28 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/8176/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 23.05.2025 року №932510160699 щодо відмови ОСОБА_1 в задоволені заяви про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву від 15.05.2025 ОСОБА_1 щодо переходу з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та задовольнити подану нею заяву.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує, що вважає протиправною відмову пенсійного органу у переведенні позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки, на думку відповідача, ОСОБА_1 не підтверджено факт спільного проживання з чоловіком за однією адресою.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
27 жовтня 2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що при зверненні із заявою про перехід на пенсії у разі втрати годувальника, ОСОБА_1 не надано документів, які підтверджуються факт її спільного проживання з померлим годувальником. Тому, враховуючи наведене, рішенням від 23.05.2025 року №932510160699 ГУ ПФУ в Закарпатській області правомірно та обґрунтовано відмовлено позивачу у переведені з одного виду на інший вид пенсії.
27 жовтня 2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано аналогічну правову позицію, що і в позовній заяві.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області як одержувач пенсії.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 09.04.2025 року Бучанським відділом реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області.
15 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
До заяви у підтвердження факту проживання разом з годувальником за однією адресою, однією сім'єю, позивачем був доданий Акт від 15.05.2025 року, складений і підписаний депутатом Ірпінської міської ради та сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
За принципом екстериторіальності зазначена заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та таке винесло рішення від 23.05.2025 року №932510160699 про відмову у переведені на інший вид пенсії, аргументуючи відмову відсутністю підтвердження факту проживання за однією адресою ОСОБА_1 із чоловіком (померлим годувальником), при цьому не взявши до уваги Акт від 15.05.2025 року, складений і підписаний депутатом Ірпінської міської ради та сусідами.
Позивач з таким рішенням не погоджується, тому звернулася до суду із цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч.1 ст.10 Закону №1058-IV.
Згідно з п.3 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
За приписами частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
За змістом частини 2 статті 36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються:
1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Відповідно частини 3 статті 36 Закону №1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2.3 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) відомості про місце проживання;
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
До заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника сім'ї військовослужбовця строкової служби додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов'язана з проходженням військової служби.
До заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника членам сім'ї особи, яка загинула (померла) внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час безпосередньої участі в АТО/ООС або під час безпосередньої участі в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, додаються документи згідно з Порядком надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року №740 (при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» членам сім'ї осіб, зазначених в пунктах «е» та «є» статті 3 цього Закону).
До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
За приписами п.2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Згідно з п.2.16 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду.
Отже, дружина померлого, якщо вона досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону і була на утриманні померлого (перебувала на повному утриманні померлого або одержувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування), має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Дружина померлого, яка не була на його утриманні, має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в разі втрати джерела засобів до існування. Для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються, серед іншого, документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
При цьому, за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про шлюб. За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Зі змісту доданих до позовної заяви документів слідує, що позивач та її чоловік ОСОБА_2 перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 03.04.1982 року серія НОМЕР_3 .
ОСОБА_2 чоловік позивача ОСОБА_1 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 09.04.2025 року.
Позивач на час звернення до Пенсійного фонду перебувала на його обліку та отримувала пенсію призначену за нормами Закону №1058, що сторонами не заперечується.
Вказане свідоцтво про шлюб, яке долучене позивачем до заяви, засвідчують родинні стосунки позивача з померлим.
Позивач зазначає, що з чоловіком постійно проживала разом за адресою: АДРЕСА_2 .
Як передбачено п.2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається:
- документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою),
- інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
В підтвердження факту проживання разом з годувальником за однією адресою, а отже й перебування на його утриманні, позивач надала пенсійному органу Акт від 15.05.2025 року, складений і підписаний депутатом Ірпінської міської ради та сусідами, у якому зазначено, що ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 та вела сумісну господарську діяльність і була на фінансовому утримуванні чоловіка. Вищезазначена довідка підписана депутатом Ірпінської міської ради та сусідами.
Суд зауважує, що вказаний документ відноситься до визначених у п.2.11 Порядку №22-1 інших документів, що підтверджують факт проживання разом з годувальником за однією адресою. При цьому, п.2.11 Порядку №22-1 не містить імперативної норми щодо видання документу із зазначенням відомостей про місце проживання разом з годувальником за однією адресою лише органом місцевого самоврядування, а вжите у такому пункті слово «зокрема» означає виділення документів органів місцевого самоврядування з поміж інших документів, тобто, «в тому числі», «серед іншого».
Крім того, чинне законодавство у даному випадку не обмежує право особи підтвердити факт перебування на утриманні якимось певним документом, надаючи їй право самостійно обирати, яким саме документом підтвердити цей факт.
Отже, ОСОБА_1 є дружиною померлого годувальника ОСОБА_2 , яка перебувала на його утриманні, досягла пенсійного віку та отримує пенсію, відтак має право переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 23.05.2025 року №932510160699 щодо відмови ОСОБА_1 в переході на пенсію у зв'язку із втратою годувальника є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.
Враховуючи, що пенсійним органом не було прийнято рішення про переведення позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, а суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2025 року, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись ст.5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 23.05.2025 року №932510160699 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2025 року, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич