Справа № 461/1876/25 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.
Провадження № 22-ц/811/1915/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
28 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Чижа Л.М.
за участю: представника ГУ ПФУ у Львівській області -
Білінської Л.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення в порядку спадкування нарахованої, але не отриманої пенсії,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача на його користь, в порядку спадкування, пенсію в розмірі 252046,92 грн, яку було нараховано однак не виплачено його батькові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив про те, що він є сином та спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначив, що після смерті батька залишилася спадщина, яка серед іншого складається із недоотриманої пенсії, яка становить 252046,92 грн. Позивач повідомив, що він звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявами про виплату недоотриманої пенсії померлого батька, однак йому було відмовлено, оскільки сума пенсії не включається до складу спадщини. Просив позов задовольнити.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення в порядку спадкування нарахованої, але не отриманої пенсії - задоволено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману пенсію у розмірі 252046 (двісті п'ятдесят дві тисячі сорок шість) грн 92 коп.
Стягнуто із Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 2520 (дві тисячі п'ятсот двадцять) грн 47 коп.
Рішення суду в апеляційному порядку оскаржило ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області.
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2022 №380/21985/21 було здійснено перерахунок пенсії, сума доплат згідно розрахунків становить 252046,92 грн. Виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, здійснюється за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, буде здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.
У судовому засіданні представник ГУ ПФУ у Львівській області - Білінська Л.Я. просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, тому розгляд справи проводиться без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішенням таким вимогам відповідає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).
Свідоцтвом про смерть підтверджується, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року по справі № 380/21985/21 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки від 02 липня 2021 року № 2137 ДУ «ТМО МВС» у Львівській області та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 із 01 грудня 2019 року пенсію, виходячи із суми грошового забезпечення, зазначеного у новій (оновленій) довідці від 02 липня 2021 року № 2137 про грошове забезпечення ОСОБА_2 станом на листопад місяць 2019 року, без обмеження її максимальним розміром, та здійснити виплату перерахованого загального розміру пенсійних виплат із врахуванням раніше проведених виплат.
Встановлено, що позивач, з метою отримання спадщини, звертався до державного нотаріуса Новояворівської державної нотаріальної контори Львівської області Коцюмбаса С.Й., який видав ОСОБА_1 , що є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину за законом від 04 січня 2023 року, яке зареєстроване в Реєстрі за №17, відповідно до якого спадщина складається з права вимоги на перерахунок пенсії, присудженої згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду віж 16 березня 2022 року у справі № 380/21985/21.
Також, позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявами про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю батька, однак йому було відмовлено.
Спір між сторонами у зазначеній справі виник з приводу захисту позивачем свого права за законом, а саме, на неотриману пенсію спадкодавця. За положеннями ст.ст.1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.1,2ст.1220ЦК України).
Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітньої плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності-входять до складу спадщини.
Відповідно до ст..52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частиною другою та третьою статті 61 Закону № 2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітньої плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Крім цього, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови,час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості та переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.
Тлумачення статті 1227 ЦК України полягає в тому, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили про зобов'язання ПФУ здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових пенсійних сум. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із нарахованої, але неотриманої доплати до пенсії, розмір якої згідно розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області становить 252046,92 грн.
Позивач є спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після померлого батька ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину.
Ураховуючи те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року по справі № 380/21985/21,яке ухвалене за життя спадкодавця і набрало законної сили, зобов'язано ГУ ПФУ у Л/о провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в сумі 252046 грн, що йому належали, однак не були виплачені у зв'язку із смертю, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 успадкував не отриману суму пенсії в розмірі 252046 грн, як спадкоємець по закону після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відповідно до положень ст.1227 ЦК України, тому зазначена сума підлягає стягненню з ГУ ПФУ у Л/о на його користь.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено: 28.11.2025
Головуючий
Судді