Дата документу 05.11.2025 Справа № 331/5539/25
Єдиний унікальний № 331/5539/25 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/940/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 183 КПК України
5 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
підозрюваної ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2025 року, якою у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, маючої загальну середню освіту, офіційно не працевлаштованої, розлученої, маючої на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 грудня 2025 року включно з визначенням застави у розмірі 242240 грн.,-
Старша слідча СВ Відділу поліції №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
За матеріалами провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за наступних обставин.
ОСОБА_7 , в невстановлений досудовим слідством день та час, діючи незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою подальшого збуту, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, незаконно придбала 2 зіп-пакети з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яку в подальшому стала незаконно зберігати при собі з метою збуту.
В подальшому, 7 жовтня 2025 року, ОСОБА_7 , діючи повторно, з прямим умислом, направленим на незаконний збут наркотичного засобу, в ході особистої зустрічі за місцем свого мешкання, а саме у дворі будинку АДРЕСА_2 з ОСОБА_10 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки наркотичного засобу, домовилася про збут останньому наркотичного засобу, обіг якого обмежено «канабіс». Відразу після чого ОСОБА_10 замовив у ОСОБА_7 наркотичний засіб за грошові кошти у сумі 600 гривень, які були попередньо видані для проведення оперативної закупки. Вказані кошти, приблизно о 16 годині 50 хвилин вищевказаного дня ОСОБА_10 в ході особистої зустрічі у дворі будинку АДРЕСА_2 передав в руки ОСОБА_7 , після чого остання збула ОСОБА_10 2 зіп-пакети з речовиною рослинного походження зеленого кольору.
Після чого, ОСОБА_10 переніс вказані зіп-пакети з речовиною рослинного походження до буд. 3 по вул. Олександрівській в м. Запоріжжі, де добровільно, в ході проведення огляду місця події, видав працівникам поліції 2 зіп-пакети з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/108-25/22954-НЗПРАП від 10 жовтня 2025 року є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, загальна маса якого склала 1,659 г ( в перерахунку на висушену речовину).
В подальшому, ОСОБА_7 , в невстановлений досудовим слідством день та час, діючи незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою подальшого збуту, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, незаконно придбала 2 зіп-пакети з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яку в подальшому стала незаконно зберігати при собі з метою збуту.
Так, 16 жовтня 2025 року, ОСОБА_7 , діючи повторно, з прямим умислом, направленим на незаконний збут наркотичного засобу, в ході особистої зустрічі за місцем свого мешкання, а саме у дворі будинку АДРЕСА_2 з ОСОБА_10 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки наркотичного засобу, домовилася про збут останньому наркотичного засобу, обіг якого обмежено «канабіс». Відразу після чого ОСОБА_10 замовив у ОСОБА_7 наркотичний засіб за грошові кошти у сумі 600 гривень, які були попередньо видані для проведення оперативної закупки. Вказані кошти, приблизно о 14 годині 20 хвилин вищевказаного дня ОСОБА_10 в ході особистої зустрічі у дворі будинку АДРЕСА_2 передав в руки ОСОБА_7 , після чого остання збула ОСОБА_10 2 зіп-пакети з речовиною рослинного походження зеленого кольору.
Після чого, ОСОБА_10 переніс вказані зіп-пакети з речовиною рослинного походження до буд. 3 по вул. Олександрівській в м. Запоріжжі де добровільно, в ході проведення огляду місця події, видав працівникам поліції зіп-пакети з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/108-25/23494-НЗПРАП від 17 жовтня 2025 року є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, загальна маса в перерахунку на висушену речовину, складає 1,692 г.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
15 листопада 2024 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024080000000372 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
16 жовтня 2025 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
17 жовтня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування до підозрюваної більш м якого запобіжного заходу.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , із покладенням відповідних процесуальних обов'язків, а у разі відмови, зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування скарги вказує, що слідчий суддя не врахував, що всі необхідні слідчі (розшукові) дії у даному провадженні фактично виконані, а основні докази зібрані, підозрювана не має можливості впливати на результати досудового розслідування або на свідків, ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, виховує неповнолітню дитину, працює підприємцем у сфері продажу одягом, має у власності житловий будинок.
Звертає увагу на те, що стан підозрюваної не дозволяє перебувати під вартою без ризику для її здоров'я, оскільки ОСОБА_7 страждає на бронхіальну астму, вірусний гепатит В, потребує постійного медичного нагляду та лікування.
Крім того, зазначає, що розмір застави має бути достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки, але не бути завідомо непомірним.
У судовому засіданні апеляційного суду підозрювана ОСОБА_7 та її захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу та просили застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді вважав законною, обґрунтованою та просив залишити її без змін.
Заслухавши доповідь судді, підозрювану, її захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявна обґрунтована підозра, існують передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а також встановлена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наданих суду матеріалів убачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують та в апеляційній скарзі не оспорюються.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи слідчого є обґрунтованими, та фактично погодився з існуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
З таким висновком погоджується і колегія суддів та вважає, що наявність таких ризиків підтверджена матеріалами клопотання.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводиться відповідними доказами.
Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення є тяжким умисним корисливим злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, у зв'язку із чим, враховуючи суворість можливого покарання, що загрожує підозрюваній в разі визнання її винною, існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
На переконання колегії суддів, наявний і ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обумовлюється тим, що із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7 слідує, що злочинна діяльність останньої носить систематичний характер, направлений на власне збагачення, отримання матеріальних благ та наживи, що в сукупності дає підстави вважати, що будучі на волі, підозрювана ОСОБА_7 може продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими та підтвердженими.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею обґрунтовано застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, врахувавши обґрунтованість пред'явленої останній підозри та наявність вказаних ризиків, а тому законних підстав для скасування ухвали і прийняття нової, відповідно до викладених в апеляційній скарзі доводів захисника, апеляційний суд не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про те, що підозрювана ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, неповнолітню дитину, працює та має у власності житловий будинок, не спростовують висновки слідчого судді та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення.
Щодо посилання сторони захисту на стан здоров'я ОСОБА_7 , то слід зазначити, що на даний час доказів про неможливість утримання ОСОБА_7 під вартою через її стан здоров'я, апеляційний суд не має.
Перевіряючи доводи щодо розміру застави, колегія суддів погоджується з визначеним слідчим суддею розміром застави, та переконана, що з урахуванням характеру та обставин кримінального правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , встановлених ризиків, та в сукупності з її майновим станом, особистими даними, застава в розмірі 242240 грн. є справедливою, здатною забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в цьому кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваної, буде помірною для підозрюваної та достатньою для запобігання ризикам і забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов'язків.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2025 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 грудня 2025 року включно, з визначенням застави у розмірі 242240 грн., залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3