27 листопада 2025 року м.Суми
Справа №585/4802/24
Номер провадження 22-ц/816/1237/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю.
сторони:
позивач - Комунальне підприємство «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради - адвоката Менька Дмитра Дмитровича
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 січня 2025 року у складі судді Цвєлодуб Г. О., ухвалене у м.Ромни,
19 листопада 2024 року КП «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги із постачання теплової енергії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області від 28.12.2006р. № 402 (зі змінами від 28.10.2009 р. № 265) КП «Ромнитеплосервіс» РМР надає послуги із виробництва, транспортування та постачання теплової енергії мешканцям будинку АДРЕСА_1 . Працівниками КП «Ромнитеплосервіс» РМР встановлено, що в кімнатах гуртожитку № 2, 4 вищевказаного будинку із 28 вересня 2017 року по теперішній час проживає і зареєстрований ОСОБА_1 на підставі виданого Виконавчим комітетом міської ради ордера № 19 від 28.09.2017 р. для перереєстрації в гуртожитку. З 22.10.2021р. діє Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії. Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення на приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Відповідач мав право змінити умови договору, крім ціни договору, в період 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті Роменської міської ради заяви від відповідача про зміну умов договору не надходило.
Посилаючись на те, що протягом опалювальних періодів з жовтня 2021 р. по серпень 2024 р. за споживання теплової енергії відповідачу нараховано 50264 грн 30 коп., позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за отримані послуги із постачання теплової енергії у розмірі 50264 грн 30 коп. та судовий збір в сумі 3028 грн.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, КП «Ромнитеплосервіс» РМР, через свого представника - адвоката Менька Д.Д., подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вказує, що ОСОБА_1 проживає і зареєстрований в кімнатах АДРЕСА_2 з 28 вересня 2017 року на підставі виданого виконавчим комітетом Роменської міської ради ордера № 19 від 28.09.2017 р. для перереєстрації в гуртожитку. На його ім'я, як наймача кімнат № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у КП «Ромнитеплосервіс» РМР було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 як для споживача послуг з централізованого опалення приміщень, які перебувають у його користуванні. Відтак, відповідач користується відособленими кімнатами в гуртожитку, у зв'язку із чим також користується комунальними послугами з централізованого опалення займаних ним приміщень, тому має нести обов'язки, що покладаються на нього в силу приписів чинного законодавства, у тому числі й щодо оплати отриманих ним послуг з постачання теплової енергії.
Оскільки факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, то висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з підстав відсутності доказів приєднання відповідача до умов Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, а саме сплачених рахунків за послуги з постачання теплової енергії та фактичним споживанням теплової енергії тощо, є помилковим.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
До апеляційного суду ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд справи з його участю та відкладення розгляду справи до завершення строку дії воєнного стану.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (ч.3 ст. 369 ЦПК України).
З огляду на те, що предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (50264,30 грн), підстави для застосування ч. 3 ст. 369 ЦПК України відсутні, суд не вбачає підстав для виклику відповідача у судове засідання та відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області від 28.12.2006 р. № 402 (зі змінами від 28.10.2009 р. № 265) КП «Ромнитеплосервіс» РМР надає послуги із виробництва, транспортування та постачання теплової енергії мешканцям будинку АДРЕСА_1 .
З 22.10.2021 р. діє Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення на приготування гарячої води індивідуальному споживачу.
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою УАП РМР № 04-05/4609 від 02.12.2024 р.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що у кімнатах гуртожитку № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 будинку № 4 із 28 вересня 2017 року по теперішній час проживає і зареєстрований ОСОБА_1 на підставі виданого Виконавчим комітетом міської ради ордера № 19 від 28.09.2017 р. для перереєстрації в гуртожитку. Матеріали справи також не містять доказів факту приєднання до умов Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, а саме сплачених рахунків за послуги з постачання теплової енергії та фактичним споживанням теплової енергії. Сам апелянт зазначає, що відповідач виписався із гуртожитку і з 31.10.2018 року зареєстрований за місцем проживання - АДРЕСА_3 .
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, на підставі наданих сторонами доказів, з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово- комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України «Про житлово- комунальні послуги» та Законом України «Про теплопостачання».
Видача ордеру на проживання та факт реєстрації відповідача не є доказом фактичного проживання його у гуртожитку та користування ним комунальними послугами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги КП «Ромнитеплосервіс» РМР до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги із постачання теплової енергії є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи, адже докази надані позивачем, у своїй сукупності не є достатніми, достовірними та належними для прийняття судом висновку про існування стверджуваних позивачем обставин.
Виходячи з досліджених матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги дублюють доводи позовної заяви, зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував, та не можуть бути підставами для скасування постановленого у справі судового рішення.
Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог частини третьої статті 367 ЦПК України не досліджував нових доказів, які додані до апеляційної скарги і не були подані позивачем до суду першої інстанції, оскільки позивач не надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального права при додержанні норм процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи те, що справа є малозначною, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ч. 13 ст.7, ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради - адвоката Менька Дмитра Дмитровича залишити без задоволення.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: О. І. Собина
В. Ю. Рунов