Справа № 358/2146/25 Провадження № 3/358/872/25
27 листопада 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 (м. Богуслав) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , року народження, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею ч. 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
1. Формулювання обставин правопорушення, яке пред'являлось особі у протоколі та визнане суддею доведеним.
12.11.2025 о 22:17:00 годині в м. Богуславі по вул. Миколаївська, 131, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем марки «ВАЗ 210990», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Порушення вчинено повторно протягом року, адміністративна постанова №ЕНА 5893300 від 08.10.2025, чим порушив п. 2.1.а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч.5 ст.126 КУпАП,
У судовому засіданні 27.11.2025 ОСОБА_1 визнав вину та висловив щире каяття. Просив відстрочити сплату штрафу терміном на шість місяців, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем. До матеріалів справи долучив письмові поясненні від 27.11.2025.
2. Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Заслухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Так, положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Згідно п. 1.3. «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306 учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.2.1 (а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 126 КУпАП визначено, зокрема, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 126 КУпАП), а повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого (ч. 5 ст. 126 КУпАП).
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Факт правопорушення тавина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом серії ЕПР1 № 511325 від 12.11.2025, за ст.124 КУпАП, що складений відносно ОСОБА_1 , в якому викладені обставини адміністративного правопорушення;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА № 5893300 від 08.10.2025, відносно ОСОБА_1 , за ч.2 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом);
- довідкою старшого інспектора СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області Віталія Литвина, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно бази даних ІПНП МВС України посвідчення водія на право керування транспортним засобом не отримував;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 12.11.2025, що долучені до протоколу на окремому аркуші, в яких останній зазначає, що 12.11.2025 близько 22 години 18 хвилин у м. Богуслав по вул. Миколаївська він керував автомобілем «ВАЗ-21099» д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, де його зупинили працівники поліції за порушення правил дорожнього руху. Під час перевірки документів повідомив працівникам поліції, що посвідчення водія не має, оскільки такого не отримував. Також повідомив про відсутність в нього поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА № 61400029 від 12.11.2025, за ч.1 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.11.2025, які аналогічні за змістом письмовим поясненням від 12.11.2025;
Автомобіль марки «ВАЗ-21099» д.н.з. НОМЕР_1 , рік випуску 2006, синього кольору, належить ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
3. Висновки суду
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.
Наведені та досліджені судом докази є достатньо вагомими, чіткими і узгоджених між собою та жодним чином не спростовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо застосування критеріїв доведення «поза розумним сумнівом», суд дійшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
4. Мотиви накладення адміністративного стягнення та ухвалення інших рішень
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, яке полягає у повторному протягом року вчиненні ним порушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров'я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Отже, при накладенні стягнення суд не бере до уваги особу порушника ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкція ч.5 ст.126 КУпАП встановлює, окрім накладення штрафу, також безальтернативне адміністративне стягнення на водіїв у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на строк від п'яти до семи років.
Статтею 30 КУпАП не встановлено обмежень щодо застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.
Зазначені норми не містять будь-яких застережень щодо можливості застосування позбавлення права керування у разі відсутності в особи посвідчення водія.
Згідно з ч.1 ст. 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеній у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20 за схожих правовідносин, яку з огляду на засади верховенства права можливо застосувати й у справах про адміністративні правопорушення.
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобусерії НОМЕР_3 від 09.05.2025 убачається, що власником транспортного засобу марки «ВАЗ-21099» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 . Відтак, враховуючи, що вказаний транспортний засіб ОСОБА_1 не належить, відсутні правові підстави для застосування до нього додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення в межах санкції частини 5 статті 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, що відповідає санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки нормами КУпАП, зокрема ст. 126 КУпАП не встановлено обмеження щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особам, які на момент вчинення правопорушення не мали права керувати транспортними засобами, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 (справа №702/301/20).
Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_1 зауважив, що не має можливості сплатити таку суму штрафу за один платіж, у зв'язку з тяжким фінансовим станом, в зв'язку з чим просив розстрочити йому сплату штрафу.
Згідно ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , який не працює, а також розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, та є досить значним у порівнянні з установленою в Україні мінімальною заробітною платою, суд приходить до висновку, що сплата ОСОБА_1 штрафу в розмірі 40 800 грн. 00 коп. одним платежем становитиме для нього надмірний тягар.
З огляду на викладене, суд куруючись ч. 2 ст.301 КУпАП, вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу та відстрочити сплату штрафу у повному обсязі з наданням розстрочки на строк шість місяців із виплатою певними частинами.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених ст. 5 зазначеного Закону, судом не встановлено.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із правопорушника ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно ч. 4 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Таким чином, із ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Керуючись ст. 9, 33, 40-1, 126, 276-280, 301 283-285 КУпАП України, п.2.1 (а) ПДР України, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити для плати штрафу: (Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Призначення платежу: штраф за адміністративне правопорушення, Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 477800 від 09.10.2025).
Відповідно до ч. 1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Розстрочити ОСОБА_1 , сплату адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, строком на 6 (шість) місяців, рівними частинами по 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. щомісяця, шляхом сплати щомісячних платежів, починаючи з дня набрання постановою законної сили але не пізніше останнього дня відповідного календарного місяця.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти щомісячно суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред'явлення відповідного документу (квитанції).
Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання несплаченого адміністративного стягнення у вигляді штрафу - протягом трьох місяців.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у строк, встановлений розстрочкою, до нього може бути застосоване подвійне стягнення розміру штрафу визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в порядку ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (стягувач - Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя К. І. Буравова