Справа №551/935/25
"14" листопада 2025 р. селище Шишаки
Суддя Шишацького районного суду Полтавської області Вергун Н.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Споживчий центр » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
28 вересня 2025 року ТОВ « Споживчий центр » звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 15 вересня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Споживчий центр" укладений кредитний договір № 15.09.2022-100001853, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до умов договору, ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачу кредит, у розмірі 6000 грн. 00 коп., строком на 28 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 1,2% за один день користування Кредитом.
Позивач зобов'язання по кредитному договору виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти в сумі 6000 грн. 00 коп.
Однак, відповідач порушив умови договору, внаслідок чого, станом на момент пред'явлення позову виникла заборгованість, у сумі 8 916 грн. 01 коп., з яких: 6000 грн. 00 коп. тіло кредиту, 2 016 грн. 02 коп. заборгованість по процентам та комісія 900 грн. 00 коп.
Враховуючи вказані обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та судовий збір.
Разом з позовом представник позивача Сарана А.О. подав клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1830913 від 29 вересня 2025 року, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 33 ).
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року позовну заяву ТОВ « Споживчий центр » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, до відому яких доведено, що розгляд справи відбудеться у порядку письмового провадження о 08 год. 00 хв. 30 жовтня 2025 року ( а.с. 34 ).
Ухвалою суду від 30 жовтня 2025 року розгляд справи відкладено до 08 год. 30 хв. 14 листопада 2025 року ( а.с. 39 ).
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання та у порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України ( а.с. 36,41, 44 ), до суду з будь - якими заявами, клопотаннями не зверталався. Відзив на позов відповідач не надав.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши, наявні в матеріалах справи, докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 15 вересня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Споживчий центр" укладений кредитний договір № 15.09.2022-100001853, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною Договору ( а.с. 27 - 28 ).
Умовами договору передбачено, що ТОВ "Споживчий центр" надає відповідачу кредитні кошти в сумі 6 000 грн.00 коп., строком на 28 днів, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,2 % за один день користування кредитом.
Сторони узгодили, що проценти розраховують шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заяви на укладення кредитного договору від 15 вересня 2022 року, копією пропозиції укладення кредитного договору та паспортом споживчого кредиту, які містять електронний підпис відповідача ( а.с. 24-28 ).
На підставі кредитного договору, ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачу кредит у розмірі 6 000 грн. 00 коп.
Однак, відповідач не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого, станом на момент подання позову до суду, виникла заборгованість у загальному розмірі 8 916 грн. 01 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 000 грн. 00 коп., заборгованості по відсоткам у розмірі 2 016 грн. 00 коп. і комісії у розмірі 900 грн. 00 коп. ( а.с. 11 ).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Нормою статті 639ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію N 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Положеннями статті 12 Закону України"Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги», встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у тому числі заявку на укладення кредитного договору від 15 вересня 2022 року, пропозицію укладення кредитного договору та паспорт споживчого кредиту, підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису відповідача.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання повернути кредит зі сплатою відсотків у визначений договором строк.
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором ТОВ "Споживчий центр" виконало належним чином, надававши відповідачу кредиті кошти у розмірі 6 000 грн. 00 коп.
Однак, відповідач не виконав умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та процентів, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом. Вказана заборгованість не спростовна відповідачем.
Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача: 6 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту та 2 016 грн. 01 коп. заборгованість за відсотками.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії у розмірі 900 грн. 00 коп., суд зазначає, що умовами Заяви передбачено сплату комісії 15% від суми кредиту, яка дорівнює 900 грн. 00 коп., нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту та пов'язана з наданням кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
ТОВ «Споживчий центр» фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.
Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.
Отже, умови договору про нарахування позивачем разової комісії при видачі кредиту є нікчемними, а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії пов'язаної з наданням кредиту належить відмовити.
На підставі ч 1 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача, підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Оскільки позов задоволено частково, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2 177 грн. 88 коп. із розрахунку: 8 016.01 грн х 2 422,40 грн / 8 916.01 грн = 2177,88 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265,268,274-279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 15.09.2022-100001853 від 15 вересня 2022 року в сумі 8 016 грн. 01 коп. і судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 177 грн. 88 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: 01132, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Головуючий суддя: