Справа № 686/21599/25
Провадження № 2/686/7127/25
28 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Порозової І.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження (письмового) без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
30.07. 2025р. ТОВ «Іннова Фінанс» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 28.07.2024р. між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №4799030724, підписаний електронним підписом позичальника, зі змісту якого вбачається, що разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 23.04.2024 р. складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.
ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», як Позикодавець, свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу (Позичальнику) грошові кошти у розмірі 4 000 грн. 00 коп.
В той же час Відповідач, всупереч умовам Договору позики свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
Загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором про надання грошових коштів у позику №4799030724 від 28.07.2024р. склала 20580,00 грн.., з яких:
4 000 грн., заборгованість за тілом кредиту; 14580 грн. заборгованість за процентами; 2000,00 грн. неустойка за кожен день прострочення позики.
Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 12.08.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників.
Відповідач правом подачі відзиву на позов не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 28.07.2024р.між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №4799030724, підписаний електронним підписом позичальника, зі змісту якого вбачається, що разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 23.04.2024 р. він складає єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.
ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», як Позикодавець, свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу (Позичальнику) грошові кошти у розмірі 4 000 грн. 00 коп. на картку № НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, зокрема позику надано на строк 360 днів, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 25600,00грн. за стандартною процентною ставкою, з яких проценти за користування кредитом становлять 21000,00 грн..
На підтвердження вказаного надано: договір надання грошових коштів у позику від 28.07.2024 року; паспорт споживчого кредиту; Анкету клієнта. Підтвердженням переказу коштів на картку клієнта є довідка АТ КБ Приватбанк від 06.10.2025 року про те, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 на яку 28.07.2024 року зараховано 4000 грн..
В той же час Відповідач, всупереч умовам Договору позики свої зобов'язання за Договором не виконав взагалі, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості, здійснений за період дії договору.
Загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором про надання грошових коштів у позику №4799030724 від 28.07.2024р. склала 20580,00 грн.., з яких:
4 000 грн., заборгованість за тілом кредиту; 14580 грн. заборгованість за процентами; 2000,00 грн. неустойка за кожен день прострочення позики.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтями 7 та 8 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Згідно зі ст.10 ЗУ «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Статтею 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 даного Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Факт перерахування кредитних коштів за кредитним договором підтверджено матеріалами справи. Існування кредитних відносин підтверджено зібраними у справі доказами та розрахунком заборгованості.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту 4000,00грн. та процентів нарахованих в межах дії строку договору-14580,00грн.
В частині стягнення неустойки позов не може бути задоволено з огляду на таке.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, суд вважає, що заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 2000,00 гривень нараховані відповідно до кредитного договору № 4799030724 не підлягає стягненню, оскільки такі нараховано у період дії воєнного стану.
Відповідно до ст.ст.141,142 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача, пропорційно до суми задоволеного позову, судовий збір в розмірі 2186,98 грн.(18580х2422,40/20580) та документально підтверджені витрати на правничу допомогу в сумі 4514,09грн.(18580х5000/20580).
Керуючись ст.ст. 265, 277-279 ЦПК України, ст.ст.526,1048,1050,1054 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ 44127243, адреса: 01014, м. Київ, вул. Болсуновського, 8, поверх 9) заборгованість за договором позики №4799030724 від 28.07.2024р року в сумі 18580,00 грн., з яких 4000,00грн. тіло кредиту, 14580,00грн. проценти за кредитом; 2186,98 грн. судового збору та 4514,09грн. витрат на правничу допомогу.
В решті позову відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено 28 листопада 2025 року.
Суддя: