03 листопада 2025 рокуСправа №160/25029/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/25029/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
01.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування ОСОБА_1 до пільгової вислуги років періодів, зазначених у довідках військової частини НОМЕР_1 №338 від 16.05.2024, військової частини НОМЕР_2 №1553/12039 від 04.11.2024, військової частини НОМЕР_2 №1553/13277 від 29.11.2024 та в послужному списку (особовій справі) із розрахунку один місяць служби за три місяці; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 пільгову вислугу років, врахувавши періоди безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, зазначені в довідках військової частини НОМЕР_1 №338 від 16.05.2024, військової частини НОМЕР_2 №1553/12039 від 04.11.2024, військової частини НОМЕР_2 №1553/13277 від 29.11.2024 та в послужному списку (особовій справі), із розрахунку один місяць служби за три місяці, перерахувати загальну вислугу років і внести відповідні зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.07.2025 №215 та виплатити ОСОБА_1 , щомісячну надбавку за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу за основною посадою з урахуванням окладу за військовим званням.
Позов обґрунтований тим, що під час виключення із списків особового складу військової частини, відповідачем протиправно не зараховано до пільгової вислуги років періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України із розрахунку один місяць служби за три місяці, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25029/25. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
15.09.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що згідно Закону № 2262 - ХІІ позивач повинен був перебувати безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій для зарахування один місяць служби за три місяці часу проходження служби, однак жодних доказів при цьому, що м. Дніпро у період з 10.03.2022 по 16.11.2022; з 02.12.2022 по 09.06.2023; з 22.06.2023 по 22.12.2023; з 06.01.2024 по 04.03.2024 входило до районів воєнних (бойових) дій до свого позову не надає. Також вказує, що відповідно до абзацу 25 ст. 1 Закону № 1932-XII при бойових діях повинні застосовуватися будь-які види зброї (озброєння), але при цьому позивач також, не надає до свого позову докази про те, яке саме озброєння він застосував у період з 10.03.2022 по 16.11.2022; з 02.12.2022 по 09.06.2023; з 22.06.2023 по 22.12.2023; з 06.01.2024 по 04.03.2024. Зазначає, що з огляду на послужний список позивача з 25.02.2022 по 08.07.2025, день виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 , він обіймав посади у фінансово-економічній службі військової частини НОМЕР_1 , обов'язками якої жодним чином не передбачена участь у бойових діях у воєнний час із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) як це передбачено Законом № 1932-ХІІ.
16.09.2025 року позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.
23.09.2025 року до суду відповідачем надані заперечення на відповідь на відзив, в яких викладену позицію, аналогічну у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 та має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 15 червня 2015 року.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 16.05.2024 року №338 ОСОБА_1 в період з 10.03.2022 року по 16.11.2022 року, з 02.12.2022 року по 09.06.2023 року, з 22.06.2023 року по 22.12.2023 року, з 06.01.2024 року по 04.03.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Дніпро. Підставами видачі довідки зазначено: бойове розпорядження командувача ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 09.03.2022 №313/238/124, позатермінове бойове донесення від 09.03.2022 №32 (вих. №44 дск від 09.03.2022), від 17.11.2022 №116/4/1579т/ПКП2, бойове розпорядження командувача ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " 02.12.2022 №125/дск/ОУВ,08.12.2022 №1479/ОУВ, бойове донесення командира в/ч НОМЕР_1 від 02.12.2022 №44/1/351/дск, бойове розпорядження ГК ЗСУ України від 03.03.2022 №11974, 09.03.2023 №2372, бойове розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 в 03.03.2022 №11974 ЗПУ-2, НГІШ ЗСУ від 08.03.2023 №2372/3ПУ.
Згідно довідок військової частини НОМЕР_2 від 04.11.2024 року №1553/12039 та від 29.11.2024 року №1553/13277 позивач у період з 24.10.2024 року по 31.10.2024 року, з 01.11.2024 по 29.11.2024 року виконував бойові (спеціальні) завдання з всебічного забезпечення ведення операцій, бойових (спеціальних) дій згідно з бойовим розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України від 23.10.2024 № 21298, бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 24.10.2024 № 1542/6957/дск, а саме: у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.07.2025 року №215 підполковника ОСОБА_1 вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. Вислуга років у Збройних Силах становить на 08 липня 2025 року: календарна - 14 років 01 місяць 26 днів, пільгова - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна - 14 років 01 місяць 26 днів.
14.07.2025 року позивач звернувся до відповідача з листом про зарахування до пільгової вислуги років періодів, зазначених у довідках військової частини НОМЕР_1 №338 від 16.05.2024, військової частини НОМЕР_2 №1553/12039 від 04.11.2024, військової частини НОМЕР_2 №1553/13277 від 29.11.2024 та в послужному списку (особовій справі) із розрахунку один місяць служби за три місяці.
18.08.2025 року військова частина НОМЕР_1 листом №1542/9283 повідомила позивача, що зокрема порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 17-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами) визначено Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2014 № 530 ( далі - Положення 530). У зв'язку з тим, що на даний час в переліку документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах, визначеному Положенням 530 не зазначені довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони Украйни, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що дають підстави для обрахування пільгової вислуги.
Позивач вважаючи протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не зарахування до пільгової вислуги poків періодів безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з розрахунку один місяць служби за три місяці, звернувся із цим позовом до суду.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Частиною 1 статті 40 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно до статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На пільгових умовах особам із числа військовослужбовців, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону, до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
За змістом пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б»-“д», “ж» і “з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховується, зокрема військова служба в Збройних Силах, служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Положеннями пункту 2-1 Постанови № 393 встановлено, що для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 393, до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах: 1) особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
Поняття вислуга років, яка обчислюється у будь-якому випадку календарними роками та місяцями, застосовується як до осіб, які не мають пільгових умов на призначення пенсії за Законом № 2262-ХІІ, так і до осіб, які мають такі пільгові умови.
З наданого до матеріалів справи послужного списку та витягу із наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 18.05.2015 року №123 вбачається, що позивач залучався антитерористичним центром до проведення заходів, щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення в період з 11.06.2014 року по 12.06.2014 року, з 03.07.2014 року по 04.07.2014 року, з 01.08.2014 року по 29.10.2014 року, з 25.12.2014 року по 17.01.2015 року, з 09.02.2015 року по 28.03.2015 року та відповідно до наказу Міністра оборони України від 14.08.2014 року №530 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років» зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року №1294/2607 вислуга років за період перебування в районах проведення терористичної операції підлягає зарахуванню на пільгових умовах один місяць за три.
До того ж, згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 16.05.2024 року №338 ОСОБА_1 в період з 10.03.2022 року по 16.11.2022 року, з 02.12.2022 року по 09.06.2023 року, з 22.06.2023 року по 22.12.2023 року, з 06.01.2024 року по 04.03.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Вказані послужний список та довідка надані на підтвердження того, що позивач залучався антитерористичним центром до проведення заходів, щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення в періоди з 11.06.2014 року по 12.06.2014 року, з 03.07.2014 року по 04.07.2014 року, з 01.08.2014 року по 29.10.2014 року, з 25.12.2014 року по 17.01.2015 року, з 09.02.2015 року по 28.03.2015 року та безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Дніпро, в періоди з 10.03.2022 року по 16.11.2022 року, з 02.12.2022 року по 09.06.2023 року, з 22.06.2023 року по 22.12.2023 року, з 06.01.2024 року по 04.03.2024 року.
Крім того, участь позивача у бойових діях також підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 15 червня 2015 року, яке надає позивачу право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.07.2025 року №215 підполковника вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. Вислуга років у Збройних Силах становить на 08 липня 2025 року: календарна - 14 років 01 місяць 26 днів, пільгова - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна - 14 років 01 місяць 26 днів.
Однак, в порушення діючого законодавства, відповідачем протиправно не зараховано до пільгової вислуги років періоди часу проходження служби, протягом яких позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції з 11.06.2014 року по 12.06.2014 року, з 03.07.2014 року по 04.07.2014 року, з 01.08.2014 року по 29.10.2014 року, з 25.12.2014 року по 17.01.2015 року, з 09.02.2015 року по 28.03.2015 та брав безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 10.03.2022 року по 16.11.2022 року, з 02.12.2022 року по 09.06.2023 року, з 22.06.2023 року по 22.12.2023 року, з 06.01.2024 року по 04.03.2024 року, а тому такі періоди мають бути зараховані до пільгової вислуги років із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Доводи відповідача щодо довідки військової частини НОМЕР_1 від 16.05.2024 року №338 де вказано район м. Дніпро, судом не приймаються, оскільки така довідка оформлена за формою додатку №6 має всі необхідні реквізити та підписи посадової особи. Така довідка не була відкликана відповідачем, скасована або іншим чином визнана такою що містить неправдиву інформацію, а отже підлягає врахуванню судом.
Водночас суд не бере до уваги в якості доказу безпосередньої участі позивача в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України довідки військової частини НОМЕР_2 від 04.11.2024 року №1553/12039 та від 29.11.2024 року №1553/13277, згідно яких, позивач у період з 24.10.2024 року по 31.10.2024 року, з 01.11.2024 по 29.11.2024 року виконував бойові (спеціальні) завдання з всебічного забезпечення ведення операцій, бойових (спеціальних) дій у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України, оскільки вказані довідки, складено не за формою додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 887).
Довідки військової частини НОМЕР_2 від 04.11.2024 року №1553/12039 та від 29.11.2024 року №1553/13277, згідно яких, позивач у період з 24.10.2024 року по 31.10.2024 року, з 01.11.2024 по 29.11.2024 року виконував бойові (спеціальні) завдання не підтверджують безпосередньої участі позивача в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України або його участі в бойових діях, та такі довідки є підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану про що зазначено в самих вказаних довідках.
Окрім того, виконання позивачем бойових завдань не є тотожним участі у бойових діях або участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Встановлені обставини свідчать про необґрунтованість вимог позивача в частині зарахування періодів в пільговому обчисленні з 24.10.2024 року по 31.10.2024 року та з 01.11.2024 року по 29.11.2024 року.
В свою чергу, бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування позивачу до пільгової вислуги років періодів, зазначених у довідці військової частини НОМЕР_1 від 16.05.2024 року №338 та послужному списку із розрахунку один місяць служби за три місяці, є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо внесення змін в наказ командира військової частини.
Так, судом встановлено наявність у позивача права на обчислення вислуги років на пільгових умовах з урахуванням періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції та періодів безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, із розрахунку один місяць служби за три місяці часу проходження служби.
В даному випадку зазначення у наказі командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.07.2025 року №215 відомостей про те, що пільгова вислуга років позивача становить 00 років 00 місяців 00 днів є безпідставним, у зв'язку із чим цей наказ потребує внесенню відповідних змін.
Отже, з урахуванням встановлених судом обставин, необхідним є зобов'язати відповідача внести виправлення у наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.07.2025 року №215 щодо пільгової вислуги років ОСОБА_1 , один місяць служби за три місяці час безпосередньої участі в антитерористичній операції та безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Щодо надбавки за вислугу років в контексті її розрахунку позивачу, суд зазначає, що пунктом 1 розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.
Згідно із пунктом 2 розділу IV Порядку №260 вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
За нормами пункту 3 розділу IV Порядку №260 для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди: зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб"; проходження військової служби, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах, передбачених у штатах кораблів, катерів, морських суден або самохідних рейдових суден (далі - кораблі (судна)), у тому числі, які ремонтуються, а також на посадах, передбачених в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад і центрів, до складу яких входять кораблі (судна), які постійно розміщені на кораблях (суднах); проходження військової служби під час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, зараховуються всі періоди попередньої служби.
Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.
Періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.
Відповідно до пунктів 6-7 розділу IV Порядку №260 для виплати надбавки за вислугу років командир військової частини щорічно станом на 01 січня оголошує наказом вислугу років військовослужбовців.
Наказ видається на підставі особових справ військовослужбовців та інших документів (за їх наявності), що підтверджують проходження військової служби. Календарна та пільгова вислуга років зазначаються окремо.
Оголошення вислуги років для командира військової частини здійснюється наказом вищого командира за підпорядкованістю.
Військовослужбовцям, які прибули до військової частини для подальшого проходження служби, виплата надбавки за вислугу років здійснюється на підставі інформації про вислугу років, зазначеної у грошовому атестаті.
Після надходження до військової частини особової справи військовослужбовця вислуга років для виплати йому надбавки оголошується наказом командира військової частини.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за нормами Порядку №260 при визначенні розміру надбавки за вислугу років враховується загальна вислуга (у календарному та пільговому обчисленні).
Проте, як встановлено судом та свідчать матеріали справи в пільговому обчислені позивачу не визначено вислугу років, а лише в календарному.
Суд зазначає, що протиправною бездіяльністю є зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування ОСОБА_1 до пільгової вислуги років періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції та в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України із розрахунку один місяць служби за три місяці, а належним способом відновлення порушеного права буде зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 загальної та пільгової вислугу років, врахувавши періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції з 02.06.2014 по 03.06.2014 року, з 11.06.2014 року по 12.06.2014 року, з 03.07.2014 року по 04.07.2014 року, з 01.08.2014 року по 29.10.2014 року, з 25.12.2014 року по 17.01.2015 року, з 09.02.2015 року по 28.03.2015 та безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 10.03.2022 року по 16.11.2022 року, з 02.12.2022 року по 09.06.2023 року, з 22.06.2023 року по 22.12.2023 року, з 06.01.2024 року по 04.03.2024 року, із розрахунку один місяць служби за три місяці та внести відповідні зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.07.2025 року №215; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі.
При цьому, судом не враховуються зауваження відповідача що пільгова вислуга років враховується лише у випадку звільнення військовослужбовця зі служби для обрахунку його вислуги років при призначенні пенсії за вислугу років, оскільки за наведеними судом нормами Порядку №260 при визначенні розміру надбавки за вислугу років враховується загальна вислуга років у календарному та пільговому обчисленні.
Отже, пільгова вислуга років має безпосередній вплив на розмір надбавки за вислугу років, а не лише при призначенні пенсії за вислугу років.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Позивачем у клопотанні про стягнення витрат на професійну правничу допомогу заявлено 8 000,00 грн.
Згідно частин 1, 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.
Разом з цим, частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Також суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того чи їх фактично сплачено, чи вони тільки підлягають сплаті, що підтверджується послідовною практикою Касаційного адміністративного суду ( постанова від 16.02.2023 року по справі №520/562/19).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано: договір про надання правових послуг адвоката від 09.07.2025 року, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги (наданих послуг) №1 від 01.09.2025 року, квитанцію до прибуткового касового ордера №183 від 01.09.2025 року.
Так, 09.07.2025 року між адвокатом Корольовим Дмитром Олександровичем (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання правових послуг адвоката.
Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за надані послуги проводиться за домовленістю сторін, про що складається відповідний акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги (наданих послуг).
Актом приймання-передачі наданої правничої допомоги (наданих послуг) зафіксовано опис юридичних послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги), а саме: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції, збір доказів необхідних для подання адміністративного позову - 2000,00 грн., підготовка та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - 6000,00 грн., загальна вартість складає 8 000 грн.
Згідно квитанція до прибуткового касового ордера №183 від 01.09.2025 року підтверджено оплату позивачем послуг за договором про надання правових послуг адвоката б/н від 09.07.2025 року.
Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21. Цей правовий висновок є релевантним до обставин цієї справи, оскільки стосується правового застосування норми права, яка є ідентичною частині 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України
Наданий акт та детальний опис робіт за змістом містять опис робіт, деталізований достатньо для цілей вирішення питання про розподіл судових витрат.
Застосовуючи критерії згідно частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає наступне: 1) витрати є пов'язаними з розглядом справи (в акті наявні посилання на конкретні рішення, які оскаржуються за цим позовом); 2) розмір витрат не є повною мірою обґрунтованим та пропорційним до предмета позову. Ступінь значення справи для позивача і публічний інтерес до справи жодним чином не обґрунтовані та матеріалами справи не підтверджуються.
Проаналізувавши докази в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, незначну складність даної справи, суд вважає заявлені витрати часу завищеними відносно обсягу наданих послуг, а розмір витрат на адвоката є не пропорційним ціні позову.
За таких обставин суд вважає обґрунтованим та пропорційним розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд зазначає, що позивача звільнено від сплати судового збору, згідно Закону України "Про судовий збір", відповідно розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування ОСОБА_1 до пільгової вислуги років періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції та в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 загальної та пільгової вислугу років, врахувавши періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції з 02.06.2014 по 03.06.2014 року, з 11.06.2014 року по 12.06.2014 року, з 03.07.2014 року по 04.07.2014 року, з 01.08.2014 року по 29.10.2014 року, з 25.12.2014 року по 17.01.2015 року, з 09.02.2015 року по 28.03.2015 та безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 10.03.2022 року по 16.11.2022 року, з 02.12.2022 року по 09.06.2023 року, з 22.06.2023 року по 22.12.2023 року, з 06.01.2024 року по 04.03.2024 року, із розрахунку один місяць служби за три місяці та внести відповідні зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.07.2025 року №215.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 суму понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська