Справа № 299/3130/20
Закарпатський апеляційний суд
06.11.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17 березня 2021 року, у справі за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, -
Вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17 березня 2021 року, ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, - Виноградівського районний відділ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України; повідомлятиме Виноградівський районний відділ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно з вироком, ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Обвинуваченого ОСОБА_7 , який згідно з вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.08.2019,що набрав законної сили 09.09.2019, засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
13.09.2019, працівниками Виноградівському РВ з філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області, засудженого вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.08.2019, ОСОБА_7 поставлено на облік, а вже 23.09.2019, 28.10.2019, 24.02.2020 та 25.02.2020 його ознайомлено під розписку з порядком та умовами відбування призначеного йому додаткового покарання у виді заборони керувати транспортними засобами строком на 2 роки та проведено з ним бесіди, під час яких ОСОБА_7 роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 2 роки та попереджено під розписку, що у разі ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.389 КК України. 09.10.2019, до Виноградівському РВ з філії Державної установи «Центр побації» в Закарпатській області надійшло повідомлення з територіального сервісного центру №2146 МВС в Закарпатській області від за № 31/7/6-961 про те, що посвідчення водія ОСОБА_7 знаходиться на зберіганні в них. 14 квітня 2020, приблизно 21 год 30 хв, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи мотоциклом «Шінерай», без номерного знаку, по вул. Шевченка в с. Чепа, Виноградівського району, ігноруючи вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, діючи у порушення вимог п. 2.4, 2.5, 2.9 (а) Правил дорожнього руху України затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, був зупинений інспекторами СРПП Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , шляхом блокування, у зв'язку з чим стосовно ОСОБА_7 складено протоколи про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-2, ст.185 КУпАП та постанови про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч. 5 ст.121 та ч. 2 ст.126 КУпАП. 03 червня 2020 року постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №№299/1151/20, ОСОБА_7 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-2, ст.185 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Таким чином, ОСОБА_7 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389 КК України - ухилення засудженого від відбування покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю особою.
Не погоджуючись з вироком, перший заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, у якій не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, вказує, що вирок підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Апелянт звертає увагу на те, що з матеріалів кримінального провадження слідує, що попереднім вироком Виноградівського районного суду від 07.08.2019 ОСОБА_7 засуджено за ч. 2, ч. 3 ст. 286 до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки та застосовано ст. 75 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік. У подальшому, Виноградівський районний суд ухвалою від 26.08.2020 звільнено ОСОБА_7 від основного покарання у виді позбавлення волі за закінченням іспитового строку. Апелянт стверджує, що під час відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки (цей строк закінчується 07.08.2021), ОСОБА_7 вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 389 КК України. Проте, вищевказані обставини суд першої інстанції не врахував, натомість неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставно застосував до обвинуваченого вимоги ст. 75 КК України. Просить вирок у частині призначеного покарання скасувати, ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 389 КК України покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 71 КК України, повністю приєднати невідбуте додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки за вироком Виноградівського районного суду від 07.08.2019 та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
До початку судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_10 подали клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності. Прокурор ОСОБА_5 вказане клопотання підтримала.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи клопотання, думку прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала клопотання обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження підлягає задоволенню.
Кримінальне провадження розглядається за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_10 , що з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних вище учасників кримінального провадження береться до уваги те, що учасники кримінального провадження належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, а також клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , в інтересах якого діє захисник ОСОБА_10 , у якому вони просять проводити судове засідання за їх відсутності.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З оскаржуваного вироку слідує, що ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України і призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, - Виноградівського районний відділ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України; повідомлятиме Виноградівський районний відділ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Разом з цим, незалежно від висновків, наведених у вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17 березня 2021 року, колегія суддів, з огляду на клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_10 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, не знаходить достатніх правових підстав для продовження апеляційного розгляду, оскільки закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності є обов'язком, а не правом суду.
У відповідності до позиції Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладеної у постанові від 18.02.2025 (справа №712/8174/23) в результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
Статтею 417 КПК України, передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує вирок і закриває кримінальне провадження.
Згідно з приписами, передбаченими п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 ст. 49 КК України, передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Вказаними нормами ст. 49 КК України встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що згідно вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.08.2019, який набрав законної сили 09.09.2019, ОСОБА_7 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. 13.09.2019, працівниками Виноградівському РВ з філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області, засудженого вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.08.2019, ОСОБА_7 поставлено на облік, а вже 23.09.2019, 28.10.2019, 24.02.2020 та 25.02.2020 його ознайомлено під розписку з порядком та умовами відбування призначеного йому додаткового покарання у виді заборони керувати транспортними засобами строком на 2 роки та проведено з ним бесіди, під час яких ОСОБА_7 роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 2 роки та попереджено під розписку, що у разі ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 389 КК України. 09.10.2019, до Виноградівському РВ з філії Державної установи «Центр побації» в Закарпатській області надійшло повідомлення з територіального сервісного центру №2146 МВС в Закарпатській області від за № 31/7/6-961 про те, що посвідчення водія ОСОБА_7 знаходиться на зберіганні в них. 14 квітня 2020, приблизно 21 год. 30 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи мотоциклом «Шінерай», без номерного знаку, по вул. Шевченка в с. Чепа, Виноградівського району, ігноруючи вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, діючи у порушення вимог п. 2.4, 2.5, 2.9 (а) Правил дорожнього руху України затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, був зупинений інспекторами СРПП Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , шляхом блокування, у зв'язку з чим стосовно ОСОБА_7 складено протоколи про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2, ст. 185 КУпАП та постанови про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 121 та ч. 2 ст. 126 КУпАП. 03 червня 2020 року постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №№299/1151/20, ОСОБА_7 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2, ст. 185 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
З цього слідує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 389 КК України, вчинено ОСОБА_7 у 2020 році.
Крім того, матеріалами кримінального провадження встановлено також те, що перебіг строків давності не переривався. Також, відсутні будь-які відомості про зупинення досудового чи судового провадження у зв'язку з ухиленням ОСОБА_7 від досудового розслідування або суду протягом вказаного вище періоду. Тому відсутні підстави вважати, що строки давності були зупинені, а отже вони на даний час не спливли.
За вказаних вище обставин, з дня вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення і до цього часу, враховуючи ту обставину, що вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17 березня 2021 не набрав законної сили, минули строки притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст. 49 КК України, у зв'язку з чим обвинувачений ОСОБА_7 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, оскільки останній надав свою згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності заявивши відповідне клопотання, яке, відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, повинно бути розглянуто невідкладно.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, тому вважає за необхідне його клопотання задовольнити, вирок суду першої інстанції скасувати та звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього, відповідно до вимог ст. ст. 284, 417 КПК України, закрити.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17 березня 2021 року, щодо обвинуваченого за ч. 1 ст. 389 КК України, ОСОБА_7 , - скасувати.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_10 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України обвинуваченого ОСОБА_7 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 389 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: