Справа №727/12051/25
Провадження №3/727/2521/25
27 листопада 2025 року
суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Бойко М.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, лікаря-отоларинголога,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 453089 ОСОБА_1 13.09.2025 року, о 22:20 год., в м. Чернівці, по вул. Вокзальна, 99 керував транспортним засобом "Nissan Leaf", д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота; поведінкою, що не відповідала обстановці; вираженим тремтінням пальців рук. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу "Драгер" та проведення такого огляду у медичному закладі він відмовився. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення повністю не визнав. Пояснив, що 13 вересня 2025 року він перебував на дні народження у свого друга. Під час святкування йому зателефонували та повідомили про необхідність терміново забрати посилку в місті Чернівці. Оскільки він вживав алкогольні напої, то зателефонував своєму знайомому ОСОБА_2 та попросив останнього підвезти його до міста. Під час руху по вулиці Вокзальній їх автомобіль, яким керував ОСОБА_2 , наздогнав інший транспортний засіб та перегородив їм дорогу, внаслідок чого вони були вимушені зупинитися. Після цього водій автомобілю, який створив їм перешкоду у русі - ОСОБА_3 , викликав поліцію, висловивши їм звинувачення у порушенні правил дорожнього руху та у створенні аварійної обстановки на дорозі, хоча це не відповідає дійсності. ОСОБА_2 , почувши про виклик поліції, зупинив таксі та поїхав з місця. Він же дочекався поліцейських, неодноразово пояснював їм, що не керував транспортним засобом, пройти огляд на визначення стану сп'яніння не відмовлявся, а просто зауважував, що, оскільки не він перебував за кермом автомобілю, проходити такий огляд не зобов'язаний, проте, не врахувавши такі доводи, поліцейські склали відносно нього протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що саме він на прохання ОСОБА_1 підвезти його до м.Чернівці керував автомобілем Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 13.09.2025 року. По дорозі їх обігнав інший автомобіль. Почувши, що водій останнього викликає працівників поліції, він, не бажаючи з ними зустрічатися, одразу ж зупинив таксі та поїхав .
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 13.09.2025 року він керував транспортним засобом марки "BMW" та під час руху по вул. Вокзальній в м. Чернівці на його смугу виїхав автомобіль Nissan Leaf, створивши аварійну ситуацію, а тому він перекрив йому дорогу, щоб запобігти можливій ДТП. З автомобілю "Nissan Leaf" вийшов ОСОБА_1 та сів на лавку на зупинці. Після цього вони з друзями викликали працівників поліції та повідомили їм, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом цього автомобілю.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , дослідивши письмові та відеоматеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, у тому числі за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом).
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає в тому, що особа має обов'язково керувати транспортним засобом.
Відсутність об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, обов'язковому з'ясуванню підлягає факт керування особою транспортним засобом.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що 13.09.2025 року, о 22:20 год. він керував транспортним засобом марки "Nissan Leaf", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.
Разом з тим, обставини, викладені у вказаному протоколі, зокрема, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не підтверджується іншими доказами у справі.
Як вбачається із відеозапису, долученого працівниками поліції у порядку ст.251 УпАП, такий розпочинається із розмови поліцейських зі свідком ОСОБА_4 , автомобіль"Nissan Leaf", д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться у нерухомому стані, будь-які особи у його салоні відсутні. Також із цього відеозапису видно, що ОСОБА_1 перебуває на лавочці на зупинці громадського транспорту. Жодних дій, пов'язаних з керуванням останнім транспортним засобом на цьому відеозаписі не зафіксовано.Крім того, з нього вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово та послідовно повідомляє працівників поліції, що за кермом автомобіля, який був зупинений водієм ОСОБА_4 , перебував його знайомий, а не він.
Із письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , наявних у матеріалах справи, також неможливо встановити, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу.
Так, із зазначених пояснень вбачається лише, що 13.09.2025 року з автомобілю "Nissan Leaf", д.н.з. НОМЕР_1 вийшов чоловік з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що свідком зафіксовано знятим на телефон відео, водночас, у цих поясненнях відсутні будь-які дані, які б вказували на ОСОБА_1 як на особу, яка керувала цим транспортним засобом.
При цьому слід зазначити, що із наявного у нього відеозапису, відтвореного ОСОБА_3 у судовому засіданні, видно, що ОСОБА_1 після зупинки автомобілю виходить з переднього пасажирського сидіння в ньому, чим спростовуються протилежні пояснення цього свідка в суді, враховуючи також і наявність інших об'єктивних доказів, зокрема відеозапису, який не містить факту керування ОСОБА_1 автомобілем.
Рапорт інспектора, наявний у справі, не може вважатися належним та допустимим доказом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки його зміст ґрунтується виключно на такому повідомленні свідка ОСОБА_3 . При цьому, поліцейський не був очевидцем факту керування транспортним засобом, не здійснював його зупинку, не фіксував будь-яких порушень, пов'язаних із керуванням, а тому його рапорт не містить безпосередніх обставин, які б підтверджували вину ОСОБА_1 .
Враховуючи зазначене, доводи ОСОБА_1 про те, що за кермом автомобіля 13.09.2025 року перебував не він, а ОСОБА_2 , які останній також підтвердив у судовому засіданні, залишилися неспростованими.
Оскільки безпосередньо уповноваженою особою не було встановлено сам факт керування особою транспортним засобом до його зупинки, подальша вимога інспектора поліції до даної особи пройти огляд на стан сп'яніння, носить неправомірний характер.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно до ст. 62 Конституції України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, приходжу до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 13.09.2025 року транспортним засобом, а тому сам по собі факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв'язку із відсутністю об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись п.1 ст.247, ст. ст.283,284 КУпАП,
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апе-ляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.Є.Бойко