Номер провадження: 33/813/2226/25
Номер справи місцевого суду: 947/23025/25
Головуючий у першій інстанції Войтов Г. В.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
21.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання Чередник К.А.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Тертицького Вадима Олександровича на постанову судді Київського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2025 року, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 436231 від 28.08.2025 року, водій ОСОБА_1 03.06.2025 року о 14:00 годин на вул. Люстдорфська дорога, 140/1 в м. Одесі, керуючи автомобілем BMW державний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 2.9 (а) «Правил дорожнього руху України», в стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я КНП « ООМЦПЗ» ООР, у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №001279, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Київського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Тертицький Вадим Олександрович подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Київського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно наявних в матеріалах справи відеодоказів ID реєстратора 47 1006, 230574, 765367, то на таких відеодоказах не зафіксовано факт руху автомобіля BMW 728 д.н.з. НОМЕР_2 . На відео видно виключно те, що автомобіль BMW 728 д.н.з. НОМЕР_2 стояв нерухомо, а ОСОБА_2 перебував на сидінні водія. Фактично суд першої інстанції встановив факт курування ОСОБА_3 автомобілем виключно на підставі відсутності на відео оспорювання ОСОБА_3 факту керування автомобілем, тобто на припущеннях, при тому, що в судовому засіданні ОСОБА_2 дав пояснення що не керував автомобілем, а стояв на місці коли до нього підійшли працівники поліції.
Крім того, суд першої інстанції формально підійшов до питання підтвердження факту перебування ОСОБА_4 у стані наркотичного сп'яніння, та не врахував висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.01.2023 року у справі 340/2716/22, від 11.08.2020 у справі № 120/4189/ 19-а, від 11.11.2020 у справі № 732/833/ 17 та від 30.04.2021 у справі № 686/4562/ 18. У вищезазначених постановах зроблено висновок, що висновок медичного огляду на стан сп'яніння не може бути самостійним предметом судового розгляду за правилами будь-якого судочинства, що водночас не свідчить про позбавлення особи права на його спростовання у судовому порядку під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, спростування медичного висновку на стан сп'яніння відбувається саме в рамках розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Згідно наявного в матеріалах справи Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 06 червня 2025 року №001279, зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (фенілалкіламіни). Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (надалі Перелік № 770) " фенілалкіламіни " не віднесені до їх переліку. В Переліку № 770 до психотропних речовин, обіг яких обмежено входить «Амфетамін» - хімічна назва якого «(+)-а-метилфенетиламін», але «фенілалкіламінів» в такому переліку немає. Звертаю увагу суду, що Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 26 липня 2017 року по справі К/800/8177/16 вже робив висновок щодо того, що «фенілалкіламін» не входить до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770, а також висновок щодо того, що поняття "фенілалкіламін" та "амфетамін" НЕ є тотожними. Згідно п.2.3.3. Державного формуляра лікарських засобів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16 червня 2023 року No1102, визначено лікарські засоби до яких входять фенілалкіламіни, а саме: ВЕРАПАМІЛ-ДАРНИЦЯ, ВЕРАПАМІЛ ГІДРОХЛОРИД, ВЕРАТАРД 180, ІЗОПТИН, ІЗОПТИН SR.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи на 21.11.2025 року на 11:30 год., ОСОБА_1 та його адвокат Тертицький Вадим Олександрович в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися.
21.11.2025 року на адресу суду надійшло клопотання від захисника ОСОБА_1 адвоката Тертицького Вадима Олександровича про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та в цей день перебуває на чергуванні, а адвокат Тертицький Вадим Олександрович буде приймати участь у слідчих діях в рамках кримінального провадження.
Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Також, ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Проаналізувавши клопотання про відкладення розгляду справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання, як належним чином не обґрунтованого, оскільки адвокат Тертицький Вадим Олександрович не надав будь - яких доказів на підтвердження обставинам, які зазначені в клопотанні, а саме перебування на слідчих діях. Крім того, апеляційній суд звертає увагу, що зважаючи на стислі строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП - 20 днів з часу надходження до апеляційного суду матеріалів апеляційної скарги, а в даному випадку скарга надійшла 05.11.2025 року, за таких підстав апеляційній суд не вбачає підстав для відкладення.
За таких підстав, а також враховуючи, що апелянт реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, а наявних у праві матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, апеляційний суд не вбачає поважних причин для відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписи ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з'ясувати, чи дійсно особа знаходилася в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовуючи до нього адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, з чим погоджується і апеляційний суд.
Слід зазначити, що відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі. Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі.
За приписами ст. 251 КУпАП, тягар доказування доведеності вини особи у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення покладається на уповноважену службову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, тобто у даному конкретному випадку, на поліцейського.
Апеляційний суд виходить із того, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості тощо.
Для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом повторно досліджено докази, що зібранні по справі працівниками поліції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 436231 від 28.08.2025 року, водій ОСОБА_1 03.06.2025 року о 14:00 годин на вул. Люстдорфська дорога, 140/1 в м. Одесі, керуючи автомобілем BMW державний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 2.9 (а) «Правил дорожнього руху України», в стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я КНП « ООМЦПЗ» ООР, у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №001279, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого 06 червня 2025 року лікарем КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №001279, складеному о 15 год. 05 хв. 03 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 . Згідно даних цього висновку ОСОБА_1 направлений на огляд -3 червня 2025 року о 14 год. 28 хв. З висновку огляду вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (фенілалкіламіни).
До протоколу про адміністративне правопорушення додано відеозаписи з портативних відеореєстраторів, дослідженням яких встановлено, що такі відеозаписи стосуються подій, що мали місце 03.06.2025 року, за участі ОСОБА_1 . Даними відеозаписами зафіксовано, як працівники поліції зупинили автомобіль BMW державний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 з приводу незадоволеного стану транспортного засобу. Під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 у останнього були виявленні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме неприродна блідість обличчя та тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 заперечував перебування в стані наркотичного сп'яніння, зазначив відносно нього раніше працівники поліції складали протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку з виявленими такими ознаками за порушення пункту 2.5 ПДР, а також що приймав знеболюючі. На вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, погодився. В медичному закладі, після неодноразових спроб здати біологічний матеріал сечу, ОСОБА_1 все ж таки здав. ОСОБА_1 було оглянуто лікарем, для дослідження його стану на основі клінічної картини, а також зроблено всі необхідні процедури. Для отримання медичного висновку, в призначений час, не з'явився.
При розгляді справи апеляційний суд виходить з наступного.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З положень ст. 266 КУпАП вбачається, що особи, які керують, зокрема транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У разі відсторонення особи від керування, зокрема транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Аналогічні положення, але з більш детальним врегулюванням дій поліцейського під час огляду водія на стан сп'яніння, містяться в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735).
Зокрема, положення п. 2, 3, 5 Порядку № 1103 встановлюють, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Положенням п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За приписами п. 3 - 5 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно п. 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього Закону віднесено застосування засобів відеозапису.
Підпунктом 1 п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція № 1026) передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, як кожний окремо, так і в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що зібрані в справі докази відображають обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються між собою і не викликають суперечностей у їх відповідності фактичним обставинам справи, тобто є належними, допустимими і достатніми для підстав вважати, що 03.06.2025 року ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Всупереч доводам апеляційної скарги про те, що на відеозаписах відсутні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд констатує, що матеріалами справи підтверджено, а саме відеозаписами з портативних відео реєстраторів поліцейських, що протягом всієї відеофіксації, ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом 03.06.2025 року, після зупинки автомобіля працівниками поліції, підтвердив, що: взяв машину у друга, а також те, що його вже зупиняли, сказав, що їхав на роботу.
Доводи апеляційної скарги щодо заперечення перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння (фенілалкіламіни), оскільки відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (надалі Перелік № 770) " фенілалкіламіни " не віднесені до їх переліку, апеляційним судом відхиляються, оскільки не мають правового зазначення для даної справи.
Так, матеріали справи не містять доказів оскарження медичного висновку у встановленому законодавством порядку.
Наданий суду висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння є належним доказом, оскільки він був отриманий з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та іншим доказам по справі.
При цьому, суд враховує, що остаточний діагноз про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, був встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних даних і результатів тестування, і згідно положень вищевказаної Інструкції саме висновок лікаря, а не сам по собі результат тестування, є підтвердженням знаходження особи у стані сп'яніння.
Підстав ставити під сумнів кваліфікацію лікаря-нарколога, яка склала медичний висновок за результатами огляду ОСОБА_1 у суду апеляційної інстанції не має.
Крім того, апеляційній суд звертає увагу, фенілалкіламіни це сполука яка відноситься до групи наркотичних речовин (психостимулятори). Відповідно до таблиці №2 списку №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000 року №770, амфетамін має хімічну назву (±)-a-метилфенетиламін, а в свою чергу метамфетамін має хімічну назву (+)-(S)-N, a-диметилфенетиламін. Тобто, психотропні речовини амфетамін та метамфетамін належить до групи фенілалкіламінів, які включені до переліку наркотичних та психотропних засобів згідно вищевказаної постанови.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, що зроблені в постанові суду першої інстанції, оскільки зведені лише до незгоди з висновками суду першої інстанції без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, наявних в матеріалах справи.
Отже, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за ст. 130 ч. 1 КУпАП, а тому висновок суду першої інстанції про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законним та обґрунтованим, тому немає підстав для скасування або зміни постанови суду.
Позиція скаржника , яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов'язана з наданням ним пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту від відповідальності за вчинене правопорушення.
При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП.
Так, з постанови суду вбачається, що при визначенні розміру штрафу та строку позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, судом першої інстанції були враховані характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, в зв'язку з чим судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді розміру штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
На підставі викладеного й керуючись ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Тертицького Вадима Олександровича - залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе