Справа № 420/34399/25
28 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Херсонській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 19.08.2025 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити з 19.08.2025 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн у повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №540/3746/21 від 08.10.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
14 липня 2021 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», якою установлено з 01 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Представник позивача зазначає, що на виконання судового рішення у справі №540/3746/21 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача, але не врахувано щомісячну доплату в розмірі 2000 грн.
Також представник позивача вказує, що звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Відповідач відмовив у задоволенні заяви у зв'язку з відсутністю правових підстав. Таку відмову позивач вважає протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 14.10.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано з Головного управління ПФУ в Херсонській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області засобами електронного зв'язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що позовну заяву представник відповідача вважає безпідставною, незаконною та такою, що задоволенню не підлягає з огляду на таке.
На виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 Головним управлінням в червні 2020 року проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з відсоткового розміру 90% сум грошового забезпечення.
Після проведеного перерахунку на виконання рішення суду основний розмір пенсії склав: 9614,00 грн * 90% = 8653,50 грн.
Отже, внаслідок проведення перерахунку на виконання рішення суду основний розмір пенсії зріс на: 8653,50 грн - 6730,50 грн = 1923,00 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 щомісячну доплату 2000 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. У разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р, щомісячна доплата, встановлена абзацом першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Виходячи з вищевикладеного, оскільки сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата відповідно до Постанови №713, встановлено в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру, а саме 77,00 грн.
Щомісячна доплата у сумі 77,00 грн., відповідно до Постанови № 71 виплачувалася Позивачу по листопад 2021 року.
На підставі рішення суду від 08.10.2021 року по справі №540/3746/21 позивачу у листопаді 2021 року проведено перерахунок пенсії. Оскільки розмір пенсії позивача зріс більше ніж на 2000,00 грн., тому щомісячна доплата згідно Постанови №713 відсутня. Як результат, пенсія перерахована та виплачується позивачу відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі №540/3746/21 від 08.10.2021 року зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІІ, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №8/1/697 від 14.06.2021, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.04.2019 рік з урахуванням виплачених сум.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області на виконання вищезазначеного рішення у листопаді 2021 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в результаті чого розмір її пенсії склав 18607,05 грн.
Разом з тим, при здійсненні перерахунку на виконання рішення суду відповідачем не включено до розміру пенсії ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн., передбачену вищезазначеною постановою, що підтверджується листами відповідача від 25.08.2025 року №2100-0307-8/33529 та від 03.09.2025 року №7732-7494/Л-03/8-2100/25.
Представник позивача звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на що отримано листи (відповідь) від 25.08.2025 року №2100-0307-8/33529 та від 03.09.2025 року №7732-7494/Л-03/8-2100/25 від Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, у яких зазначено, що на підставі рішення суду від 08.10.2021 року по справі №540/3746/21 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії. Оскільки розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000,00 грн. щомісячна доплата згідно з Постановою № 713 відсутня.
Вважаючи викладені вище дії відповідача протиправними, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб 14 липня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття Постанови №713 зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000-2700 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мета прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Проведений на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року по справі №540/3746/21 перерахунок пенсії позивача відбувся з метою відновлення порушеного права позивача, а не внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі №826/3858/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року по справі №540/3746/21 з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якої у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до відповідно до пункту 1 Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, в аналогічній справі, що викладена у постанові від 8 листопада 2022 року у справі №420/2473/22.
Як вбачається з протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.07.2021 року доплата встановлена відповідно до Постанови №713 призначена в розмірі 146 грн.
Доказів отримання вказаної виплати в більшому розмірі до суду не надано. Між тим, предмет спору у даній справі полягає у вирішенні питання щодо правомірності дій відповідача, стосовно не врахування щомісячної грошової доплати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» після здійснення перерахунку на підставі довідки №33/36-6975 від 04.05.2023 року.
Водночас розмір призначеної доплати не є предметом даного спору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме:
Як вбачається з протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.07.2021 року доплата встановлена відповідно до Постанови №713 призначена в розмірі 77,00 грн.
Доказів отримання вказаної виплати в більшому розмірі до суду не надано. Між тим, предмет спору у даній справі полягає у вирішенні питання щодо правомірності дій відповідача, стосовно не врахування щомісячної грошової доплати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» після здійснення перерахунку на підставі довідки №8/1/697 від 14.06.2021 року.
Водночас розмір призначеної доплати не є предметом даного спору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 19.08.2025 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 19.08.2025 року, з урахуванням щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №540/3746/21 від 08.10.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 19.08.2025 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 19.08.2025 року, з урахуванням щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №540/3746/21 від 08.10.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, адреса: вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036).
Суддя П.П. Марин