Провадження 2/557/605/2025
Справа 557/1476/25
27 листопада 2025 року с-ще Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області у складі:
судді Оленич Ю.В.,
секретар судового засідання Файлер І.С.,
номер справи 557/1476/25,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У вересні 2025 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначено, що 07 вересня 1980 року у виконкомі Симонівської сільської ради Гощанського району Рівненської області позивач зареєструвала шлюб з відповідачем.
Представник позивача, посилаючись на приписи статтей 55, 110, 112 Сімейного кодексу України, просить розірвати шлюб сторін по справі, оскільки через діаметрально протилежні погляди на життя, різні уявлення про сімейні цінності, несумісності як чоловіка та дружини та непорозуміння, подружнє життя позивача з відповідачем не склалося, що призвело до втрати почуття поваги та любові. Представник вказує на те, що подальше сумісне життя і збереження шлюбу сім'ї за вказаних обставин стало неможливим, тому збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін. Оскільки відповідач не бажає подавати спільну заяву до органів державної реєстрації актів цивільного стану, розірвати шлюб в такий спосіб є неможливим.
Відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти розірвання шлюбу та у задоволенні позову просив відмовити. У поданому відзиві останній зазначив, що обставини, викладені у позовній заяві про розірвання шлюбу щодо втрати почуття любові та взаємоповаги один до одного, діаметральних поглядів на шлюб та сім'ю, різні уявлення на сімейні цінності не відповідають дійсності та є бездоказовими. Відповідач вказує, що вони з дружиною прожили у шлюбі сорок п'ять років, розуміли один одного та виростили доньку, яка також проти розірвання шлюбу батьків.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та категорично наполягала на розірванні шлюбу з мотивів, які є аналогічними, зазначеним у позові. Додатково вказала на те, що примирення між нею та відповідачем у призначений судом строк не відбулося та таке є неможливим, перебувати у шлюбі з останнім не бажає.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає необхідним зберегти сім'ю задля збереження майна дітям, так як має сумніви щодо фізичного здоров'я позивача та можливу необхідність з його сторони бути її опікуном.
Процесуальні дії у справі
05 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
13 жовтня 2025 року провадження у справі зупинено, подружжю призначено строк для примирення терміном один місяць.
13 листопада 2025 року поновлено провадження в справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , повторно виданого 26 липня 2016 року, судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 07 вересня 1980 року зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Симонівської сільської ради Гощанського району Рівненської області, про що було зроблено актовий запис № 26.
Позивач, вказуючи на наявність підстав для розірвання шлюбу, звернулася до суду з вказаним позовом за захистом своїх порушених прав.
Мотиви з яких виходив суд та застосовані норми права
Таким чином, спірні правовідносини з приводу припинення шлюбу, що виникли між сторонами по справі, регулюються нормами права, які містяться в главі 11 Сімейного кодексу України (далі СК України).
Відповідно до частини другої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Частиною першою статті 21 і частиною першою статті 24 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (частина перша статті 55 СК України).
Відповідно до частини другої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, що визначено частиною третьою статті 105 СК України.
Відповідно до вимог частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин - факту припинення між сторонами шлюбних стосунків та формальність існування шлюбу, який не виконує свого прямого призначення, суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно та подальше спільне проживання лише суперечитиме інтересам сторін по справі, що має істотне значення.
При цьому судом враховуються аргументи сторони представника позивача, наведені в позові на підтвердження підстав для його задоволення, пояснення позивача, які вона надала у судовому засіданні, зокрема щодо втрати між сторонами по справі почуття поваги та любові, що призвело до фактичної неможливості подальшого спільного сумісного життя і збереження сім'ї.
Суд зауважує, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу у відповідності до ст. 24 СК України не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки позивач, скористалась своїм правом на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу та наполягає на такому, відмова у задоволенні позову за таких обставин, на переконання суду, буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим. З огляду на зазначене доводи позивача з цього приводу заслуговують на увагу суду.
Приймається до уваги судом і та обставина, що наданий подружжю строк на примирення не приніс результатів.
Водночас судом відхиляються аргументи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, а таож підтримані у судовому засіданні.
При вирішенні спору суд застосовує норми права, які містяться в ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, та на окремі з яких вірно посилається позивач в поданому позові.
За вказаних обставин, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 141 ЦПК України.
Зокрема, частинами першою та другою вказаної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України понесені позивачем та підтверджені належними доказами судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень 00 копійок, судом покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 вересня 1980 року у виконавчому комітеті Симонівської сільської ради Гощанського району Рівненської області, актовий запис № 26.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу та 1211 гривень 20 копійок судового збору, всього 4 211 (чотири тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 28 листопада 2025 року.
Суддя Ю.В. Оленич