Справа № 936/597/25
Закарпатський апеляційний суд
06.11.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 на ухвалу Воловецького районного суду від 08 вересня 2025 року про повернення обвинувального акту прокурору у справі про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, щодо ОСОБА_6 , -
Ухвалою Воловецького районного суду від 08 вересня 2025 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - повернуто прокурору.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, місцевий суд констатував про його невідповідність вимогам КПК України. Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 є неосвідченою особою: не вміє, ані писати, ані читати, а досудове розслідування по цьому кримінальному провадженню було проведено і закінчено за відсутності захисника, що є порушенням права на захист обвинуваченого. Разом з тим вказав, що з доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування слідує, що захисник в ході досудового розслідування не залучався, що, на переконання суду, свідчить про порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_6 , а відтак і про наявність обставин які можуть перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. З урахуванням вищевикладеного, на думку місцевого суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, має бути повернутий прокурору.
Не погоджуючись з цією ухвалою прокурор ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на незаконність та необґрунтованість рішення. Вважає, що ухвала підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України. Прокурор зазначає, що відповідно до норм ст. 12 КК України, злочин передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, відноситься до класифікації тяжких злочинів. Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 володіє державною мовою та на поставлені запитання в ході проведення судового засідання 08.09.2025 надавав відповіді українською мовою. Будь-яких психічних чи фізичних вад у обвинуваченого ОСОБА_6 , як під час проведення досудового розслідування та під час проведення підготовчого судового засідання, не встановлено. Також зауважує, що матеріали кримінального провадження містять протокол про роз?яснення права на захист від 30.05.2025 в ході якого обвинуваченому ОСОБА_6 слідчим у провадженні було роз?яснено вимоги ч. 2 ст. 63, ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 7, ст. 20, ст. 52 КПК України. Прокурор вважає, що повертаючи обвинувальний акт прокурору, місцевий суд вийшов за межі питань судового провадження, які вирішуються у підготовчому судовому засіданні, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_6 в розумінні ст. 52 ККП України не відбулось. Просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції, зі стадії підготовчого судового засідання.
Кримінальне провадження розглядається за відсутності учасників провадження, неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. З матеріалів провадження слідує, що: повідомлення про час та місце розгляду кримінального провадження учасникам надіслано відповідно до вимог законодавства; заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший термін від обвинуваченого ОСОБА_6 не надходило; прокурор ОСОБА_7 подав клопотання про розгляд без його участі; відповідно до ст. 28 КПК України кримінальне провадження повинно бути розглянуте і процесуальні рішення повинні бути прийняті у розумні строки.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Вимоги до обвинувального акту у кримінальному провадженні визначені ст. 291 КПК України.
Зокрема, згідно ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім?я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім?я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім?я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім?я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом?якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
З обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023071090000070 від 25.04.2023 року слідує, що в ньому зазначені всі відомості, про які йдеться в ст. 291 КПК України. Тобто цей процесуальний документ за формою та змістом повністю відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Однак, приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції послався на те, що обвинувачений ОСОБА_6 є неосвідченою особою: не вміє, ані писати, ані читати, а досудове розслідування по цьому кримінальному провадженню було проведено і закінчено за відсутності захисника, що є порушенням права на захист обвинуваченого. При цьому суд першої інстанції вказав, що з доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що захисник в ході досудового розслідування не залучався, що свідчить про порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_6 , відтак про наявність обставин які можуть перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Апеляційний суд констатує, що відповідно до ст. 52 КПК України участь захисника є обов?язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
В інших випадках обов?язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні: щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою; щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою; щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад; щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту; щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності; щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи; щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення; у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості - з моменту ініціювання укладення такої угоди.
Матеріалами встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у злочині, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. З огляду на що, участь захисника є не обов'язковою.
Крім того, ОСОБА_6 володіє державною мовою, будь-яких психічних чи фізичних вад під час проведення досудового розслідування та підготовчого судового засідання у обвинуваченого не встановлено.
Відповідно до протоколу про роз'яснення права на захист від 30.05.2025 обвинуваченому роз'яснено вимоги ч. 2 ст. 63, ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 7, ст. 20, ст. 52 КПК України.
Тому, враховуючи ці обставини, висновки місцевого суду про порушення права обвинуваченого ОСОБА_6 на захист є помилковими, оскільки порушення ст. 52 КПК України у цьому випадку відсутнє.
Згідно з приписами п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Враховуючи, що діючим КПК України не врегульовано питання призначення нового розгляду обвинувального акту після скасування судом апеляційної інстанції ухвали про його повернення прокурору, апеляційний суд вважає, що необхідно застосувати дію статей 7, 9 КПК України.
Частина 6 статті 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, публічність, диспозитивність, гласність і відкритість судового провадження та його розумність строків.
За цих обставин, твердження прокурора, які викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими, тому вона підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції про повернення обвинувального акту, підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону з направленням обвинувального акту розгляду до суду першої інстанції .
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Воловецького районного суду від 08 вересня 2025 року - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: