Справа № 308/7406/25
10 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді Крегул М.М.,
секретаря судового засідання Мішко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Ужгород матеріали адміністративної справи за позовною заявою адвоката Резнік Катерини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
Адвокат Резнік К.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
В позові вказує, що 19 травня 2025 року представник позивача адвокат Резнік К.О. отримала на свою електронну пошту відповідь від Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, а саме Лист вих. № 53936 від 16 травня 2025 року, згідно якого їй стало відомо, що 12 березня 2025 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярешко Н.А. відкрито виконавче провадження № 77480505 про примусове виконання Постанови № 4592-1 від 29 листопада 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення з Позивача на користь держави штраф у розмірі 50 000, 00 грн.
За даними вказаної постанови, 29 листопада 2024 року близько 15:05 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 у супроводі органів Національної поліції, де, о 15:00 год. було встановлено, що Позивач порушує вимогу передбачену ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено, що громадяни зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянин ОСОБА_1 , за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 у порядку виконання обов'язку передбаченого п. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» був направлений на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно направлення виданого ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 о 15:00 год. 29 листопада 2024 року, яке ОСОБА_1 підписати відмовився.
Після рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 про направлення на проходження медичного огляду, громадянин ОСОБА_1 на проходження медичного огляду не пішов, на питання не відповідав, на вимогу чергового про проходження ВЛК не здійснював жодних дій та ігнорував всі покладені питання, а о 15:35 год. виразив ствердну відмову від проходження медичного огляду, та написав письмову заяву про відмову від такого огляду.
Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, відповідач постановив накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 25 000 грн. 00 коп.
Штраф повинен бути сплачений у 15-денний строк з дня вручення даної постанови. На підставі частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі 50 000 грн. 00 коп.
Позивач не згоден із вищевказаною Постановою і вважає її незаконною, та такою, яка підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю, оскільки відмова від проходження ВЛК,що ставиться у вину ОСОБА_1 , суперечить чинному законодавству, адже Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов'язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.
Крім того зазначає, що позивач 29 листопада 2024 року пройшов ВЛК в ІНФОРМАЦІЯ_4 та був визнаний придатним до військової служби.
Окрім цього зазначає, що у протоколі відсутнє законне, обґрунтоване та конкретизоване посилання на правопорушення, яке саме було вчинене Позивачем.
Вважає, що відповідач лише формально підійшов до розгляду справи та складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо Позивача, не дослідивши усі обставини справи.
Відповідачем не надано доказів, що було дотримано вимоги ст. 33, ст. 278, ст. 279 та ст. 280 КУпАП, а саме, що у процесі підготовки до розгляду справи встановлювалась наявність компетенції щодо розгляду даної справи, встановлювалась правильність складеного протоколу (за наявності) та інших матеріалів справи, встановлювалась наявність підтверджувальних документів про належне сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, встановлювалась необхідність витребування необхідних додаткових матеріалів, та чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (за наявності).
З урахуванням наведеного позивач просить суд скасувати постанову № 4592-1 від 29 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Резнік К.О. у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Разом з тим, у матеріалах справи міститься заява адвоката Резнік К.О. від 11.09.2025 року про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подавав.
Відповідно до ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, суд проводить розгляд справи по суті, на підставі наявних доказів та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Зважаючи на ту обставину, що постанова винесена 29.11.2024 року, натоміть позивач про таку дізнався тільки 19.05.2025 рок, суд приходить до переконання, що позивачу необхідно поновити строк на подання даного позову.
Судом встановлено, що 29.11.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 були розглянуті матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та винесено постанову, згідно якої останнього було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу - 25000,00 грн.
Зі змісту постанови слідує, що ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 29.11.2024 року близько 15:05 год. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 в супроводі Національної поліції, де, о 15:00 год. було встановлено, що останній порушує вимогу передбачену ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено, що громадяни зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянин ОСОБА_1 , за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 у порядку виконання обов'язку передбаченого п. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» був направлений на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно направлення виданого ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 о 15:00 год. 29 листопада 2024 року, яке ОСОБА_1 підписати відмовився.
Після рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 про направлення на проходження медичного огляду, громадянин ОСОБА_1 на проходження медичного огляду не пішов, на питання не відповідав, на вимогу чергового про проходження ВЛК не здійснював жодних дій та ігнорував всі покладені питання, а о 15:35 год. виразив ствердну відмову від проходження медичного огляду, та написав письмову заяву про відмову від такого огляду.
Вказані дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 3 ст.210-1 КУпАП - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно довідки №4947 військово-лікарської комісії від 29.11.2024 року вбачається, що відносно ОСОБА_1 , 1976 р.н., солдата запасу проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 29.11.2024 року.
Вказані обставини також підтверджуються карткою обстеження та медичного огляду (позаштатна ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 ) від 29.11.2024 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Так, в оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 порушив частину 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вищевказаною нормою ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Суд зазначає, що відповідно до доданої до позову довідки № 4947 військово-лікарської комісії від 29.11.2024 року та картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 29.11.2025 року пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої він визнаний придатним до проходження військової служби.
За таких обставин, суд відхиляє доводи, викладені в оскаржуваній постанові про те, що ОСОБА_1 на проходження медичного огляду не пішов, на питання не відповідав, на вимогу чергового про проходження ВЛК не здійснював жодних дій та ігнорував всі покладені питання, а о 15:35 год. виразив ствердну відмову від проходження медичного огляду, та написав письмову заяву про відмову від такого огляду, оскільки належними та допустимими доказами підтверджено, що позивач пройшов військово-лікарську комісію 29.11.2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Більше того, відповідачем не надано доказів тому, що ОСОБА_1 дійсно відмовлявся від проходження медичного огляду.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Представником відповідача відзиву на позов надано не було, так само і не надано суду належних доказів щодо підтвердження своєї позиції, не спростовано доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому доводи позивача, наведені в позовній заяві не викликають сумніву, оскільки відповідачем жодних належних та допустимих доказів в підтвердження правомірності винесення оскаржуваного рішення не надав.
За таких обставин постанова №4592-1 від 29.11.2024 року за справою про адміністративне правопорушення підлягає до скасування, а провадження по справі підлягає закриттю.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню та зазначені норми КАС України, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,6 грн. на користь позивача.
На підставі ст. 210-1, ст.ст. 247, 251, 258, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 77,122,210,241,243,286,294-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із вказаним позовом.
Позовну заяву адвоката Резнік Катерини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , майора ОСОБА_3 №4592-1 від 29.11.2024 року по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , а провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ), витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. шістдесят коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2ст. 299 КАС України.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 35045459, місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Марії Заньковецької, 10).
Повний текст рішення складено та проголошено 13.10.2025 року о 15 год.25 хв..
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул