Справа № 289/1971/25
Номер провадження 3/289/861/25
28.11.2025 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.10.2025, гр. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 18.10.2025 о 23:27 в м. Радомишль, по вул. Русанівська, біля будинку 10 керував транспортним засобом ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ та в найближчому закладі охорони здоров'я відмовився, що зафіксовано на портативний відеореєстратора поліцейського номер 858840, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, 18.10.2025 о 23:27 ОСОБА_1 в м. Радомишль, по вул. Русанівська, біля будинку 10, здійснював рух на транспортному засобі ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому не мав права керування таким транспортним засобом відповідної категорії, дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив пункт 2.1. а) ПДР, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 18.10.2025 о 23:27 в м. Радомишль, на вул. Русанівська, 10, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку ТЗ, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маяка синього і червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив. 2.4 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП
На підставі ст. 36 КУпАП суд, вважає за доцільне зазначені справи про адміністративні правопорушення об'єднати в одне провадження для спільного розгляду і вирішення, оскільки справи стосовно ОСОБА_1 розглядаються одним і тим же органом.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на вказану в протоколі адресу місця його проживання.
В зв'язку з поверненням по причині «адресат відсутній за вказаною адресою» направленої відповідачу судом кореспонденції, судом було відкладено розгляд справи на 28.11.2025 однак повторно направлена судом ОСОБА_1 кореспонденція не вручена адресату та повернута за зворотною адресою із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».
У справі № 911/3142/19 Верховний Суд у постанові від 18.03. 2021 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду. Обов'язок «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника про засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні (подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).
За зазначеним ОСОБА_1 в заявці про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення номером телефону доставити судову повістку не виявилося можливим по причині "Абонент тимчасово недоступний", повідомити про судовий розгляд справи телефонограмою також не вдалося по причині "абонент не може прийняти дзвінок", таким чином судом було вжито всіх заходів для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд даної справи.
Слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при цьому неявка ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснюючи правосуддя повинен це зробити в розумні строки.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, приходжу до висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою необґрунтовані процесуальні витрати.
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
В частині 1 ст. 122-2 КУпАП йдеться про те, що невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 126 КУпАП, відповідальність настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, а положеннями ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь якого з порушень, передбачених частиною другою-четвертою цієї статті.
Згідно п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд звертає увагу, що згідно ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог статті 266 КУПАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
В судовому засіданні встановлено, що на досліджених судом відеозаписах, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487531 від 19.10.2025 не зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, натомість він погоджувався пройти такий огляд, заперечуючи факт керування транспортним засобом.
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом, не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР та відповідно наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Водночас, як убачається з матеріалів цієї справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 5 ст. 126 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 цього ж Кодексу, зібраними і дослідженими матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №487517 та серії ЕПР1 №487541 від 19.10.2025, в яких зафіксовані вищевикладені обставини; постановою про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП від 19.10.2025; довідкою т.в.о. начальника поліції ВП№2 ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області, згідно якої, 12.07.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП згідно постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №320877; відеозаписом з боді-камери поліцейського з фіксацією факту невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, та іншими матеріалами справи.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази зібрані у порядку, встановленому КУпАП, містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
З'ясувавши обставини справи про адміністративні правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю доведена зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Крім того, на цей час ні протоколи, ні викладені в них обставини жодним чином не оспорені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при цьому суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 було відомо про те, що він не має права керувати транспортним засобом не маючи посвідчення водія.
Таким чином, суд, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 за вказаним фактом кваліфікую за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП як невиконання водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, та за ч. 5 ст. 126 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, у справі «О'Галлоран та Фанціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та керування автомобілем потенційно може завдати серйозної шкоди і ті, хто реалізували таке право, тим самим погодились нести відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, які б пом'якшували або обтяжували відповідальність, в зв'язку з чим є підстави для накладення адміністративного стягнення з урахуванням положень ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом без його оплатного вилучення (оскільки транспортний не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 ), що є достатнім для виховання вищезазначеної особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення №289/1971/25 (провадження № 3/289/861/25), №289/1972/25 (провадження №3/289/862/25), №289/1973/25 (провадження № 3/289/863/25), та присвоїти об'єднаному провадженню єдиний унікальний номер справи 289/1971/25 (провадження № 3/289/861/25).
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення:
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - у виді штрафу у розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153,00 (сто п'ятдесят три) гривні.
На підставі статті 36 КУпАП визначити остаточне стягнення з ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф належить стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у м. Житомирській обл. / Житомир. 21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; р/р: UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Суддя Наталія СІРЕНКО
Постанова набирає законної сили ______________ 202__