про повернення позовної заяви
м. Вінниця
28 листопада 2025 р. Справа № 120/16548/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Бершадського відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Бершадського відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд дійшов, що вона підлягає поверненню з огляду на наступне.
Підстави для повернення позовної заяви позивачу визначені частиною 4 статті 169 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частиною 2 статті 43 КАС України встановлено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до частини 1 статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Водночас, за змістом частини 7 статті 56 КАС України законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді.
Із системного аналізу вказаних норм слідує, що суб'єктами звернення до суду в інтересах неповнолітньої особи можуть бути її батьки (особи, що їх замінюють), які вважаються законними представниками неповнолітньої особи, або інші представники, які набули таких повноважень на підставі правочину, укладеного між ними та законними представниками, адже малолітня особа не може бути стороною такого правочину.
Як свідчить подана позовна заява, позивачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах зазначеної неповнолітньої особи від імені якої позов подано та підписано адвокатом Підгузою С.Д.
На підтвердження повноважень щодо представництва інтересів в суді адвокатом долучено до позову ордер серії АВ № 1252245 від 10.10.2025.
Суд враховує, що згідно статті 242 Цивільного кодексу України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.
Відтак, у ордері на надання правової допомоги особі, якій надається правнича допомога, вказано неповнолітню особу - ОСОБА_1 , а не законного представника, який доручив адвокату представництво інтересів неповнолітньої особи у суді.
Таким чином, враховуючи надані суду матеріали та встановлені на їх підставі обставини, суд вважає, що суб'єктом звернення до суду у цій справі може бути адвокат, однак за умови, якщо в ордері вказано, що правовідносини представництва виникли між законним представником неповнолітньої дитини (матір або батько, опікун) та адвокатом Підгузою С.Д., а не між неповнолітньою особою та адвокатом.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню оскільки поданий адвокатом ордер не вважається належним документом який підтверджує його повноваження.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Бершадського відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна