Справа № 571/2366/24
Провадження № 1-кс/571/471/2025
27 листопада 2025 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024181190000286 від 29.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного,
Заступник начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, в якому просить обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного.
Обгрунтовуючи свої доводи зазначає, що у провадженні СВ відділення поліції №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024181190000286 від 29.10.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан та, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану, чоловікам - громадянам України віком від 18 до 60 років, а також жінкам - військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування групою осіб, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливий мотив і мету, направлені на отримання грошової винагороди, організували та сприяли у незаконному перетині через державний кордон України громадян України призовного віку, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за грошову винагороду.
Так, на початку жовтня 2024 року ОСОБА_4 під час спілкування у месенджерах «Instagram» та «WhatsApp» з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, пообіцяв останнім організувати та сприяти їх переправлення через державний кордон України за грошову винагороду в розмірі 3200 доларів США за одну особу.
За вказівкою ОСОБА_4 , 28.10.2024 приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на автомобілі «ВАЗ-2104», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 прибули на АЗС «ОЛАС», що в м. Сарни по вул. Ковельська, 20/22, Рівненської області, де забрали ОСОБА_9 , який також за грошову винагороду в розмірі 3200 доларів США мав намір незаконно перетнути державний кордон поза межами пункту пропуску та спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які повинні були повернути автомобіль ОСОБА_7 за місцем проживання, приблизно о 22 год. 00 хв. прибули до селища Рокитне Сарненського району Рівненської області.
З метою реалізації заздалегідь обумовленого злочинного плану, 28.10.2024 приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_4 через месенджер «Instagram» надіслав ОСОБА_7 координати місця, куди їм необхідно прибути - с. Більськ Рокитнівської ТГ Сарненського району Рівненської області, де на них повинні були чекати дві особи на мотоциклах, які мали довезти до іншої локації.
За домовленістю між ними, грошова винагорода за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, повинна була передаватися перед перетином кордону з Республікою Білорусь ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 невстановленим в ході досудового розслідування особам, які повинні були їх туди доставити.
При цьому, дії ОСОБА_4 полягали у керівництві діями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , сприянні порадами, вказівками.
У подальшому, діючи за вказівкою ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , рухаючись на автомобілі «ВАЗ-2104», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , в напрямку до с. Більськ Рокитнівської ТГ Сарненського району Рівненської області, були виявлені працівниками Державної прикордонної служби України під час спроби незаконного перетину державного кордону України у напрямку республіки Білорусь.
08 серпня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке у зв'язку із його відсутністю за місцем реєстрації та проживання у відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 135 КПК України вручено його батьку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 , 08.08.2025 о 15 год. 02 хв.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Обгрунтовуючи необхідність у застосуванні запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема:
переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);
знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України);
незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
У підтвердження існування цих ризиків слідчий посилається на наступні обставини. ОСОБА_4 10 жовтня 2024 року виїхав за межі території України, перетнувши Державний кордон поза межами пунктів пропуску до Республіки Білорусь та на даний час знаходиться на території Республіки Німеччина, звідки наміру повертатися не має. Злочин вчинив перебуваючи за межами території України, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 може й надалі переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Підозрюваний ОСОБА_4 координував дії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через свій мобільний телефон (телефони), перебуваючи на території Республіки Німеччина, що дає підстави вважати, що саме в його телефоні знаходиться інформація, яка має істотне значення для встановлення обставин вчинення ним кримінального правопорушення.
Перебуваючи на волі, з метою ухилення від відповідальності за вчинення тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які в подальшому можуть змінити свої показання, тобто шляхом умовлянь та погроз незаконно впливати на вказаних осіб з метою зміни останніми своїх показань та покращення свого становища. Зазначає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Враховуючи, що ОСОБА_4 організовував вчинення кримінального правопорушення фактично перебуваючи за кордоном через мобільний зв'язок, месенджери та соціальні мережі, то в такий же спосіб зможе продовжувати впливати на вищевказаних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 , ігноруючи виклик слідчого для проведення слідчих дій, перешкоджає органу досудового розслідування забезпечити розслідування кримінального провадження та завершення провадження у розумні строки та надалі може здійснювати організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, координуючи дії осіб через мобільний зв'язок, месенджери та соціальні мережі, тобто, перебуваючи на волі може продовжувати вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.
Крім того, сам незаконно перетнув кордон України, у зв'язку з чим, 08.08.2025 повідомлення про підозру ОСОБА_4 вручено, відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.135 КПК України, його батьку - ОСОБА_12 .
22.08.2025 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в міжнародний розшук. Досудове розслідування вказаного кримінального провадження зупинено.
З цих підстав вважає, що застосування іншого запобіжного заходу не зможе забезпечити запобігання ризикам та контролювати підозрюваного за місцем перебуванням, гарантувати його явку до суду.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання та просив обрати його у відсутність підозрюваного ОСОБА_4 .
Захисник ОСОБА_5 не заперечував щодо необхідності обрання запобіжного заходу підозрюваному, проте, вважає, що такий захід може бути більш м'яким - у виді цілодобового домашнього арешту.
З'ясувавши доводи та заперечення сторін, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини визначені у пунктах 1-3 вказаної статті.
Частиною 1 статті 178 КПК України передбачено, що окрім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі визначені у п.п. 1-11 вказаної статті.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років ( п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Під час розгляду клопотання, встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке законом передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років.
Відповідно до ч.6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На час розгляду вказаного клопотання місце перебування підозрюваного ОСОБА_4 не встановлено, однак достовірно відомо, що останній перебуває за межами України та оголошений у міжнародний розшук, що підтверджується постановою начальника СВВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_13 від 22.08.2025 ( а.с. 81), а отже, слідчим суддею встановлено наявність юридичних підстав для розгляду цього клопотання за відсутності підозрюваного.
Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
З огляду на викладене, розмір застави в даному випадку не визначається.
Керуючись ст. ст. 176178,183,193,194,309,372 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , україннця, громадянина України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, за відсутності підозюваного.
Строк дії ухвали рахувати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_4 на території України.
Після затримання ОСОБА_4 доставити його до ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» та/або органу досудового розслідування, яким здійснюється кримінальне провадження.
Після затримання ОСОБА_4 не пізніше сорока восьми годин з часу його доставки до місця здійснення кримінального провадження, доставити його до Рокитнівського районного суду Рівненської області для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу або зміну на більш м'який.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Оскарження не зупиняє дію ухвали.
Повний текст оголошено о 16:40 год. 28.11.2025.
Слідчий суддя: