Справа № 358/803/25 Провадження № 2/358/604/25
27 листопада 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Романенко К.С.,
за участю секретаря судового засідання Шпак К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
14.05.2025 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 в розмірі 17800,00 грн, а також суму понесених позивачем судових витрат, що складається з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Позов мотивують тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу №030524-12 від 03 травня 2024 року.
Відповідно до п. 5.1.1 зазначеного Договору факторингу Фактор має право набувати право вимоги до Боржника на всі суми, відступлені йому Клієнтом, згідно цього договору.
Відповідно до п.п.2.4., 2.5. зазначеного Договору факторингу, сторони домовилися, що Право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клієнтом Факторові з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі Переліку (Додаток 1). Пiсля пiдписання Актy приймання-передачi Перелiку до Фактора переходять вci права та обов'язки Клiєнта, як сторони, якi виникли на пiдставi Кредитного договору в обсязi i на умовах, що iснують на момент укладення цього Договору.
На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги за Договором факторингу № 030524-12 від 03 травня 2024 року, а також вимога про сплату заборгованості від 03.05.2024 року. Отже, станом на дату подання даної позовної заяви позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором № 24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 року, укладеним між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 .
Між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 24.05.2019 року укладено Кредитний договір (оферти) № 24.05.2019-010000895 шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною даного Договору. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується довідкою субконто (виписка) з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою у розмірі 28% (фіксована незмінна процентна ставка).
Згідно п. 1.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 1.2. встановлено, що кредит надається для використання Позичальником на будь-які законні цілі, включаючи перекредитування, підприємницьку, незалежну професійну діяльність або виконання обов'язків найманого працівника. Сторони погодились, що Кредит за даним договором не є споживчим, а даний договір не є договором про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п.1.3. Договору протягом 3 робочих днів з дати прийняття пропозиції Позичальником Кредитодавець надає Позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту - фінансовий кредит; строк, на який надається кредит, встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності (п.2.1 Договору).
Згідно п. 2.3. Договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника.
Днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитора, а днем погашення Кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитора. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитора, Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку користування Кредитом (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п.п. «а» п. 4.1. Договору Позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора до дати, вказаній у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
У разі несплати кредиту та/або процентів у встановлені договором терміни/ строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми кредиту та несплати нарахованих процентів до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.5.4. кредитного договору (п.7.1 Договору).
Відповідно до Заявки від 24.05.2019, кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 10 000,00 грн. з первинним строком на 14 днів, а відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн. Отже, кредитором виконано свої зобов'язання за Договором в повному обсязі.
В свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 29.01.2025 утворилась заборгованість у розмірі 17800,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 10 000,00 грн. та за відсотками - 2 800,00 грн., а також штраф у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується довідкою субконто (який нараховано відповідно до п.5.4 Кредитного договору №24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 року), чим порушуються права та інтереси позивача.
Позивач зазначає, що у довідці субконто не відображено нарахування штрафу, проте дане нарахування підтверджується довідкою про заборгованість та здійснено у відповідності до умов Договору.
В зв'язку з вище викладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за Кредитним договором № 24.05.2019 010000895 від 24.05.2019 року в розмірі 17800,00 (сімнадцять тисяч вісімсот гривень 00 коп.), суму понесених позивачем судових витрат у розмірі 6422,40 (шість тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 коп.), що складається з судового збору у розмірі 2 422,40 грн., а також 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області від 19.05.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачу право на подання заперечень на відповідь на відзив.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Стаценко О.Д. через підсистему «Електронний суд» 01.07.2025 подав відзив на позовну заяву, у якому просив в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в повному обсязі. Відповідач заперечує проти позовних вимог та не визнає їх в повному обсязі, обґрунтування чого полягають в наступному:
На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві позивач надав суду сканкопію електронної пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) №24.05.2019-010000895, датованої 24.05.2019 р. Пропозиція містить реквізити кредитора та факсимільне відтворення підпису кредитодавця, без зазначення посади, прізвища, ім'я та по батькові уповноваженого працівника до повноважень якого віднесено підписання з клієнтами договорів та інших документів від імені ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР». Надана сканкопія електронної заявки, що є невід'ємною частиною кредитного договору (оферти), датована 24.05.2019, містить факсимільне відтворення підпису кредитодавця, без зазначення посади, прізвища, ім'я та по батькові уповноваженого працівника до повноважень якого віднесено підписання з клієнтами договорів та інших документів від імені ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та містить електронний підпис позичальника, ідентифікатора. відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора. Також представником позивача до позовної заяви додано підтвердження укладення кредитного договору, датовано 24.05.2019, без підпису відповідача.
У розділі 3 наданої представником позивача копії договору факторингу заретушовано, на думку позивача, конфіденційну інформацію, а саме у п. п. 3.2 та п. п. 3.3 приховано інформацію щодо ціни продажу за договором та у п. п. 3.4 зазначеного договору частково прихована інформація щодо загальної суми прав вимоги. У Додатку №2 до договору факторингу №030524-12 від 03.05.2024 Перелік №1, який представник позивача ідентифікує як витяг з реєстру прав вимоги №1 заретушовану, на думку позивача, конфіденційну інформацію. Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу №030524-12 від 03.05.2024: Акту приймання-передачі переліку №1 до договору факторингу №030524-12 від 03.05.2024, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» передав, а ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» прийняв Перелік №1 права грошових вимог за якими відступається згідно Договору.
Проте, доказів, які б підтверджували надання ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» попередньому кредитору - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» грошових коштів за передачу права вимоги згідно Договору факторингу №030524-12 від 03 травня 2024 року представником позивача суду не надано. Отже, позивач ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» не довів факт переходу до нього прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором (офертою) № 24.05.2019 010000895 від 24.05.2019 від первісного кредитора. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин.
Таким чином, представник відповідача прийшов до висновку про недоведеність порушення прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, й відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Крім того, представник відповідача вказує, що позовну заяву подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, у чому вбачається порушення судом вимог пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Також представник відповідача повідомив про орієнтовний розмір судових витрат (як тих, що вже понесені відповідачем, так і тих, що можуть бути понесені під час розгляду справи у суді) відповідно п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України в розмірі 15000,00 грн.
07.07.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Стаценко О.Д. надіслав через підсистему «Електронний суд» клопотання про стягнення судових витрат, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 43170298) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу на суму 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. відповідно до квитанції від 27.06.2025 року.
Ухвалою суду від 10.07.2025 продовжено строк судового провадження в справі до 19 серпня 2025 року включно та за ініціативою суду вирішено витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» належним чином завірені копії документів: - докази факсимільного підпису кредитодавця; - додаткову угоду; - докази про те, що відповідач схвалив правочин та докази про те, що відповідач вчинив будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину; - детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором 24.05.2019-010000895 від 24.05.2019; - первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача ОСОБА_1 у розмірі 10 000,00 грн.; - докази належності відповідачу рахунку, на який перераховано кредитні кошти; - докази підписання відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору (оферта); - додаток до договору факторингу № 030524-12 від 03.05.2024 про набуття права вимоги до боржника ОСОБА_1 ; - належні докази підтвердження повноважень адвоката.
У зв'язку з ненадходженням до суду в строк до 19.08.2025 витребуваних судом документів, ухвалою суду від 15.08.2025 продовжено строк судового провадження та повторно витребувано докази по справі, встановлено строк виконання - до 15.09.2025 року.
12.09.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд», від представника позивача надійшла до суду заява про зменшення розміру витрат відповідача на правничу допомогу. Заява обґрунтована тим, що витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. є необґрунтованими та значно завищеними, непропорційним до предмета та ціни позову, враховуючи малозначність справи. Тому сторона позивача вважає, що сума за надані послуги має бути зменшена до 3000,00 грн., виходячи з того, що судова практика у спорах даної категорії є сталою, а справа відноситься до категорії незначної складності, тому стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для позивача.
16.09.2025 позивач надіслав суду копії документів, а також пояснення щодо відсутності у нього документів, про які зазначені в ухвалі суду. Так, щодо неможливості надати докази факсимільного підпису кредитодавця та додаткової угоди, що могла би передбачати використання факсимільного підпису кредитодавцем, позивач повідомляє наступне.
Кредитний договір № 24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 року було укладено в електронній формі, з дотриманням норм законодавства, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування» та Цивільного кодексу України. Договір підписаний із використанням факсиміле кредитодавця, який надає згоду на таке використання шляхом підписання договору в цілому, що підтверджує прийняття його умов. Відповідач не оскаржував справжність договору на момент його укладення, не заявляв заперечень щодо підпису, виконав зобов'язання частково (наприклад, отримав кошти, здійснив платежі, користувався предметом договору тощо), що є фактичним підтвердженням згоди з його умовами та формою.
Щодо належності відповідачу рахунку, первинних бухгалтерських документів та детального розрахунку заборгованості за Кредитним договором. Позивачем надано копію Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), копію Підтвердження укладання кредитного договору та копію Заявки, що являється невід'ємною частиною Пропозиції про укладення кредитного договору. Позивач вважає, що разом ці документи становлять Кредитний договір.
В підтвердженні укладання кредитного договору міститься Заява про перекредитування/ зарахування, в якій вказано: «На підставі ст.601 ЦК України позичальник просить зарахувати вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10 000 грн. за кредитним договором 24.05.2019-010000895 в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10 000 грн. за кредитним договором 24.04.2019-010001057 від 24.04.2019. Кредитор погоджується на вказане зарахування рівних зустрічних однорідних вимог шляхом припинення попередніх зобов'язань позичальника в обліку кредитора. Зобов'язання кредитора з видачі кредиту за кредитним договором 24.05.2019-010000895 та зобов'язання позичальника з повернення суми кредиту за кредитним договором 24.04.2019-010001057 від 24.04.2019 вважаються виконаними в момент припинення попередніх зобов'язань позичальника в обліку кредитора. Дана заява є частиною кредитного договору 24.05.2019-010000895». Отже, кошти не перераховувались на особовий рахунок, а були направлені на зарахування рівних зустрічних однорідних вимог, а саме на погашення заборгованості за Кредитним договором 24.04.2019-010001057 від 24.04.2019.
Щодо розрахунку заборгованості відповідача за Кредитним договором, позивач зазначає, що наявна в матеріалах справи карточка субконто узгоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості (довідкою) і в сукупності з іншими доказами підтверджує заборгованість відповідача за виданим кредитом, та є належним доказом.
Щодо додатку до договору факторингу № 030524-12 від 03.05.2024 про набуття права вимоги до боржника ОСОБА_1 , позивач зазначає, що Перелік № 1 (Додаток 2 до договору факторингу № 030524-12 від 03.05.2024) містить відомості щодо відступлення права вимоги до боржників на умовах, передбачених Договором факторингу № 030524-12 від 03.05.2024. Позивачем під час подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості за Кредитним договором було додано копію витягу з переліку №1 (Додаток 2 до договору факторингу №030524-12 від 03.05.2024) - з реквізитами договору та сторінку з реквізитами відповідача, а саме: П.І.Б., реєстраційний номер облікової картки платника податків, дата укладення Кредитного договору, номер Кредитного договору, кількість дні прострочення виконання договірних зобов'язань, сума заборгованості та її складові. Також даний додаток до договору факторингу позивач додає до вказаного листа.
Щодо доказів, про схвалення відповідачем правочину та підписання відповідачем пропозиції укладення Кредитного договору, позивач додає копію лог-файлу, що являє собою візуальну форму послідовності дій учасників електронної комерції (кредитора та позичальника), щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі за Кредитним договором № 24.05.2019¬010000895 від 24.05.2019 року. Також, позивач надає довідку від надавача телекомунікаційних послуг «Старт-мобайл» від 15.09.2025 щодо надсилання на номер відповідача одноразового ідентифікатора, який використовувався для підписання відповідачем Акцепту та направлення його фінансовій установі.
Щодо доказів підтвердження повноважень адвоката, позивач зазначає, що на дату подання позовної заяви до суду, було надано копії Договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги, копію Ордера на надання правничої допомоги (на підставі договору про надання правничої допомоги № 07/24- НК від 02.07.2024), копію додаткової угоди № 11 від 31.12.2024 до Договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги, копію довіреності представника ТОВ «Новий Колектор» на підписання договору про надання правничої допомоги.
19.09.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Стаценка О.Д. надійшло заперечення на клопотання позивача від 07.07.2025 про стягнення судових витрат, в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви від 12.09.2025 року щодо зменшення витрат на правничу допомогу, в якому представник просив у задоволенні поданої позивачем заяви від 12.09.2025 року щодо зменшення витрат на правничу допомогу відмовити в повному обсязі та продовжити розгляд справи №358/803/25, що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження на строк, який достатній для розгляду даного заперечення.
22.09.2025 ухвалою суду продовжено строк судового провадження в справі № 358/803/25 до 17.10.2025.
17.10.2025, через відсутність в матеріалах справи відомостей з приводу руху коштів по рахунку відповідача та самого кредитного договору, суд за власною ініціативою вирішив витребувати від позивача належним чином завірені копії документів: - інформацію (виписку по рахунку) про рух коштів по усім рахункам ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), із яких вбачається факт перерахування (перекредитування) за кредитним договором 24.05.2019-010000895.; - належним чином завірену копію кредитного договору (оферти) №24.05.2019-010000895 від 24.05.2019, укладеного між ТОВ «Споживчий цент» та ОСОБА_1 . Строк виконання ухвали встановлено в строк до 12 листопада 2025 року.
Станом на 12.11.2025 докази, витребувані ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 17.10.2025 не надійшли.
Через невиконання позивачем ухвали про витребування доказів протягом тривалого часу та не повідомлення про причини неможливості її виконання, ухвалою суду від 13.11.2025 до ТОВ «Новий Колектор» застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 908,40 грн.
14.11.2025 від представника позивача через підсистему «Електронний суд», надійшла заява, в якій позивач зазначає, що кредитний договір № 24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 року було укладено в електронній формі, з дотриманням норм законодавства, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування» та Цивільного кодексу України. В даному випадку вчинення правочину (укладення Кредитного договору) та підтвердження волевиявлення кредитора на вчинення цього правочину, виражається в надсиланні відповідачу пропозиції укладення договору (оферти). У випадку з укладенням Кредитного договору: - Договір підписаний із використанням факсиміле кредитодавця, який надає згоду на таке використання шляхом підписання договору в цілому, що підтверджує прийняття його умов; - Відповідач не оскаржував справжність договору на момент його укладення, не заявляв заперечень щодо підпису, виконав зобов'язання частково (наприклад, отримав кошти, здійснив платежі, користувався предметом договору тощо), що є фактичним підтвердженням згоди з його умовами та формою.
Щодо належності відповідачу рахунку, первинних бухгалтерських документів та детального розрахунку заборгованості за Кредитним договором, позивач вказує, що ним було надано копію Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), копію Підтвердження укладання кредитного договору та копію Заявки, що являється невід'ємною частиною Пропозиції про укладення кредитного договору, які разом із цими документи становлять Кредитний договір. В підтвердженні укладання кредитного договору міститься Заява про перекредитування/зарахування, в якій вказано: «На підставі ст.601 ЦК України позичальник просить зарахувати вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10 000 грн. за кредитним договором 24.05.2019-010000895 в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10 000 грн. за кредитним договором 24.04.2019-010001057 від 24.04.2019. Кредитор погоджується на вказане зарахування рівних зустрічних однорідних вимог шляхом припинення попередніх зобов'язань позичальника в обліку кредитора. Зобов'язання кредитора з видачі кредиту за кредитним договором 24.05.2019-010000895 та зобов'язання позичальника з повернення суми кредиту за кредитним договором 24.04.2019 010001057 від 24.04.2019 вважаються виконаними в момент припинення попередніх зобов'язань позичальника в обліку кредитора. Дана заява є частиною кредитного договору 24.05.2019-010000895». Отже, кошти не перераховувались на особовий рахунок, а були направлені на зарахування рівних зустрічних однорідних вимог, а саме на погашення заборгованості за Кредитним договором 24.04.2019-010001057 від 24.04.2019.
Щодо розрахунку заборгованості відповідача за Кредитним договором, зазначає, що наявна в матеріалах справи карточка субконто узгоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості (довідкою) і в сукупності з іншими доказами підтверджує заборгованість відповідача за виданим кредитом, та є належним доказом.
Щодо додатку до договору факторингу № 030524-12 від 03.05.2024 про набуття права вимоги до боржника ОСОБА_1 , зазначає, що Перелік № 1 (Додаток 2 до договору факторингу № 030524-12 від 03.05.2024) містить відомості щодо відступлення права вимоги до боржників на умовах, передбачених Договором факторингу № 030524-12 від 03.05.2024. Позивачем під час подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості за Кредитним договором було додано копію витягу з переліку №1 (Додаток 2 до договору факторингу №030524-12 від 03.05.2024) - з реквізитами договору та сторінку з реквізитами відповідача, а саме: П.І.Б., реєстраційний номер облікової картки платника податків, дата укладення Кредитного договору, номер Кредитного договору, кількість дні прострочення виконання договірних зобов'язань, сума заборгованості та її складові.
Щодо доказів, про схвалення відповідачем правочину та підписання відповідачем пропозиції укладення Кредитного договору, позивач надає копію лог-файлу, що являє собою візуальну форму послідовності дій учасників електронної комерції (кредитора та позичальника), щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі за Кредитним договором №24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 року та довідку від надавача телекомунікаційних послуг «Старт-мобайл» від 15.09.2025 щодо надсилання на номер відповідача одноразового ідентифікатора, який використовувався для підписання відповідачем Акцепту та направлення його фінансовій установі.
Щодо доказів підтвердження повноважень адвоката, на підтвердження повноважень адвоката на дату подання позовної заяви до суду, позивач направляє копію Договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги, копію Ордера на надання правничої допомоги (на підставі договору про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02.07.2024), копію додаткової угоди № 11 від 31.12.2024 до Договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги, копію довіреності представника ТОВ «Новий Колектор» на підписання договору про надання правничої допомоги.
19.11.2025 через підсистему «Електронний суд» та 20.11.2025 засобом поштового зв'язку від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 17.10.2025 про витребування доказів, в якій позивач просить скасувати ухвалу про стягнення штрафу та продовжити строк виконання ухвали, надавши пояснення щодо факту перекредитування за договором кредиту. Первинним кредитором ТОВ «Споживчий центр» на запит ТОВ «Новий Колектор» було надано документи щодо перекредитування за кредитним договором №24.05.2019- 010000895. З наданих документів вбачається, що відповідачем попередньо було укладено кредитний договір №24.04.2019-010001057 від 24.04.2019 року, з умов якого також вбачається перекредитування. Відповідно до договору № 24.04.2019-010001057, грошові кошти в розмірі 10 000 грн зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10 000 грн за кредитним договором №11.04.2019-100001469 від 11.04.2019. Також, надано кредитний договір №11.04.2019-100001469 від 11.04.2019, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 10 000 грн, строком на 14 календарних днів з дати отримання з фіксованою незмінюваною процентною ставкою 28 %. Згідно з Кредитним договором №11.04.2019-100001469, відповідачем до 24.04.2019 мала бути сплачена сума в розмірі 12 800 грн, з них: 10 000 грн - тіло кредиту, 2800 грн - відсотки за користування кредитом.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частинами 1, 2, 3, 4 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Так, судом встановлено, що 24.05.2019 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та відповідачем було укладено кредитний договір (оферти) за № 24.05.2019-010000895, який складається з: пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 24.05.2019, заявки від 24.05.2019 та підтвердження укладення кредитного договору від 24.05.2019 ОСОБА_1 та паспорту кредиту, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до умов вказаного кредитного договору (оферти) та заявки, відповідачу надано кредит у розмірі 10000,00 грн з строком користування на 14 календарних днів за процентною ставкою 28%.
Укладення кредитного договору № 24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 здійснювалося у порядку, визначеному Законом України «Про електронні довірчу послуги» та Закону України «Про електронну комерцію».
Так, відповідно до п.1.1. договору передбачено, що кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що кредит надається для використання позичальником на будь-які законні цілі, включаючи перекредитування, підприємницьку, незалежну професійну діяльність або виконання обов'язків найманого працівника. Сторони погодились, що кредит за даним договором не є споживчим, а даний договір не є договором про надання споживчого кредиту.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності.
Згідно із п. п. 2.3, 2.4 договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника. Днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитора, а днем погашення кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитора. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитора, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку користування кредитом.
Відповідно до п.п. «а», «б» п. 4. 1. договору - позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування, шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора в такі терміни: повернення кредиту - до дати, вказаній у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом - в день повернення кредиту, або в останній день строку, на який кредит пролонгований.
Згідно із п. 7.1 договору у разі несплати кредиту та/або процентів у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та несплати нарахованих процентів до позичальника може бути застосований штраф згідно п. 5.4 кредитного договору.
Так, згідно із п. 5.4 договору у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником грошових зобов'язань за договором кредитор залишає за собою право нарахування штрафу, розмір якого щодня зростає на 2%, починаючи від 2% у перший день невиконання. Максимальний розмір штрафу встановлюється законом.
На підтвердження перерахування відповідачу ОСОБА_1 коштів у сумі 10000,00 грн за вказаним кредитним договором позивачем до матеріалів позову надано виписку (довідку) субконто боржника за кредитним договором за № 24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу - сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 536 ЦК України - за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України - позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Також ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України - використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
З наданої суду пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) не можливо встановити, якого саме кредитного договору стосується підписана оферта.
Так, із заявки позичальника про перекредитування/зарахування та підтвердження укладення кредитного договору від 24.05.2019 слідує, що на підставі ст.601 ЦК України, позичальник просить зарахувати вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 10000,00 грн. за кредитним договором № 24.05.2019-010000895 в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 10000,00 грн. за кредитним договором №24.04.2019-010001057 від 24.04.2019 року.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази обґрунтування обставин викладених у позовній заяві, а саме: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка ОСОБА_1 від 24.05.2019 року та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) від 24.05.2019 року, у яких визначено умови кредитного договору №24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 року, які б підтвердили суму наданого відповідачу кредиту та докази підпису вказаних документів, оскільки у вказаних документах відсутній одноразовий ідентифікатор, дата підпису документа ОСОБА_1 .
Надана позивачем довідка від надавача телекомунікаційних послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.09.2025 щодо надсилання на номер абонента НОМЕР_2 24.05.2019 о 19:26:16, ніби то відповідачу одноразового ідентифікатора, який використовувався для підписання відповідачем Акцепту та направлення його фінансовій установі із кодом підтвердження: «7G329» не відображено у вищевказаних документах. Також доказів, що саме номер абонента НОМЕР_2 належить відповідачу ОСОБА_1 суду надано не було.
Крім того, суду не надано доказів на підтвердження перерахування/перекредитування коштів на картковий рахунок відповідача, отримання відповідачем кредитних коштів та розміру наданого кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованої суми боргу не є можливим. Надана позивачем візуальна форма послідовності дій учасників електронної комерції (кредитора та позичальника), щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитного договору №24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 із послідовністю дій фінансової установи та відповідача в ІТС не підтверджує факт укладення договору саме відповідачем, оскільки вказаний документ не містить жодної ідентифікації споживача.
Довідка про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 ОСОБА_1 , не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено укладання кредитного договору № 24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 року на умовах зазначених у позовній заяві.
Зазначене відповідає правовій позиції, висловленій в постанові Верховного Суду від 27.03.2020 року у справі № 703/3063/18.
Надана позивачем картка субконто не є документом, який підтверджує отримання ОСОБА_1 кредиту та користування кредитними коштами, є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що надали б суду можливість перевірити, чи передавалися (перераховувались) в дійсності кошти позичальнику, а отже, не є належним доказом наявності заборгованості.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 200/5647/18 зазначив, що належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту є виписка по картковому рахунку.
Разом з тим, позивач не виконав ухвалу суду від 17.10.2025 про витребування доказів щодо вимоги про надання суду інформації (виписку по рахунку) про рух коштів по усім рахункам ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), із яких вбачається факт перерахування (перекредитування) за кредитним договором №24.05.2019-010000895, тобто доказів щодо здійснення будь-якого руху коштів по картковому рахунку відповідача по кредитному договору №24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 року суду не надано.
У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред'явлення будь-якої вимоги.
Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що оскільки позивач належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження перерахування та отримання кредитних коштів відповідачем суду не надав, а позивач заперечує укладення зазначеного кредитного договору та відповідно отримання кредитних коштів, тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог у цій частині, у зв'язку з недоведеністю позивачем наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 року у розмірі 17800,00 грн.
03 травня 2024 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № 030524-12 у відповідності до умов якого ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» передало ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» належні йому права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 , що підтверджується додатком за №2 до договору факторингу за №030524-12 від 03.05.2024 року.
Відповідно до переліку №1 до договору факторингу за № 030524-12 від 03.05.2024 року, який є Додатком №2 до договору факторингу - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» передав, а ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» прийняв Перелік №1, права грошових вимог за якими відступаються згідно договору, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 , порядковий номер 27811.
03.05.2024 року ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» направляв на адресу відповідача ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги за договором факторингу за № 030524-12 від 03 травня 2024 року, а також вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором за №24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 року у розмірі 17800,00 грн.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі № 910/16109/14) викладена правова позиція з якої вбачається, що належними та допустимими доказами відступлення права вимоги є докази, які підтверджують належність виконання правонаступником своїх фінансових зобов'язань за договором відступлення прав вимоги, у зв'язку з чим перехід прав та обов'язків до правонаступника можуть підтверджувати відповідні первинні документи щодо повної оплати відступлення права вимоги.
Проте, належних та допустимих доказів, які б підтверджували оплату відступлення права вимоги згідно умов договору факторингу № 030524-12 від 03.05.2024 матеріали справи не містять. З наданих суду переліку №1 та акту приймання-передачі переліку №1 до Договору факторингу не можливо встановити, що відступлення відбулося саме за кредитним договором №24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 у розмірі 17800,00 грн., що свідчить про відсутність у позивача права вимоги та є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову, незалежно від обґрунтованості вимог по суті спору.
З урахуванням наведених вище вимог законодавства, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Новий Колектор» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №24.05.2019-010000895 від 24.05.2019 у загальному розмірі 17800,00 грн. не підлягають задоволеню в повному обсязі.
Позивачем подано заяву про скасування заходів процесуального примусу, винесеного ухвалою суду від 13.11.2025.
Відповідно до ч. 6 ст. 148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Проте суд вважає, що заява про скасування ухвали про стягненню штрафу задоволенню не підлягає з огляду на той факт, що заявником не надано суду доказів поважності причин невиконання відповідних вимог суду. Крім того, ТОВ «Новий колектор» при ускладненнях при виконанні ухвали суду мав можливість продовжити процесуальні строки виконання ухвали про витребування доказів згідно вимог ст.127 ЦПК України, не повідомляв суд про неможливість надати витребувані докази вчасно, а тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника ТОВ «Новий колектор» про скасування ухвали застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України не підлягають задоволенню вимоги позивача про відшкодування судових витрат.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 263-265, 274-289 ЦПК України, суд, -
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: суддя К. С. Романенко