СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/7440/25
ун. № 759/27704/25
24 листопада 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції), підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , подане у кримінальному провадженні за №42023110000000094 від 23.03.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ірпінь Київської області, громадянки України, яка здобула вищу освіту, розлучена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 2 ст. 209 КК України,
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
Клопотання вмотивоване тим, що СУ ГУНП в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023110000000094 від 23.03.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України та за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що Бучанська міська територіальна громада Бучанського району Київської області утворена протягом 2018-2020 років в процесі реалізації адміністративно-територіальної реформи в Україні шляхом об'єднання Бучанської міської ради, Ворзельської селищної ради Ірпінської міської ради Київської області, Бабинецької селищної ради, Блиставицької, Здвижівської, Луб'янської сільських рад Бородянського району Київської області, Гаврилівської, Синяківської сільських рад Вишгородського району Київської області та Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Так, 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на всій території України введено воєнний стан на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 ''Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами Президента України, затвердженими Законами України).
З початку введення воєнного стану на території Бучанської міської територіальної громади Київської області тривали активні бойові дії та до 01.04.2022 територія Бучанської міської територіальної громади Київської області перебувала у тимчасовій окупації збройними формуваннями агресора (відповідно до розділу II «Тимчасово окуповані російською федерацією території України» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами).
Тимчасова окупація міста Буча Бучанського району Київської області та населених пунктів Бучанської міської територіальної громади супроводжувалася масовим вчиненням військових кримінальних правопорушень, наслідком яких, окрім вбивств мирного населення, стало знищення та суттєві пошкодження об'єктів житлового фонду, соціальної інфраструктури, житлово-комунального господарства та будівель адміністративного призначення.
В результаті висвітлення ситуації щодо вчинення масових військових кримінальних правопорушень у місті Буча Бучанського району Київської області під час її тимчасової окупації збройними формуваннями рф вітчизняними та іноземними ЗМІ, питання необхідності відбудови інфраструктури набуло розголосу, наслідком чого стало виділення значних фінансових ресурсів для фінансування проєктів будівництва (будівельних та ремонтно-відновлювальних робіт) пошкодженої (зруйнованої) соціальної та критичної інфраструктури за рахунок як місцевого бюджету Бучанської міської територіальної громади, так і виділених фінансових ресурсів державного та обласного бюджетів, приватних інвестицій та технічної допомоги міжнародних організацій.
Порядок відбудови зруйнованої та пошкодженої об'єктів житлового фонду, соціальної інфраструктури, житлово-комунального господарства та будівель адміністративного призначення, а також обліку господарської діяльності виконання таких робіт, регулюється наступними нормативно-правовими актами.
Так, у ході досудового розслідування встановлено, що з 25.06.1996 і до цього часу ОСОБА_8 , який був зареєстрований Дубровицькою РДА Рівненської області як фізична особа-підприємець, здійснює підприємницьку діяльність з дозволеними видами діяльності - підготовчі роботи на будівельному майданчику та інші види будівельних робіт.
Не пізніше 03.08.2022 останній прибув до Бучанської міської територіальної громади Київської області та, ознайомившись з масштабами руйнувань об'єктів інфраструктури, усвідомлюючи потенційний обсяг фінансування потреб на її відновлення, прийшов до висновку щодо можливості заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах, шляхом укладення договорів підряду на виконання будівельних робіт з усунення руйнувань соціальної, житлової та критичної інфраструктури із уповноваженими службовими особами Бучанської міської ради та її структурних підрозділів без застосування тендерних процедур (відкритих торгів).
Таким чином, з 03.08.2022 та до моменту викриття протиправної діяльності злочинної організації, ФОП ОСОБА_8 створив та керував очолюваною ним злочинною організацією для реалізації спільного злочинного плану, спрямованого на заволодіння коштами місцевого бюджету Бучанської міської територіальної громади Київської області.
До участі у вказаній злочинній організації ОСОБА_8 залучив на різних етапах реалізації спільного злочинного плану: заступника Бучанського міського голови ОСОБА_11 , начальника відділу освіти Бучанської міської ради ОСОБА_12 , начальника відділу культури, національностей та релігії Бучанської міської ради ОСОБА_13 , фізичну особу-підприємця ОСОБА_10 , фізичну особу-підприємця ОСОБА_9 , фізичну особу-підприємця ОСОБА_14 , фізичну особу-підприємця ОСОБА_15 та фізичну особу-підприємця ОСОБА_16 , які погодилися на участь у злочинній організації з виконанням різних ролей відповідно до попереднього розподілу.
В свою чергу, ОСОБА_8 , як керівник злочинної організації, діючи відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану із залученням інших співучасників, які увійшли до складу злочинної організації для забезпечення можливості легалізації отриманих групою внаслідок протиправної діяльності грошових коштів, організував набуття, володіння, розпорядження майном в особливо великих розмірах, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій з таким майном, зміні форми (перетворення) такого майна вчиненому особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом за наступних обставин.
Враховуючи значний обсяг фінансових операцій з отримання коштів місцевого бюджету Бучанської міської територіальної громади Київської області та придбання товарно-матеріальних цінностей (залучення надання інших послуг) у суб'єктів господарювання, ОСОБА_8 залучив не пізніше 20.03.2024 ОСОБА_4 до ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності ФОП ОСОБА_8 . Таку діяльність ОСОБА_4 здійснювала за місцем знаходження офісного приміщення ФОП ОСОБА_8 в АДРЕСА_2 .
Так, в ході здійснення досудового розслідуванні у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023110000000094 від 23.03.2023, слідчими суддями Святошинського районного суду м. Києва задоволені клопотання слідчого та надано дозволи на проведення тимчасового доступу до речей та документів у фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_14 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_18 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_15 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_16 з постановленням у період з 24.10.2024 по 12.11.2024 відповідних судових рішень у формі ухвал слідчих суддів. Зокрема, органу досудового розслідування серед іншого надані дозволи на виїмку первинних документів, які підтверджували придбання переліченими суб'єктами господарювання товарно-матеріальних цінностей, що в подальшому, згідно банківських виписок, були поставлені для ФОП ОСОБА_8 .
Копії таких ухвал слідчих суддів у спосіб, передбачений КПК України, вручені переліченим суб'єктам господарювання, про що останні поставили до відома організатора злочинної організації ОСОБА_8 . Той, ознайомившись з вимогами таких судових рішень, які зобов'язували надати первинні документи, що підтверджували придбання ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_15 та ФОП ОСОБА_16 товарно-матеріальних цінностей, що в подальшому, згідно банківських виписок були поставлені для ФОП ОСОБА_8 , реалізуючи попередньо розроблений багатоетапний план злочинної діяльності та свою роль як організатора щодо вжиття конспіративних заходів з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності учасників злочинної організації, вирішив вчинити умисні дії, спрямовані на приховування, маскування походження майна, одержаного злочинним шляхом, джерела його походження та місцезнаходження, шляхом виготовлення первинних документів бухгалтерського обліку, наявність яких мала імітувати реальність господарських операцій, що були спрямовані на легалізацію (відмивання ) майна одержаного злочинним шляхом, та законність набуття ОСОБА_8 такого майна. .
Для цього ОСОБА_8 у невстановлені органом досудового розслідування місці та часу, однак не пізніше 18.11.2024, залучив до підготовки матеріалів тимчасового доступу до речей та документів (виїмки) особу, що надавала послуги бухгалтерського обліку господарської діяльності ФОП ОСОБА_8 - ОСОБА_4 , яка має вищу освіту, значний досвід роботи у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності та усвідомлювала, що відсутність первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення господарських операцій, їх характер та зміст на момент їх здійснення, свідчить про безтоварність цих операцій та їх спрямованість на легалізацію (відмивання) майна одержаного злочинним шляхом.
Водночас ОСОБА_8 дав вказівку ОСОБА_4 як особі, що мала знання та досвід бухгалтерського обліку господарської діяльності суб'єктів господарювання, підготувати первинні документи цих господарських взаємовідносин лише у обсягах, якими володіла сторона обвинувачення у кримінальному провадженні внаслідок попередньо проведених слідчих (розшукових) дій, під час яких у ФОП ОСОБА_8 вилучено первинні документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_15 та ФОП ОСОБА_16 .
На виконання такої вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , умисно за попередньою змовою з ОСОБА_8 та усвідомлюючи, що не надання органу досудового розслідування таких первинних документів призведе до викриття ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_15 та ФОП ОСОБА_16 як осіб, залучених до проведення фіктивних фінансово-господарських операцій, які здійснювалися для виведення отриманих бюджетних коштів в готівкову форму, тобто для легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом та викриття незаконності набуття таких грошових коштів ОСОБА_8 , а також будучи долученою тривалий час до бухгалтерського обліку господарської діяльності ФОП ОСОБА_8 , внаслідок чого усвідомлювала специфіку ведення такої діяльності ФОП ОСОБА_8 , у тому числі й пов'язаною зі схемами виведення отриманих бюджетних коштів в готівкову форму для їх подальшої легалізації, протягом листопада-грудня 2024 року, однак не пізніше 23.12.2024, сприяючи ОСОБА_8 , у приховуванні, маскуванні походження майна одержаного злочинним шляхом, забезпечила виготовлення первинних документів фінансово-господарських взаємовідносин ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_15 та ФОП ОСОБА_16 , передбачених ухвалами слідчих суддів.
Водночас ОСОБА_4 , на виконання вказівки ОСОБА_8 щодо забезпечення вчинення умисних дій, спрямованих на приховування, маскування походження майна, одержаного злочинним шляхом, джерел його походження та місцезнаходження, надала поради та вказівки ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_15 та ФОП ОСОБА_16 , щодо аргументації відсутності первинних документів, що підтверджували придбання ними товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому, згідно банківських виписок були поставлені для ФОП ОСОБА_8 , як такими, що не зобов'язані були зберігатися. В свою чергу ОСОБА_4 , маючи відповідні знання та досвід ведення бухгалтерського обліку суб'єктів господарювання, чітко усвідомлювала, що такі дії є свідомим порушенням вимог пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, який визначає мінімальний строк зберігання документів щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, не менше 1095 днів, який на момент надання таких матеріалів не сплинув.
Крім цього, ОСОБА_4 порадами та вказівками забезпечила підготовку та виготовлення ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_15 та ФОП ОСОБА_16 інших фіктивних первинних документів щодо прямих фінансових взаємовідносин з ФОП ОСОБА_8 у чіткій відповідності з показниками банківських виписок останнього, до яких ОСОБА_4 мала доступ. Такі виготовлені та підписані усіма контрагентами фінансові документи ОСОБА_4 особисто звірила на відповідність банківським випискам та вказівкам ОСОБА_8 щодо обсягів їх надання та забезпечила їх подання разом з усіма матеріалами виїмки до органу досудового розслідування.
У зв'язку з цим ОСОБА_4 своїми порадами, вказівками наданням засобів у виді первинних документів забезпечила ФОП ОСОБА_8 ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_15 та ФОП ОСОБА_16 приховати, замаскувати походження майна, одержаного злочинним шляхом, джерела його походження та місцезнаходження.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у пособництві у вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчиненому особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.
18.11.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення , передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.
Обґрунтованість підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджуються сукупністю зібраних у ході досудового розслідування доказів, а саме: результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій- зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; матеріалами тимчасового доступу до документів у ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_15 ; протоколом обшуку від 16.09.2025 за місцем проживання ОСОБА_4 ; протоколом огляду ноутбуку ОСОБА_4 , вилученого під час обшуку 16.09.2025, в якому міститься переписка ОСОБА_4 з фігурантами кримінального провадження; виписками з банківських рахунків ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_18 та ФОП ОСОБА_15 та їх аналізом, відповідно до якого фінансові операції з ФОП ОСОБА_8 здійснювалися з метою легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом; іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування у їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або будь-яку із речей чи документів спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність обрання до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що вказане клопотання не підлягає розгляду Святошинським районним судом м.Києва, також посилався на необґрунтованість підозри та недоведеність заявлених ризиків. Просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки будь-який розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваної, яка має на утриманні двох малолітніх дітей та не має джерел фінансового прибутку.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Київській області за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023110000000094 від 23.03.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України та за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.
Згідно п.3 постанови заступника начальника СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_19 від 22.05.2025 про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, місце проведення досудового розслідування визначено за місцем знаходження відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 2-А.
Відтак, клопотання подано з дотриманням правил підсудності.
18.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення , передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо оцінки слідчим суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду (рішення у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32; рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення на даний час повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя дійшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені та у судовому засіданні прокурором доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або будь-яку із речей чи документів спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Разом з тим, при визначенні розміру застави необхідно враховувати майновий стан підозрюваного та не допускати встановлення такого розміру застави, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об'єктивні й суб'єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя враховує, що до клопотання не долучено та не надано прокурором в судовому засіданні будь-яких доказів на підтвердження майнового стану підозрюваної ОСОБА_4 , реальної можливості внесення нею застави у повному розмірі чи її частини іншими особами, та пропорційність цього заходу в цілому.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваного, а саме його вік, міцність соціальних зв'язків, те, що він одружений, має на утриманні батьків похилого віку та дитину інваліда, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання, працює та має невеликий середньомісячний дохід.
Слідчий суддя вважає, що прокурором не доведені підстави щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави. Також прокурором у судовому засіданні не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що на даний час відсутні підстави для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу як застава.
Враховуючи вищенаведене, на переконання слідчого судді, на даний час наявні всі підстави для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на останню обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Також положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України передбачено, що обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрювану були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 18 січня 2026 року включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та експертами у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали - до 18.01.2026 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 28.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1