27 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/8391/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє адвокат Кислий Андрій Матвійович (61001, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 64-А) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасувати припис, -
14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Кислого Андрія Матвійовича звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Департаменту патрульної поліції, якою просить визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА № 273960, винесений 11 жовтня 2025 року командиром взводу № 1 роти ТОР Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Мукеровим Іллею Іллічем, щодо ОСОБА_1 .
29 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач у оскаржуваному Приписі вказує, що « 11.10.2025 р. близько 21 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчиняв домашнє насилля щодо своєї дружини ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою та виганяв з дому. Заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесено строком на 10 діб з 23 год. 00 хв. 11.10.2025 р. та діє до 23 год. 00 хв. 21.10.2025 р.». Однак, в оскаржуваному приписі не вказано на основі чого уповноважена особа, яка винесла його, дійшла висновку про існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю нібито постраждалої особи, відтак в уповноваженої особи, яка винесла оскаржуваний терміновий заборонний припис стосовно кривдника, не могло бути законних підстав для його винесення. Позивач зазначає, що терміновий заборонний припис винесений лише на усних поясненнях та твердженнях ОСОБА_2 , в той же час пояснення від Позивача відібрані не були. Відтак, оскаржений терміновий заборонний припис винесений з порушенням процедури та без встановлення фактичних обставин ситуації. З Припису слідує, що командиром взводу № 1 роти ТОР Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Мукеровим Іллею Іллічем складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника у зв'язку зі скоєнням домашнього насильства, а саме, як зазначено в оскарженому приписі ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою та виганяв з дому. В той же час, позивачу під час винесення термінового заборонного припису не запропоновано надати пояснення стосовно факту домашнього насильства чи його спростування, що є порушенням прав, свобод та інтересів останнього. Таким чином, факт домашнього насильства було встановлено виключено на підставі заяви ОСОБА_2 . В той же час, встановлення факту домашнього насильства лише за заявою особи, яка начебто піддавалась домашньому насильству, у випадку, коли інша особа (кривдник) заперечує вчинення домашнього насильства, не може бути визнаним об'єктивним. Не існує жодних доказів на підтвердження вжиття заходів щодо здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису. Враховуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що командиром взводу № 1 роти ТОР Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Мукеровим Іллею Іллічем при винесені термінового заборонного припису серія АА № 273960 не дотримано вимог законодавства, а саме не здійснено перевірку відповідної інформації та не відібрано пояснення у ОСОБА_1 .
31 жовтня 2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначено, що обставин які б загрожували життю чи здоров'ю постраждалого не передбачено пунктом 10 розділу ІІ Порядку. А відповідно до статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так як Порядком не передбачено зазначення в ТЗП обставин які б загрожували життю і здоров'ю постраждалої - це не є обов'язковим та поліцейські не можуть діяти всупереч положенням статті 19 Конституції України. Для винесення ТЗП на кривдника ( ОСОБА_1 ) достатньо пояснень потерпілого або інших осіб, взагалі, поліцейський уповноважений виносити ТЗП на кривдника за власною ініціативою, на підставі результатів оцінки ризиків. Також 11 жовтня 2025 року, поліцейським було заповнено Форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, яка затверджена Наказом МВС № 369/180 від 13.03.2019 «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства». Поліцейським заповнено Форму оцінки ризиків, яка є додатком до ТЗП № АА №273960 та визначено середній рівень небезпеки, що є достатньою самостійною підставою для складення термінового заборонного припису, окрім пояснення постраждалої ( ОСОБА_2 ) та її дочки ОСОБА_3 . Підсумовуючи, можна зазначити, що опрацьовуючи виклик який надійшов на спецлінію « 102», встановлено, що громадянин ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) вчиняв домашнє насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ) та правомірно розглянувши справу про адміністративне правопорушення, оцінивши ризики небезпеки, пояснення свідків прийняв правомірне рішення щодо складення термінового заборонного припису серії АА № 273960 від 11.10.2025 із застосуванням заходу у вигляді «заборони в будь- який спосіб контактувати з постраждалою особою».
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2025 року командиром взводу № 1, роти ТОР Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, старшим лейтенантом поліції Мунеровим І.І. здійснено реагування на повідомлення «Домашнє насильство» за адресою: м. Ужгород, вул. Срібляста, 14 , де одразу на місці події було складено терміновий заборонний припис серії АА № 273960 стосовно кривдника ОСОБА_1 , яким йому заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб з 23 год. 00 хв. 11 жовтня 2025 року та діє до 23 год. 00 хв. 21 жовтня 2025 року, (а.с. 9).
Не погоджуючись із вказаним приписом, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII.
Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Згідно з пунктом 4 частини 1статті 10 Закону №2229-VIII, до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.
Відповідно до статті 24 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно з частинами 1, 2, 4 - 6, 9 та 11 статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України. Оскарження термінового заборонного припису не зупиняє його дію.
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №654 від 01.08.2018 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок №654).
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку №654 цей Порядок визначає процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.
Процедуру винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника визначено Розділом ІІ Порядку №654.
Так, відповідно до пунктів 6-8 Розділу ІІ Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.
За наявності технічної можливості терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою з автоматичним присвоєнням йому відповідних серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 1 до цього Порядку, який інтегрується до електронної картки та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору.
Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до припису, а також унесення додаткових записів після того, як припис підписано постраждалою особою (її представником), свідком (ами) (за наявності) та кривдником.
У разі допущення порушень при оформленні припису його заповнений бланк вважається зіпсованим.
Пунктами 10, 11 Розділу ІІ Порядку №654 передбачено, що під час винесення припису в ньому зазначаються:
у рядку «тип, назва населеного пункту» - тип, назва населеного пункту;
у рядку «посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) (повністю, без скорочень);
у рядку «згідно зі статтею 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно» - прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;
у рядку «особу встановлено» - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));
у рядку «чи притягався(лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;
у рядку «у зв'язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства» - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;
у рядку «стосовно постраждалої особи» - прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) постраждалої особи (повністю, без скорочень) з підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої, третьої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а в разі винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою ступінь спорідненості з кривдником обирається із запропонованого класифікатора;
у рядку «заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника» - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
у рядку «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;
у рядку «Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз'яснено положення статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису, зобов'язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства протягом однієї доби з моменту винесення термінового заборонного припису, право оскарження термінового заборонного припису до суду» - адреса та номер телефону, інші засоби електронних комунікацій (за наявності) уповноваженого підрозділу поліції, який кривдник повідомляє про місце свого тимчасового перебування, та підпис, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи, якій винесено припис»;
у рядку «Підпис працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - підпис, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис;
у рядку «Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника» - підпис, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) постраждалої особи (її представника);
у рядку «Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано» - підпис, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) кривдника;
у рядку «Кривдник від підпису відмовився в присутності» - підписи, прізвища, власні імена, по батькові (за наявності) працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.
Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначено Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України 13.03.2019 року № 369/180, (далі - Порядок №369/180).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Розділу II Порядку №369/180, оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Згідно з Додатком до Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (пункту 1 розділу ІІ) заповнюється Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Аналізуючи наведені норми, під час вирішення питання про прийняття припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Окрім цього, Закон № 2229-VIII чітко визначає підставу для винесення припису, де зазначено, що поліцейський повинен дійти висновку про існування безпосередньої загрози саме життю чи здоров'ю постраждалої особи від кривдника, тому застосування термінового заборонного припису спрямоване на негайне припинення домашнього насильства або недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Відповідно до пункту 6 Розділу II Порядку №369/180 дві відповіді «так» на запитання №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває у ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь «так» на одне запитання з №1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з №7-27 або жодної відповіді на запитання з №1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь «так» на одне запитання з №1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі питання отримано відповіді «без відповіді/невідомо» поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Згідно з пунктом 7 Порядку №369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Таким чином, процедура проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства запроваджена з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення; проведення такої процедури передує рішенню щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника. Учасниками такої процедури є постраждала особа та поліцейський уповноваженого підрозділу поліції.
Оцінка ризиків дає змогу визначити ризики неминучої небезпеки та летальності в окремих випадках домашнього насильства і вжити оперативних заходів для запобігання випадкам повторного насильства. Форма оцінки ризиків повинна використовуватись, щоб допомогти постраждалій особі розробити індивідуальний план безпеки та обрати необхідні операційні заходи, які гарантуватимуть їй безпеку.
Результати оцінки ризиків є обов'язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством. У разі звернення постраждалої особи із заявою щодо вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції повинен здійснити перевірку інформації, що зазначена у відповідній заяві, встановити форму домашнього насильства, а також пересвідчитися у тому, що таке дійсно створило безпосередню загрозу життю чи здоров'ю постраждалої особи.
Судом встановлено з матеріалів справи, що працівниками патрульної поліції було проведено опитування доньки та жінки позивача, за наслідком якого було складено форму оцінки ризиків домашнього насильства, кривдник: ОСОБА_6 .
Під час опитування ОСОБА_7 відповіла «так» на запитання №1, №2, №3, №8, №10, №13, №14, №17, №19, №21, № 26.
Під час опитування ОСОБА_2 відповіла «так» на запитання №1, №2, №3, №8, №10, №13, №14, №17, №19, №21, № 26.
Отже, з огляду на норми пункту 6 розділу ІІ Порядку №369/180, враховуючи наявність більше двох відповідей «так» на запитання від 1 до 6, суд приходить до висновку, що вказане свідчить про наявність високого рівня небезпеки, а тому уповноважений представник поліції згідно з вимогами Порядку №369/180 був зобов'язаний скласти терміновий заборонний припис.
Щодо доводів позивача про закриття провадження у справі постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення №308/15247/25 відносно позивача за частиною першою та другою статті 173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, суд зазначає, що такі не можуть впливати на оцінку судом законності тимчасового заборонного припису, оскільки притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прийняття такого припису мають різну правову природу та є різними заходами впливу на запобігання домашньому насильству.
Така позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові 17.02.2022 справа №380/952/20.
Щодо обставин, встановлених під час розгляду Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області справи про адміністративне правопорушення №308/15247/25, суд зазначає, що такі мали значення лише під час розгляду та вирішення відповідної справи про адміністративне правопорушення та не можуть впливати на оцінку судом дій поліцейського під час складення припису у межах справи про його оскарження.
Щодо твердження позивача про відсутність пояснень позивача є безпідставними, оскільки судом встановлено, що 11 жовтня 2025 року поліцейським взводу № 2 роти ТОР батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції відібрано пояснення від ОСОБА_1 .
Крім того, посилання позивача на окремі недоліки оформлення оскаржуваного припису не можу спростовувати здійснення ним домашнього насильства та не можуть слугувати безумовною підставою для скасування оскаржуваного припису.
Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами відповідача, що дії працівника поліції щодо винесення тимчасового заборонного припису стосовно позивача відповідають вимогам пункту 7 Порядку №369/180, яким чітко передбачено право на винесення такого припису, а відтак поліцейський діяв правомірно, за наявності підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством при складенні термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 273960 від 11 жовтня 2025 року.
Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Згідно приписів статті 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кислий Андрій Матвійович до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасувати припис - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 листопада 2025 року.
СуддяТ.В.Скраль