збройним агресором та у ліквідації наслідків воєнних дій (ліквідація наслідків підриву Каховської гідроелектростанції» згідно укладеного з ТОВ «Автомагістраль-Південь» договору №Б-В-1/СУБ/2023-2007 від 20.07.2023, що є додатком до позову, а також інша діяльність у даній сфері та безпосередня сплата податків з отриманого доходу).
Учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.09.2025 представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "МАГІСТРАЛЬ" (61080, м. Харків, вул. Естакадна, 1, ЄДРПОУ 39387765) витрати на правничу допомогу у судовій справі 520/11407/25 в сумі 20000 гривень.
Врахувавши досліджені докази, що надані на підтвердження витрат на оплату правової допомоги, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на оплату правової допомоги із 20 000 грн до 10 000 грн, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.
Надаючи оцінку вказаному додатковому рішенню суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем, одночасно із поданням позовної заяви до суду було проінформовано про понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн, а заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу разом із доказами понесення таких витрат подано 08.09.2025, тобто протягом 5 днів з моменту складення повного тексту судового рішення (04.09.2025), що відповідає вимогам вищенаведеної норми процесуального права.
Відповідно до частин 3, 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За змістом частин 3, 4 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону передбачено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, при наданні оцінці твердженням учасника справи про завищення розмір гонорару, визначеного стороною та його адвокатом щодо іншої сторони спору, повинні бути враховані такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості годин витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, ціни позову та (або) значенню справи).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат в суді першої інстанції позивачем до матеріалів справи додано: договір про надання правової допомоги від 25.03.2025, протокол визначення розміру від 06.05.2025, акт приймання-передачі наданих послуг № 02/09/2025 до договору про надання правової допомоги від 25.03.2025, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги в межах справи № 520/11407/25 станом на 02.09.2025.
Дослідивши вказані документи колегією суддів встановлено, що між адвокатом Яковенко О.Г. та ТОВ ІВП «Магістраль» укладено договір про надання правової допомоги від 25.03.2025, відповідно до пункту 1.1 якого, адвокат зобов'язується за дорученням клієнта надавати йому юридичні послуги, визначені у пункту 2.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно із пунктами 3.1-3.2 договору про надання правової допомоги від 25.03.2025, розмір гонорару, що належить до сплати адвокату, або надання адвокату правової допомоги безкоштовно визначається сторонами обопільно, з урахуванням Правил адвокатської етики, і положень Закону України «Про адвокатуру», і закріплюється у Додатку № 1 «Протокол визначення розміру гонорару», який є невід'ємною частиною Договору.
Гонорар сплачується адвокату на умовах та у порядку, передбаченому Додатком № 1 до договору.
За змістом протоколу визначення розміру від 06.05.2025 сторони узгодили, що розмір гонорару адвоката становить 20 000 грн із розрахунку 1250 грн за одну годину роботи адвоката.
У акті приймання-передачі наданих послуг № 02/09/2025 до договору про надання правової допомоги від 25.03.2025, сторони погодили, що виконавцем станом на 02.09.2025 надано наступні послуги:
- первинна консультація клієнта, погодження та складання протоколу визначення розміру гонорару до договору про надання правової допомоги, витрачено часу 2 год;
- ознайомлення та вивчення наданих клієнтом матеріалів, отримання додаткових матеріалів, витрачено часу 4 год;
- здійснення юридичного, аналітичного аналізу положень законодавства, пошук та вивчення судової практики Верховного Суду з подібних питань, витрачено часу 3 год;
- складання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду, витрачено часу 5 год;
- складання інших заяв по суті справи, клопотань та/або заяв з процесуальних питань (за необхідності), витрачено часу 2 год.
Всього надано послуг на 20 000 грн.
Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з клопотанням про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем, які він вважав достатніми для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі.
Разом з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 5 статті 134 КАС України.
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, представником відповідача викладено застереження щодо стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу (10000 грн), мотивоване очевидним завищенням такого та неспівмірністю із складністю справи, ціною позову та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а також не обґрунтуванням складових суми 10000 грн, яка заявлена до стягнення. Однак, при цьому, не надано свого розрахунку розміру витрат на професійну правничу допомогу, який він би вважав обґрунтованим у разі задоволення позову.
При наданні оцінки обґрунтованості стягнутого судом відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів бере до уваги кількість опрацьованих адвокатом первинних документів та затрачений на їх вивчення та на складання позову час.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що представником позивача складено позовну заяву, відповідь на відзив, додаткові пояснення, а також взято участь у судових засіданнях (3 засідання).
При наданні оцінки обґрунтованості заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів враховує обсяг вказаних документів та їх кількість (позовна заява - 31 сторінка, відповідь на відзив - 5 сторінок, додаткові пояснення - 4 сторінки), обсяг опрацьованих адвокатом документів (4 томи), а також їх фактичне значення для результату розгляду даної справи - задоволення позову у повному обсязі.
До того ж, представник позивача був присутній у 3 судових засіданнях, тривалість яких в загальному обсязі становить майже 1 год.
Крім того, колегія суддів враховує, що розмір гонорару 10 000 грн є співмірним та пропорційним із ціною позову 4437222 грн, а саме становить 0,23 % від неї.
При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача про ненадання детального опису виконаних робіт, як, такі, що спростовуються долученим до матеріалів справи детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги в межах справи № 520/11407/25 станом на 02.09.2025.
Також, колегія суддів не приймає доводи ГУ ДПС в Харківській області щодо відсутності коштів на рахунках, як підставу для звільнення від процесуального обов'язку з відшкодування судових витрат, оскільки реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на чинних нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. Відтак, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність у позивача права на відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з оскарженням неправомірного рішення податкового органу, що встановлено судом апеляційної інстанції під час перегляду даної справи.
Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позову, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає до стягнення з відповідача (10000,00 грн).
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 у справі № 520/11407/25 - без змін.
Керуючись ст. ст.134, 139, ч. 4 ст.229, ч. 4 ст.241, ст. ст.242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 по справі № 520/11407/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко