Справа № 182/1165/21
Провадження №11-кп/991/42/25
26 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ( в режимі відеоконференції),
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисника - ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про зміну додаткових обов'язків в межах кримінального провадження №42020040000000468 від 10.07.2020 стосовно обвинувачених:
ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України,
ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,
В провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебувають апеляційні скарги сторони захисту та обвинувачення на вирок Вищого антикорупційного суду від 09.10.2024 щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
До набрання вироком законної сили до обвинуваченої ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою до суду та органу відбування покарання; не відлучатися за межі Миколаївської області без дозволу суду та органу виконання покарання; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.
28.08.2025 обвинуваченою ОСОБА_6 подано клопотання про зміну додаткових обов'язків, в якому обвинувачена просить суд скасувати покладений оскаржуваним вироком обов'язок щодо заборони відлучатися за межі Миколаївської області без дозволу суду та органу відбування покарання. Зазначає, що протягом розгляду обвинувального акту і до моменту звернення з даним клопотанням вона сумлінно виконує покладені обов'язки, зокрема постійно відвідує судові засідання, не зловживає процесуальними правами щодо відкладення судових засідань. Під час розгляду апеляційних скарг, обвинувачена стала особою з інвалідністю 2 групи за загальним захворюванням, у зв'язку з чим потребує постійного підтримуючого та стимулюючого лікування не лише в межах Миколаївської області.
Крім того, обвинувачена проходить навчання в Національному університеті «Одеська юридична академія» і на період з 01.09.2025 по 06.09.2025 викликається для складання сесії до м. Одеса. Також зазначає, що з перебігом часу кримінального провадження раніше встановлені ризики зменшуються або взагалі припиняють існувати. З огляду на зазначені відомості, задля реалізації вищевказаних потреб та у зв'язку зі зменшенням ризиків, просить скасувати застосований щодо неї обов'язок по обмеженню у вільному переміщенні за межами Миколаївської області.
Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_10 в судовому засіданні просили подане клопотання задовольнити, прокурор заперечував проти задоволення.
Заслухавши думку прокурора, обвинувачених та їх захисників, вивчивши матеріали клопотання, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як встановлено колегією суддів, серед іншого, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, а призначене їй за вироком Вищого антикорупційного суду від 09.10.2024 покарання у виді позбавлення волі у разі набрання таким вироком законної сили належить відбувати реально. До набрання вироком законної сили, до обвинуваченої застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням додаткових обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Таким чином, вимогами зазначеної норми закону закріплено обов'язок суду під час постановлення вироку вирішити питання щодо запобіжного заходу, який буде запобігати ризикам та забезпечувати дієвість кримінального провадження, зокрема належне виконання обвинуваченими їх процесуальних обов'язків під час можливого перегляду вироку судом апеляційної інстанції, а також запобігання спробам втечі обвинувачених для уникнення від можливого відбування призначеного покарання.
Відповідно до положень ст. ст. 200, 201 КПК України, зміна чи скасування запобіжного заходу, в тому числі скасування чи зміна додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого може бути змінено/скасовано запобіжний захід та додаткові обов'язки.
Отже, для зміни запобіжного заходу, у т.ч. додаткових обов'язків, за клопотанням сторони захисту, остання повинна довести, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, перестали існувати або ж їх вага суттєво зменшилась.
Натомість, клопотання обвинуваченої про зміну додаткових обов'язків не містить доводів на підтвердження зміни підстав їх застосування чи обставин, які враховувалися при обранні запобіжного заходу, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про необхідність зміни таких.
Відповідно до розділу 10 оскаржуваного вироку суд першої інстанції виклав мотиви свого рішення щодо застосування, зокрема до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, до набрання вироком законної сили, що не буде надмірним тягарем для обвинуваченої та забезпечить її належну процесуальну поведінку. Зокрема, таке рішення суд обґрунтував ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що пов'язано з тяжкістю ймовірної міри покарання та особою обвинуваченої.
Наведені судом першої інстанції відомості щодо можливих ризиків, колегія вважає переконливими, а тому обґрунтованим є покладення обов'язків згідно ст. 194 КПК України. Крім того, апеляційним судом неодноразово оперативно надавався дозвіл обвинуваченій за її запитом на виїзд за межі Миколаївської області з метою реалізації права на здобуття освіти, що свідчить про відсутність надмірного тягара при виконанні нею обов'язків.
З наведених мотивів колегія суддів дійшла висновку про відхилення доводів сторони захисту та залишення без задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 .
Керуючись статтями 177, 194, 201, 331, 532 КПК України, колегія суддів
В задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про скасування додаткових обов'язків відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3