Справа № 557/1983/25
про продовження дії запобіжного заходу
28 листопада 2025 року селище Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: прокурора ОСОБА_2
захисника - адвоката ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
секретаря судових засідань ОСОБА_5
розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Гоща матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 жовтня 2025 року за № 62025080100006951 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, суд
21 листопада 2025 року до Гощанського районного суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
28.11.2025 року прокурор подав письмове клопотання про продовження на стадії судового розгляду запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, про що свідчить вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів. Зазначає, що останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, у даному кримінальному провадженні а такоже вчинити інше кримінальне правопорушення.
В підготовчому судовому засіданн прокурор підтримав своє клопотання та зазначив, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого, а тому просить суд задоволити його клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_3 заперечували проти задоволення заявленого клопотання та продовження запобіжного заходу, просили взагалі не обирати жодного запобіжного заходу.
Заслухавши прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, вивчивши обвинувальний акт та клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що будучи зарахованим наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.09.2025 №278 до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, призначеним на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вважається таким, що прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов,язків за посадою.
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_6 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов»язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 1 1, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин.
Так, 29.09.2025, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні насдіідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділів військової частини, поблизу АДРЕСА_1 , свої службові обовіязки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв.
06 жовтня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України - самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
07.10.2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 05.12.2025.
Вказане кримінальне провадження на даний момент не розглянуто.
Відповідно до вимог ст. 199 КПК України суддя продовжує строк тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий зокрема доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою і ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Судом встановлено, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не перестали існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, та вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Тому суд вважає, що прокурор довів про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому суд не вбачає підстав для зміни обраного запобіжного заходу на більш м'який та вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою одночасно визначається розмір застави та покладаються обов'язки у разі її внесення, згідно ч.5 ст.194 КПК України.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину розмір застави визначається - від восьмидесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн. Сто прожиткових мінімумів для працездатних осіб складає - 302800грн..
Таким чином, суд, з урахуванням ч. 4 ст. 182 КПК України, в якій зазначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу та приймаючи до уваги, те що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього вважає за можливе визначити обвинуваченому заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302800 гривень.
Відповідно до ч 4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтею 408 Кримінального кодексу України.
Згідно ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Керуючись ст.ст. 59, 176-178, 181, 183, 193-196, 369-372 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто, до 26 січня 2026 року включно.
Визначити розмір застави в розмірі ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302800(триста дві тисячі вісімсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA048201720355229002000010559, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Роз'яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст.194 ч.5 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою;
- не відлучатися за межі Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, експертами у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26 січня 2026 року.
Копію даної ухвали направити в Державну установу «Запорізький слідчий ізолятор»для відома та виконання в частині дії запобіжного заходу.
Ухвалу може бути оскаржено в частині продовження запобіжного заходу шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1