Справа №571/2852/25
Провадження №2-а/571/13/2025
25 листопада 2025 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: судді Верзун О.П., за участі секретаря судового засідання Шупрудько І.М., представника позивача - Смика А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача поліцейський офіцер громади ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Адамець І.І., про скасування рішення про притягнення до адміністративної відповідальності,-
встановив:
Адвокат Смик А.І. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області в особі ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про скасування постанови серії ЕНА № 05777486 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. У позовних вимогах просить:
- скасувати постанову,
- справу про адміністративне правопорушення закрити,
- стягнути на корить позивача із відповідача судовий збір.
В обгрунтування вимог посилається на те, що 22.09.2025 ПОГ ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Адамцем І.І. винесено постанову серії ЕНА № 05777486 про накладення адміністратвиного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно позивача - ОСОБА_1 .
Вказану постанову позивач вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню через:
- відсутність підстав для зупинки транспортного засобу, у підтвердження чого зазначає, що позивач жодних правопорушнеь не вчиняв, що свідчить про відсутність підстав для його зупинки;
- недоведеність вини та неналежні докази. Позивач вважає, що долучені до постанови відеозаписи не підтверджують факту вчинення ним правопорушення, яке послужило підставою для зупинки. Відеозаписи є недопустимими, поза як відео не є безперевним.
З наведених підстав стверджує, що оскаржувана постанова порушує його права та законні інтереси, що призвело до обмеження його права на свободу пересування, безпідставного визнання винним у вчиненні правопорушення та накладення штрафу, чим порушено презумпцію невинуватості. Крім того, вважає порушеним своє право власності у зв'язку з незаконним накладенням на нього майного обов'язку у вигляді штрафу.
Окремо подано клопотання про долучення до матеріалів адміністратвиної справи додаткових доказів та клопотання про виклик і допит свідків (ПОГ ОСОБА_2 ), які судом вирішені.
Ухвалою суду від 22 жовтня 2025 року відкрито провадження за адміністравним позовом, справу призначено до розгляду за правилами ст. 286 КАС України. Одночасно вирішено питання про залучення до участі у справі поліцейського офіцера громади ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Адамця І.І. на правах третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
03.11.2025 від ВП № 2 Сарненського РВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшов відзив з додатками, в якому заперечується щодо позову з наступних обгрунтувань. Оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, посадова особа, яка винесла постанову керувалася положеннями ст. 19 Конституції України, ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» та чинними актами міжнародного та вітчизняного законодавства. У відзиві стверджується, що встановивши особу правопорушника, було розпочато розгляд справи, роз'яснено права та заслухано пояснення особи. Таким чином, було виявлено адміністравтине правопорушення, яке вчинено ОСОБА_1 . Останній повідомив, що не погоджується та буде оскаржувати постанову. Відтак, останній знав про складання відносно нього постанови, яка йому надсилалась поштою. З цих підстав про сить відмовити у задоволенні позову.
18.11.2025 надійшло клопотання про долучення до справи доказів - документів на адвокатський запит, яке задоволено у судовому засіданні.
Інших клопотань до суду не надходило.
У судове засідання від 18.11.2025 позивач ОСОБА_1 не з'явився. Його представник - Смик А.І. підтримав позов у повному обсязі, детально пояснив свої доводи та просив позов задоволити. Додатково пояснив, що його довіритель отримував посвідчення водія, яке дійсне з 28.04.2022 по 28.04.2050. Транспортний засіб належить ФОП ОСОБА_3 . Про те, чи перебуває його довіритель у трудових чи цивільно-правових відносинах з ФОП ОСОБА_3 йому не відомо. Документи були при ОСОБА_1 , але він відмовився їх надати поліцейському через те, що вимога про зупинку була незаконною - він не вчиняв ніякого правопорушення, а тому вправі був не пред'являти документи.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Рівненській області повторно не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - поліцейський офіцер громади ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Адамець І.І . у судовому засіданні 18.11.2025, позов не визнав та пояснив, що сама подія мала місце 18.09.2025. Він виконував свої службові обов'язки поліцейського офіцера громади. Під час виконання службових обов'язків, зупинив водія, який рухався дорогою Т-18 та керував сідловим тягачем. Вантажний автомобіль був завантажений лісодеревиною. Перед тим, ним було отримано оперативну інформацію, що вивозиться ліс, при цьому, документація не відповідає дійсності (тобто ОСОБА_1 сів за кермо вантажного автомобіля в той час, коли в ТТН-автоперевезення було зазначено прізвище іншого водія, який фактично не керував цим транспортним засобом та не перевозив лісоматеріали). Крім того, додатково була ще інша інформація, яка також давала йому підстави для зупинки транспортного засобу, яка стосувалась допустимої ваги та навантаження на вісь транспортного засобу, однак про цю обставину ним не повідомлялось. Який конкретно транспортний засіб буде перевозити вантаж за документами, що не відповідають дійсності та який водій перебуватиме за кермом такого транспортного засобу, коли він буде рухатися - йому не було відомо. В його обов'язки входило перевірка інформації, що надійшла, так як в ній йшлося про адміністративне правопорушення. В той день, зупинялись не лише транспортний засіб, яким керував позивач, а й інші. Така перевірка документів входить до кола його повноважень і він був при викоаннні службових обов'язків. ОСОБА_2 пояснив, що за обставин, вказаних у постанові, він зупинив фуру. Водій виконав зупинку, запитав про підстави для зупинки. Він у детально пояснив йому підстави, посилаючись на положення ст.3 Закону «Про національну поліцію» та необхідність перевірити інформацію про вчинення адміністративного правопорушення, яке крім іншого, полягало у керуванні водієм транспортним засобом без посвідчення водія та страхового полісу, про що також було відомо йому, як працівнику поліції із отриманої інформації.
ОСОБА_2 повідомив, що водія відразу впізнав, оскільки влітку була ситуація, коли цей же водій керував транспортним засобом, номера якого не співпадали. Спілкування з водієм тривало близько 30 хвилин. Вказана інформація дійсно підтвердилась. Водій поводив себе зверхньо, зухвало. Спочатку відмовився надати для перевірки будь-які документи, але потім надав ТТН на автоперевезення ( в якій був вказаний інший водій, а не він), проте посвідчення водія та страховий поліс надавати відмовився, а також відмовився пояснити з якої причини не може надати ці два документи. Міг пред'явити документи в електронному вигляді, проте і це також не зробив. Водію було роз'яснено, що відмова надати документи тягне за собою настання адміністративної відповідальності. Після того, він роз'яснив ОСОБА_1 його права. Під час розяснення прав, останній повідомив, що хоче адвоката. Тому розгляд справи було перенесено на перший робочий день, який слідував після вихідного - 22.09.2025. Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 було чітко проінформовано, підтвердженням чого є відеофіксація з місця події. Ні ОСОБА_1 , ні захисник на розгляд справи не з'явилися, тому ним було прийнято рішення винесення постанови у його відсутність. Постанову було йому направлено поштою. Особу водія він встановив за даними, які були в його розпорядженні - автоматизованої бази даних органу поліції.
На запитання суду ОСОБА_2 підтвердив, що ним було встановлено, що фактично, особа водія, прізвище якої було вказано у ТТН - автоперевезення і водій, який керував зупиненим транспортним засобом - не були однією і тією особою, це були різні особи, а відтак, встановлені ним обставини підтверджували отриману інформацію щодо вчинення адміністративного правопорушення. Тому було прийнято рішення складати постанову. Заслухавши доводи та заперечення учасників, дослідивши матеріали адміністративної справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази у їх сукпності, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч.1ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач оскаржує винесену відносно нього постанову серії ЕНА № 05777486, згідно з якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Настання вказаної відповідальності обумовлено порушенням водієм, як учасником дорожнього руху, вимог чиного законодавства про дорожній рух, яким регулюється порядок та безпека дорожнього руху, в тому числі Правил дорожнього руху.
Згідно з ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.10 ПДР визначено, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відповідно до п.2.1. ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон);
ґ) чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка»;
Пункт 2.4. ПДР зобов'язує водія на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:
а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;
б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Пунктом 1.9. ПДР передбачається, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством встановлена у ч. 1 ст. 126 КУпаП.
Судом встановлено, що 22.10.2025 року поліцейським офіцером громади ВП№ 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Адамцем І.І. було зупинено транспортний засіб - сідловий тягач марки «Renault Magnum» р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів, водій ОСОБА_1 надав документи на перевезення вантажу ( ТТН- автоперевезення), проте, відмовився надати посвідчення водія та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Під час розгляду справи, а саме: під час роз'яснення прав, на прохання ОСОБА_1 , розгляд справи відкладався, у зв'язку з забезпеченням останньому його права на захист, оскільки останній висловив намір скористатися допомогою адвоката. У визначені час та дату розгляду справи не з'явився. За наслідками розгляду справи, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, що складає 425 грн. Копію постанови позивач отримав.
З перегляду відео, долученого позивачем підтверджується факт відмови позивача надати документи: посвідчення водія, страховий поліс на вимогу поліцейського. Розгляд справи розпочався на місці зупинки транспортного засобу та, за клопотанням позивача, з метою забезпечення права на захист продовжився у ВП №2 РВП 22.09.2025. На цей час фіксація була припинена та поновлена під час скаладання постанови.
Відео фіксувалось на боді камеру, відеореєстратор службового автомобіля, крім того, у зв'язку з перебуванням у наряді, поліцейським отримано ще одну камеру. Відеореєстрація велася безперервно, під час спілкування з водієм ним не зупинялась. Камерам була вимкнута після закінчення спілдкування з позивачем, тобто зупинилась після відкладення розгляду справи. Наявність окремих відофайлів пояснюється технічними характристками боді камер, при цьому, постанова не повинання містити перелік відеофайлів, а лише посилання на пристрій, з якого проводилась така фіксація.
Представник позивача у судовому засіданні не зміг пояснити, чому одні документи (ТТН - автоперевезення) ОСОБА_1 надав поліцейському, в той час як інші (посвідчення водія, страховий поліс) на вимогу того ж поліцейського та за одних і тих же обставин, ОСОБА_1 пред'явити відмовився. Таку поведінку позивача не можна розглядати як вмотивовану та послідовну.
Враховуючи, що поліцейським було встановлено, що транспортним засобом керувала інша особа, аніж та, яка зазначена у документах і цю обставину він довів у судовому засіданні, а відтак, встановлені обставини у їх сукупності дають підстави суду вважати, що така відмова позивача була з надуманих підстав.
За наведеного, суд відхиляє доводи позивача та його представника про те, що водій мав право не надавати відповідачу документи, оскільки встановлено наявність законних підстав для зупинки транспортного засобу.
Отже, поліцейський діяв відповідно до Конституції України, в межах наданих йому повноважень та відповідно до закону.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно дост.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Отже, у судовому засіданні третьою особою на стороні відповідача - ПОГ ВП № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Адамцем І.І. та у сукупності їз дослідженими доказами, спростовано твердження позивача та його представника про незаконність зупинки транспортного засобу, відсутність вини позивача за ч. 1 ст. 126 КУпАП та про те, що жодного адміністравтиного правопорушення позивачем не вчинялось.
Відтак, суд приходить до висновку, про доведеність факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП. Постанова винесена з дотриманням норм чинного законодавства; стягнення суб'єктом владних повноважень застосовано в межах санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП та з дотриманням вимог закону.
Доказів, у спросутвання факту вчинення адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було і судом таких обставин не встановлено, а доводи позивача про те, що ним не вчинялось протиправної поведінки спростовуються дослідженими судом доказами в їх сукупності.
За встановлення протиправності поведінки позивача, ті обставини, на які покликається останній у позові не є достатньою підставою для скасування постанови.
Керуючись ст.ст.2, 9, 72, 77, 143, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.7, 9, 122, 247, 251, 252 КУпАП, суд, -
вирішив :
В задоволенні позовної заяви відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення оголошено о 15:30 год. 28.11.2025 року.
Суддя: